Постанова
Іменем України
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 234/12090/18
провадження № 61-8688св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шкрамада Сергій Анатолійович, на рішення Краматорського міського суду Донецької області у складі судді
Костюкова Д. Г. від 22 листопада 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду у складі колегії суддів: Дундар І. О., Жданової В. С.,
Кішкіної І. В., від 13 березня 2019 року,
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України», банк) про захист прав споживача і зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що він є внутрішньо переміщеною особою, пенсіонером за віком. Перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Димитрові, де отримував пенсію на картку, видану
ПАТ «Державний ощадний банк України». Для отримання грошових коштів він надав повноваження своєму представнику ОСОБА_2 щодо управління банківським рахунком. На підставі нотаріально оформленої довіреності від 23 вересня 2015 року представник отримав додаткову платіжну картку до рахунку позивача. Однак, 01 березня 2017 року позивач втратив можливість здійснювати видаткові операції за своєю карткою, а також додатковою карткою через блокування банком його рахунку. Вважає, що відповідач порушив його право власності на грошові кошти, а саме пенсійні виплати, що надійшли на рахунок.
Просив зобов'язати ПАТ «Державний ощадний банк України» відновити видаткові операції за його рахунком з використанням додаткових банківських карток; зобов'язати ПАТ «Державний ощадний банк України» усунути перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні коштами на банківському рахунку.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 22 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду
від 13 березня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що втручання держави у порядок володіння позивачем своїми пенсійними виплатами, які зберігаються на рахунку в
ПАТ «Державний Ощадний банк України» є:
1) законним, тобто відбувається на підставі передбачуваних та чітких законів і підзаконних нормативно-правових актів;
2) переслідує значний суспільний інтерес у контролюванні правомірності соціальних виплат на непідконтрольних територіях, зокрема недопущення виплат на імя тих осіб, які померли на непідконтрольній території та факт смерті яких не встановлено органами влади України; недопущення отримання виплат особами, які не мають права на їх отримання або втратили таке право; недопущення інших зловживань щодо отримання пенсійних виплат на непідконтрольній території;
3) пропорційним визначеним цілям, тобто не перевищує меж необхідності, які випливають із публічного інтересу; блокування відповідачем рахунку позивача з підстав не проходження ідентифікації останнього відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема постанові Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що дії ПАТ «Державний ощадний банк України» щодо блокування його рахунку призвели до неможливості отримати пенсію. При цьому жоден Закон України не надає Кабінету Міністрів України повноважень на встановлення будь-яких обмежень щодо отримання пенсії та розпоряджання коштами на банківському рахунку. Вказує, що відповідачем відносно до нього продемонстровано дискримінаційне ставлення у порівнянні з громадянами України, які не є внутрішньо переміщеними особами, і які отримують пенсію через представників, уповноважених нотаріально посвідченими довіреностями.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
19 липня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.
З 01 липня 2003 року позивачу призначено пенсію за віком довічно, яка перераховується 05 числа кожного місяця на відділення № 10004/218
АТ «Ощадбанк».
09 червня 2016 року представником позивача на ім'я ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок як внутрішньо переміщеній особі для отримання пенсії та отримано додаткову платіжну картку в філії Донецьке обласне управління ПАТ «Ощадбанк» ТВБВ №10004/01 та укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
З 01 березня 2017 року за картковим рахунком позивача зупинено видаткові операції у зв'язку з непроходженням процедури фізичної ідентифікації.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до частини другої статті 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.
Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (частина перша статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
Статтею 13 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що порядок виконання операцій із застосуванням платіжних інструментів, у тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Крім того, згідно з абзацом першим пункту 8.2 глави 8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, використовується відповідно до визначених цією Інструкцією режимів поточних рахунків з урахуванням обмежень, установлених законодавством України, у тому числі цією главою.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05 листопада 2014 року
№ 637 визначено, що дія платіжних карток установлюється на строк до трьох років за умови проходження фізичної ідентифікації клієнта в установах
ПАТ «Державний ощадний банк України» кожні шість місяців. Після завершення строку дії картка перевипускається за рахунок ПАТ «Державний Ощадний банк України».
Фізична ідентифікація клієнта, якому відкрито поточний рахунок в установі ПАТ «Державний Ощадний банк України» для отримання пенсії, до отримання ним в установленому порядку платіжної картки, яка водночас є пенсійним посвідченням, проводиться кожні три місяці з дня відкриття рахунка або з дня попередньої ідентифікації.
У разі непроходження фізичної ідентифікації одержувачем соціальних виплат ПАТ «Державний Ощадний банк України» зупиняє видаткові операції за поточним рахунком та інформує протягом одного тижня з дня їх зупинення в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису через захищені канали зв'язку про таке зупинення Міністерство соціальної політики та Міністерство фінансів.
Міністерство соціальної політики подає зазначену інформацію щодо одержувачів пенсій - до Пенсійного фонду України.
Відновлення видаткових операцій проводиться ПАТ «Державний Ощадний банк України» з дня, що настає за днем проведення фізичної ідентифікації в установах ПАТ «Державний Ощадний банк України».
Сторонами не оспорюється та вбачається з матеріалів справи, що рахунок позивача було заблоковано у березні 2017 року у зв'язку з не проходженням процедури фізичної ідентифікації
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що дії АТ «Ощадбанк» щодо зупинення видаткових операцій за рахунком позивача у зв'язку із не проходженням останнім ідентифікації є правомірними, здійснені відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05 листопада 2014 року № 637, яка є чинною та обов'язковою для виконання, в тому числі для АТ «Ощадбанк».
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 14 серпня 2020 року у справі № 234/4866/18та від 02 вересня 2020 року у справі
№ 335/4815/19.
Питання законності постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05 листопада
2014 року № 637 в частині необхідності здійснення фізичної ідентифікації клієнта установами публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» для отримання пенсії було предметом розгляду в суді адміністративної юрисдикції (постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 червня 2017 року у справі № 826/12123/16), за результатами якого суд дійшов висновку про те, що вказані положення не суперечать положенням чинного законодавства, є необхідним інструментом, що повинен забезпечувати безпеку та запобігання вчинення злочинів.
Доводи касаційної скарги про те, що дії ПАТ «Державний ощадний банк України» щодо блокування його рахунку призвели до неможливості отримати пенсію, не спростовують тих обставин, що блокування рахунку відбулося відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637, у зв'язку з непроходженням ОСОБА_1 фізичної ідентифікації.
Посилання заявника на дискримінаційні дії відносно нього з боку
ПАТ «Державний ощадний банк України» є помилковими.
Частинами другою, третьою статті 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» визначено, що форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, забороняються.
Не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії, а саме: спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту; здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб, якщо такі заходи є необхідними; надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом; встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян; особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб.
Доводи позивача про те, що дії банку щодо зупинення видаткових операцій за його картковим рахунком у березні 2017 року є дискримінаційними безпідставні, оскільки особа, яка вимушено переселилась з тимчасово окупованої території, з метою запобігання вчинення злочинів з боку третіх осіб, має пройти фізичну ідентифікацію на отримання вказаних виплат, які здійснюються державою.
Необхідність проходження фізичної ідентифікації внутрішньо переміщеної особи з метою отримання пенсії не покладає на ОСОБА_1 надмірний тягар.
Інші доводи касаційної скарги були предметом розгляду судів та додаткового правового аналізу не потребують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шкрамада Сергій Анатолійович, залишити без задоволення, а рішення Краматорського міського суду Донецької області від 22 листопада
2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 13 березня
2019 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара