Справа № 2-444/10
21 квітня 2010 року
Новокаховський міський суд Херсонської області у складі:
Головуючої судді: Сапронової Л.В.
При секретарі: Морозовій Т.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Каховка Херсонської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія СІМ», третя особа - генеральний директор ТОВ БК «СІМ» ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за затримку заробітної плати та відшкодування моральної шкоди -,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він працював на посаді головного інженера ТОВ БК «СІМ» з 2008р.
Наказом № 25-к від 24.11.2009р. він був звільнений з роботи за п. 4 от. 40 КЗпП України. Вважає своє звільнення незаконним з причини того, що відповідно до статуту ТОВ БК «СІМ» ОСОБА_2М з 16 вересня 2009р., не будучи переобраним загальними зборами ТОВ БК «СІМ» на новий строк для виконання обов'язків генерального директора товариства, не мав повноважень підписувати наказ про його звільнення, так як укладений 16.09.2008р з ним контракт на виконання обов'язків генерального директора товариства закінчив свою дію і відповідно з цим 24.11.09р він не мав права видавати наказ про звільнення позивача. Крім того з 16.11.09р. в офісі, де працював позивач, за розпорядженням ОСОБА_2 було замінено замки на вхідних дверях, в зв'язку з чим він не мав можливості з'явитися на своєму робочому місці.
При звільненні з ним не було проведено повного розрахунку, з жовтня 2009 року по день звільнення йому не виплачена заробітна плата.
Про своє звільнення він дізнався лише 30.11.2009р., коли по пошті отримав наказ про звільнення.
Просив суд поновити його на посаді головного інженера ТОВ БК «СІМ». Стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.11.09р до дня винесення рішення суду. Стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 10 000 грн., оскільки внаслідок незаконного звільнення він відчув душевні та фізичні страждання; вимушений звертатися до суду за захистом своїх законних прав.
В судовому засіданні позивач доповнив позовні вимоги і, окрім зазначених в позовній заяві вимог, просив суд зобов'язати ТОВ БК «СІМ» повернути йому належним чином заповнену трудову книжку,
Стягнути з ТОВ БК «СІМ» середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні за період з 01.11.2009р по 18.03.2010р.
Стягнути з ТОВ БК «СІМ» середній заробіток за затримку видачі трудової книжки до дня постановлення рішення суду.
Представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав з тих же підстав.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала і пояснила, що позивача було звільнено з роботи у відповідності з діючим законодавством, в зв'язку з прогулом.
ОСОБА_2, приймаючий участь в розгляді справи як представник відповідача і як третя особа, в одній особі, позов не визнав, пояснив, що ОСОБА_1 був звільнений з роботи відповідно до вимог діючого законодавства; свою трудову книжку забрав з товариства у березні-квітні 2009 року для вирішення своїх особистих питань в Управлінні Пенсійного фонду і для створення свого підприємства; трудову книжку до відділу кадрів не повернув.
Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши докази по справі в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до наказу №2-к від 13.10.08р. ОСОБА_1 був прийнятий на посаду головного інженера ТОВ «Будівельна компанія СІМ» з окладом згідно штатного розкладу.
Наказом №4-к від 14.10.08р. ОСОБА_1 була надана відпустка без збереження заробітної плати на 15 календарних днів з 14.10.08р. по 28.10.08р., відповідно до заяви від 14.10.08р.
Наказом №52-к від 01.12.08р. ОСОБА_1 з 01.12.08р. по 04.01.09р. дозволено працювати трьох годинний робочий день, відповідно до заяви від 01.12.08р.
Наказом №2-к від 05.01.09р. ОСОБА_1 з 05.01.09р. по 01.02.09р. дозволено працювати двох годинний робочий день, відповідно до заяви від 05.01.09р.
Наказом №5-к від 02.02.09р. ОСОБА_1 з 02.02.09р. по 03.02.09р. дозволено працювати трьох годинний робочий день, відповідно до заяви від 02.02.09р.
