Справа № 2-900/2008
05 березня 2008 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого - судді Лихосенко М.О.,
при секретарі - Михайловському А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та коштів на утримання,
Сторони були одружені з 27.09.2005р., шлюб зареєстрований Ленінським відділом РАГС Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 453.
Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на даний момент проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, вказавши в заяві, що в даний час вони припинили спільне проживання та ведення спільного господарства, він не надає матеріальну допомогу на утримання дитини і просить стягнути з нього аліменти на її користь у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову в суд, до повноліття дитини.
Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь кошти на своє утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 200 грн. щомісячно.
В судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги, просить стягнути з відповідача на її користь кошти на своє утримання у 1/4 частини його доходів, у зв'язку з тим, що вона на даний час не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, і потребує матеріальної допомоги.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав, суду пояснив, що в даний час вони з позивачкою фактично припинили шлюбні відносини, проживають окремо. Не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання позивачки, тому що інших утриманців він не має і ніяких інших стягнень за виконавчими документами з нього не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши всі представлені докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності зі ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до повноліття. Утримання може бути як у грошовій, так і в натуральній формі.
Відповідач є батьком дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження.
Однак з пояснень сторін видно, що в даний час сторони фактично припинили спільне проживання, відповідач у добровільному порядку не надавав позивачці матеріальну допомогу на утримання дитини.
Дитина сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з матір'ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні.
Згідно ст.183 Сімейного Кодексу України аліменти з батьків на утримання дітей визначаються судом у частці від їхнього заробітку (доходу).
Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання неповнолітньої доньки, суд, у відповідності зі ст.182 Сімейного Кодексу України враховував матеріальне становище дитини, відсутність у неї інших доходів, а також матеріальне становище платника, що має постійне місце роботи, достатній постійний заробіток, відсутність у нього інших утриманців і вважає, що він має можливість надавати позивачці матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 1/4 частини заробітку, яка не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Крім того, у даний час позивачка не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, потребує матеріальної допомоги. Відповідач не утримує її.
На підставі ст.84 Сімейного кодексу України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною 3-х років.
Такі кошти стягуються у частковому відношенні від заробітку або у твердій грошовій сумі.
Суд вважає, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання позивачки в розмірі 1/4 частини його доходів.
Стягнення коштів на утримання позивачки почати робити з моменту подачі позову в суд з 11.01.2008 р. і до 09.02.2009 р., або до зміни матеріального стану сторін.
Крім того, на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню держмито в доход держави в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 84, 180, 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, Російської Федерації, громадянин України, який працює менеджером по торгівлі непродовольчої групи товарів ПП ОСОБА_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісяця, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.01.2008 р. і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на її утримання у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 11.01.2008 р. і до 09.02.2009 р.
Рішення в цій частині піддати негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави держмито в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: