Справа № 33/824/3791/2020 Суддя у І-й інст.: Жмудь В.О.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Юденко Т.М.
14 вересня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Юденко Т.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючий, зареєстрований та проживає за адресоюв АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 19 серпня 2020 року, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік за те, що він 05.07.2020 о 09 год. 40 хв. керував автомобілем «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , по просп. Перемоги,15 в м. Києві, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків і тим самим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Святошинського районного суду м. Києва від 19 серпня 2020 року скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог вказує на порушення допущені поліцейськими під час складання протоколу, зокрема виправлення у ньому, та відсутність направлення для проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а також скасування законодавчого акту, яким встановлювалась адміністративна відповідальність ч. 1 ст.130 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи на обґрунтування апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції ці вимоги закону дотримані у повній мірі і висновок суду про винуватість ОСОБА_1 в учиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, і є правильним.
Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 528788 від 05.07.2020, який він підписав без жодних зауважень, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в присутності яких він відмовився від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я.
Дані протоколу та пояснення свідків повністю узгоджуються з оглянутим в судовому засіданні апеляційного суду відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, які містяться на диску DVD-R, на якому зафіксовано, як ОСОБА_1 відмовляється від огляду на стан наркотичного сп'яніння, чого він і сам не заперечує, посилаючись на те, що поліцейські його часто зупиняють та підозрюють у вживанні наркотиків, і йому це набридло.
Разом з тим, відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, чого ОСОБА_1 не зробив.
Крім того, згідно п.12 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ України за № 1452/735 від 09.11.2015, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 9 Розділу ІІ Інструкції встановлено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом 2 (двох) годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою складено протокол відносно ОСОБА_1 адміністративній відповідальності підлягає особа, яка керує транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є правильними і таким, що відповідає матеріалам справи.
Апеляційний суд не вбачає будь-яких порушень вимог КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування постанови суду і вважає, що суд 1-ї інстанції всебічно, повно та об'єктивно дослідивши усі обставини справи у їх сукупності, прийшов до обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР, а отженаявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.
Щодо доводу апеляційної скарги на скасування акту, яким встановлено адміністративну відповідальність водіїв автотранспорту за ст.130 КУпАП, то він також задоволенню не підлягає, оскільки нова норма Закону № 2617-V111 від 22 листопада 2018 року передбачає з 01 липня 2020 року кримінальну відповідальність за адміністративні правопорушення, до яких зокрема відносяться і дії, вчинені ОСОБА_1 , тобто новий закон посилює відповідальність за їх вчинення, а не пом'якшує її, а тому такий Закон зворотної сили не має.
Таким чином, постанова Святошинського районного суду м. Києва від 19 серпня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, як законна та обґрунтована, має бути залишена без зміни, а апеляційна скарга ОСОБА_1 щодо її скасування, без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Київського апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 19 серпня 2020 року,щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Юденко