Наказом №8-к від 04.02.09р. ОСОБА_1 з 04.02.09р. по 04.05.09р. дозволено працювати двох годинний робочий день, відповідно до заяви від 04.02.09р.
Наказом №16-к від 05.05.09р. ОСОБА_1 з 05.05.09р. по 30.09.09р. дозволено працювати трьох годинний робочий день, відповідно до заяви від 05.05.09р
У відповідності з наказом №25 від 24.11.2009р. про припинення трудового договору, виданого ТОВ «Будівельна компанія «СІМ» вбачається, що ОСОБА_1 було звільнено з 24.11.2009р. з посади головного інженера за прогул без поважних причин за ст.40 п.4 КЗпП України.
Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпПУ трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу ( у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Відповідно до розрахункового листка по заробітній платі за листопад 2009р. ОСОБА_1 належить до виплати 4 938,63 грн.
З акту перевірки №21-04-114/11 від 12.02.2010р. вбачається, що територіальною державною інспекцією праці у Херсонській області за дорученням прокуратури проведена перевірка законодавства про працю на ТОВ «Будівельна компанія «СІМ» та виявлено, що остаточний розрахунок із звільненими працівниками на підприємстві проводиться з дотриманням вимог ст. 116 КЗпПУ, але є випадок відмови працівника ОСОБА_1 від отримання розрахунку у день звільнення, звільненому за прогули (копії актів відсутності на робочому місті 19.11.2009, 20.11.2009, 23.11.2009р., 24.11.2009р додаються) за ст.. 40.п.4.КЗпПУ 24.11.2009 р. згідно наказу № 25-к від 24 листопада ОСОБА_1Ф остаточний розрахунок нараховано, але за отриманням розрахунку працівник не з'явився. Робітнику надсилався лист № 19 від 24 листопада 2009р з пропозицією отримати заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку. З'явившись на роботі 25.11.2009р. він відмовився від отримання заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, про що складено акт. Заробітна плата, не отримана працівником, депонована та віднесена на розрахунковий рахунок до установи банку, та може бути сплачена за вимогою працівника в будь-який час, тобто підприємство вживає всі необхідні заходи для проведення своєчасного розрахунку з працівником ОСОБА_1
Відповідно до акту від 25.11.2009р. ОСОБА_1 відмовився від підписів в відомостях на отримання заробітної плати за жовтень-листопад 2009р. та компенсації за невикористану відпустку.
24.11.2009р. ОСОБА_1 було направлено лист з проханням з'явитися до адміністрації «БК «СІМ» для отримання розрахунку з заробітної плати за жовтень-листопад 2009р., компенсації за невикористану відпустку, лист вручено 30.11.2009р.
Відповідно до розрахунково-платіжної відомості № НЗП-000010 за серпень 2009р. ОСОБА_1 нараховано 990,35 грн.
Відповідно до відомості на виплату грошей №ВЗП-000011 за серпень 2009р. ОСОБА_1 отримав 990,35 грн.
Відповідно до розрахунково-платіжної відомості № НЗП-000012 за вересень 2009р. ОСОБА_1 нараховано 990,35 грн.
Відповідно до відомості на виплату грошей №ВЗП-000012 за вересень 2009р. ОСОБА_1 отримав 990,35 грн.
З відомості на виплату коштів№ВЗП-000014 за жовтень 2009 року вбачається, що ОСОБА_1 нараховано та депоновано грошові кошти в сумі 2526,73 грн.
З відомості на виплату коштів №ВЗП-000015 за листопад 2009 року вбачається, що ОСОБА_1 нараховано та депоновано грошові кошти в сумі 2411,90 грн.
З довідки підприємства від 25.11.2009р вбачається, що ОСОБА_1 нараховано компенсацію за невикористану відпустку в сумі 993,35 грн.
З розрахунково-платіжної відомості за жовтень 2009р. вбачається, що ОСОБА_1 нараховано 3083,63 грн. та утримано556,90 грн.
