Справа № 2-1094/10
іменем України
13.04.2010 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді Решетова В.В.
при секретарі Довгій Л.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» про визнання договору кредиту та договорів іпотеки недійсними, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на той факт, що між ним та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №11140963000 від 12.04.2007р., згідно якого, АКІБ «УкрСиббанк» надав відповідачу кредит в сумі 67000 доларів США. Відповідно до положень зазначеного кредитного договору та графіку погашення кредиту, відповідач зобов'язався повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені строки. Терміни сплати кредиту та процентів встановлені пунктом 1.3.4 Кредитного договору та графіком погашення кредиту, згідно з якими відповідач зобов'язався з 1 по 10 число кожного місяця сплачувати проценти та до відповідного числа відповідного місяця встановленого графіком - суми по погашенню кредиту. Проте, станом на 08.02.2010р. сума заборгованості складає 510227,16 грн., що в еквіваленті по офіційному курсу НБУ становить 63775,21 Доларів США, з яких: 60274,49 Доларів США - 482220,03 грн. - сума заборгованості за простроченим кредитом; 3350,68 доларів США - 26806,78 грн. - сума заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом; 69,12 доларів США - 552,98 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 80,92 доларів США - 647,32 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом. Просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору №11140963000 від 12.04.2007р. а також просить суд стягнути судові витрати.
Представник відповідача звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання договору №11140963000 від 12.04.2007р. про надання кредиту - недійсним та визнання договорів іпотеки ВЕК №806693 від 12.04.2007р. та ВЕК №806689 від 12.04.2007р. - недійсними. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у мови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду Позивача , споживача кредитних послуг. Несправедливими є, зокрема, умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України відповідач перекладає на позивача як позичальника та споживача кредитних послуг. Тому вважає, що використання відповідачем долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесенням в кредитний договір пункту, що значно погіршує становище позивача, як споживача порівняно з відповідачем. Крім того посилається на те, що Банком не отримано відповідної індивідуальної ліцензії щоб використовувати готівкову іноземну валюту.
Представник позивача у судовому засіданні первісний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Зустрічний позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити.
Представник відповідача по первісному позову, у судовому засіданні позовні вимоги Банку не визнав, зустрічні позовні вимоги підтримав та просив зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні по первісному позову вимоги є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню, а вимоги по зустрічному позову задоволенню не підлягають з таких підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №11140963000 від 12.04.2007р., згідно якого, АКІБ «УкрСиббанк» надав відповідачу кредит в сумі 67000 доларів США. Відповідно до положень зазначеного кредитного договору та графіку погашення кредиту, відповідач зобов'язався повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені строки. Терміни сплати кредиту та процентів встановлені пунктом 1.3.4 Кредитного договору та графіком погашення кредиту, згідно з якими відповідач зобов'язався з 1 по 10 число кожного місяця сплачувати проценти та до відповідного числа відповідного місяця встановленого графіком - суми по погашенню кредиту.
Обов'язки покладені кредитним договором №11140963000 від 12.04.2007р. відповідач належним чином не виконує.
Згідно з розрахунком наданим позивачем станом на 08.02.2010р. сума заборгованості складає 510227,16 грн., що в еквіваленті по офіційному курсу НБУ становить 63775,21 Доларів США, з яких: 60274,49 Доларів США - 482220,03 грн. - сума заборгованості за простроченим кредитом; 3350,68 доларів США - 26806,78 грн. - сума заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом; 69,12 доларів США - 552,98 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 80,92 доларів США - 647,32 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
В силу ст. 1054 та ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення позичальником повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Враховуючи вищенаведене, те суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню.
Крім того статтею 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця - гривня; іноземна валюта може використовувалися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За ч.3 ст.533 вказаного Кодексу використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
На даний час таким законом є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» - на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати банківські операції, зокрема розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Частиною 1 ст.49 вказаного Закону розміщення банком залучених коштів визнано валютною операцією.
Згідне з п.ії.1, 2 і 4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» - Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом (п.1); генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії,, на весь період дії режиму валютного регулювання (п.2); індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують, зокрема операції надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі (л,я.а.4).
Проте на сьогодні чинним законодавством зазначені вище межі не встановлені, а тому вказана норма до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.
Крім того, відповідно до п.8,12 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених Постановою Правління Національного банку України 30.05.2007 року №200, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.06.2007 року за №656/13923 - фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, і національний оператор поштового зв'язку можуть використовувати готівкову іноземну валюту для проведення валютних операцій відповідно до отриманих генеральних ліцензій Національного банку на здійснення валютних операцій.
Також відповідно до п.1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 року №483, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.11-2004 року №1429/10028 - використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, зокрема, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).
Крім того, відповідно до вимог ст. 1 Декрету KM України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю", надання кредитів в іноземній валюті слід відносити до валютних операцій. Здійснення валютних операцій може мати місце на підставі генеральних чи індивідуальних ліцензій НБУ.
П. 2 ст. 5 Декрету, вказує, що генеральні ліцензії надаються на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.
Таким чином, правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.
Згідно Банківської ліцензії №75 від 28.10.1991р., Дозволу та додатку до нього №75-3 від 24.12.2001р., виданих НБУ, АКІБ „Укрсиббанк" має право здійснювати операції з валютними цінностями.
Крім того, позивачем у судовому засіданні не наведено доказів щодо несправедливих і недобросовісних умов кредитного договору, зокрема внесенням в нього умови кредитування в іноземній валюті.
Відповідно до ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним
Оскільки судом не встановлено, а позивачем не доведено, що укладання спірного кредитного договору відбулось з порушенням норм ЗУ «Про захист прав споживачів», суд вважає, що спірний договір було укладено у відповідності до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст жодного з пунктів договору не суперечить Цивільному кодексу, або іншим актам цивільного законодавства а тим більше моральним засадам суспільства, а тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1,5 Декрету KM України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю"ст.ст. 47,49 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 526,530,1054,1050 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд -
Акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» заборгованість по кредитному договору №11140963000 від 12.04.2007р. у сумі 510227,16 грн., що в еквіваленті по офіційному курсу НБУ становить 63775,21 Доларів США, з яких: 60274,49 Доларів США - 482220,03 грн. - сума заборгованості за простроченим кредитом; 3350,68 доларів США - 26806,78 грн. - сума заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом; 69,12 доларів США - 552,98 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 80,92 доларів США - 647,32 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» судові витрати у розмірі 1820 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» про визнання договору кредиту та договорів іпотеки недійсними - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його винесення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя В.В.Решетов