З розрахунково-платіжної відомості за листопад 2009р. вбачається, що ОСОБА_1 нараховано 2943,49 грн. та утримано 531,59 грн.
Відповідно до табеля обліку робочого часу за період з 01.11.2009р. по 30.11.2009р. ОСОБА_1 було звільнено з 25.11.2009р.
З актів від 19.11.2009р., 20.11.2009р., 23.11.2009р., 24.11.2009р. вбачається, що комісією у складі генерального директора ТОВ «БК «СІМ» ОСОБА_2, інспектора по кадрам ОСОБА_5, та виконроба ОСОБА_6 були складено акти про відсутність 19.11.2009р., 20.11.2009р., 23.11.2009р., 24.11.2009р на робочому місці ОСОБА_1
З листів №16 від 20.11.09р. та №17 від 23.11.09р. вбачається, що на адресу ОСОБА_1 були направлені запити адміністрації ТОВ БК «СІМ» з причини його неявки на робочому місці 19.11.09 та 20.11.09р. з попередженням про те, що у разі неявки позивача на роботу адміністрація ТОВ «БК «СІМ» буде вимушена звільнити його з займаної посади за ст.40 п.4 КЗпП. Листи доставлені 24.11.2009р. та 30.11.2009р.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що позивач є його батьком, йому відомо, що батька звільнили незаконно за прогули 19,20,23,24 листопада 2009р, йому відомо, що батька не допускали до робочого місця за розпорядженням генерального директора ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що вона працює на підприємстві бухгалтером та займає посаду інспектора відділу кадрів; позивач не з'явився на роботу 19,20,23,24 листопада 2009р, в зв'язку з чим ОСОБА_1 був звільнений за прогули, факт відсутності на робочому місці засвідчено актами, які складалися по закінченню робочого часу, о 17год.; трудова книжка знаходиться у ОСОБА_1, так як вона необхідна йому була для вирішення особистих питань в Управлінні Пенсійного фонду м.Нова Каховка.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що він працює виконробом в ТОВ БК «Сім»; 19,20,23,24.11.2009 року позивач був відсутній на роботі; йому про це відомо з тих підстав, що ОСОБА_1 інспектує будівельні об'єкти; на об'єкті ОСОБА_6 - «Стоматологія», по пр.Перемоги, 13, в м.Нова Каховка, не вистачало будівельного матеріалу - піни для виконання робіт; з цього приводу він дзвонив ОСОБА_8, на що останній відповів, що хай цим займається ОСОБА_2, а сам на об'єкті не з'явився; він, ОСОБА_6, приймав участь в підписанні актів про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, оскільки до кінця робочого дня, о 17.00 годині позивач так на роботу і не з'явився.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що 18, 19 листопада 2009р терміново необхідні були будівельні матеріали, ключі від складу, де знаходиться будівельний матеріал, були у ОСОБА_1Ф, але його ніде на підприємстві не було, внаслідок чого з замовниками об'єктів виникли деякі труднощі. Зайти на територію підприємства ОСОБА_1 не мав ніяких перепон, від отримання заробітної плати позивач сам відмовився в його присутності 25.11.2009 року.
З книги обліку руху трудових книжок ТОВ «БК «СІМ» вбачається, що запис про наявність трудової книжки ОСОБА_1 на підприємстві відсутня.
Як вбачається зі змісту п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про практику розгляду судами трудових спорів” від 06.11.1992 р. № 9, при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин ( наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільним використанням без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпуски, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов”язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).
Отже, враховуючи ту обставину, що протягом усього робочого дня 19.11.2009р., 20.11.2009р., 23.11.2009р., 24.11.2009р. позивач був відсутній на роботі без поважних причин, не надавши адміністрації підприємства жодного доказу своєї поважності відсутності на робочому місці в зазначені дні, на думку суду - позивач здійснив прогул без поважних причин, а тому відповідач законно звільнив останнього з займаної посади згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України.
В судовому засіданні ОСОБА_1Ф не довів та не підтвердив належними та допустимими доказами ту обставину, що 19.11.2009р., 20.11.2009р., 23.11.2009р., 24.11.2009р. з поважних причин був відсутній на роботі.
Відповідно до абзацу 6 ч.1 ст. 43-1 КЗпП, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається без попередньої згоди профспілкового органу у випадку звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації
Для видачі наказу про звільнення, директору підприємства, відповідно до ст. 43-1 КЗпП України, не було необхідності зажадати згоди виборного органу профспілкової організації, оскільки підприємство такого органу не має.
Що стосується твердження позивача про те, що ОСОБА_2, який є генеральним директором товариства на час його звільнення не мав повноважень підписувати наказ №25 від 24.11.2009р. про припинення трудового договору, то даний факт не підтверджується жодним доказом по даній справі.
Згідно Статуту ТОВ «Будівельна компанія «СІМ», зареєстрованого 16.09.2008р., п.9.2. вищим органом товариства є збори учасників, п.9.4. Статуту визначено, що генеральний директор обирається (призначається) на посаду зборами учасників товариства. Голова товариства укладає з генеральним директором контракт.
Відповідно до Протоколу №4 від 27.10.2009р. зборів учасників ТОВ «БК «СІМ» генеральним директором обрано ОСОБА_2
З контракту від 24.11.2009р. вбачається, що на підставі рішення Загальних зборів учасників Товариства (Протокол №4 від 27.10.2009р) з ОСОБА_2 укладено контракт, як з генеральним директором.
Відповідно до ст.235 КЗпП України лише при поновленні робітника на роботі у разі його звільнення без законної підстави, або якщо неправильне формулювання причини звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника, працівникові виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Зважаючи на те, що звільнення позивача з роботи було проведено на законній підставі і він не підлягає поновленню на роботі, то суд відмовляє ОСОБА_1Ф в позовній вимозі про стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу.
У відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд оцінює критично та не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_7, оскільки останній на час звільнення позивача з роботи не перебував з відповідачем в трудових відносинах; про всі події йому відомо тільки зі слів позивача, який є його рідним батьком.
Також суд не приймає до уваги посилання позивача на ті обставини, що через відсутність трудової книжки він не має змоги отримати ліцензію на виконання робіт ТОВ ВКФ «Фріз», оскільки позивачем не надано жодного доказу в підтвердження того, що його трудова книжка знаходиться саме в ТОВ БК «Сім»; позивач в судовому засіданні не оспорював того факту, що користувався своєю трудовою книжкою для вирішення питань в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка.
Таким чином, оскільки судом було встановлено законність звільнення позивача з роботи за п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України, позов в частині стягнення компенсації за вимушений прогул задоволенню не підлягає. Законні дії відповідача не могли завдати моральних страждань позивачу, тому позов в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню також не підлягає, як не підлягають задоволенню вимоги про повернення трудової книжки позивачу та стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки, оскільки трудова книжка позивача не знаходиться в ТОВ БК «Сім».
Суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з даним позовом, встановлений ст..233 КЗпП України, оскільки копію наказа про звільнення ОСОБА_1 отримав поштою 30.11.2009 року.
Зважаючи на те, що при звільненні ОСОБА_1Ф з роботи було дотримано вимоги ст.ст. 40, 43-1 КЗпП України, звільнення було проведено відповідно до вимог чинного законодавства, суд відмовляє позивачеві в поновленні його на роботі.
На підставі ст.ст.32,40 ч.1 п.3, 43-1,47,116,117,232, 233,235,237-1 КЗпП України, керуючись ст.10,11,60,210,212,213,214,215,216ЦПКУкраїни;, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія СІМ», третя особа - генеральний директор ТОВ БК «СІМ» ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за затримку заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Херсонської області через Новокаховський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.В. Сапронова