Справа № 120/776/20-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик Віталій Володимирович
Суддя-доповідач - Іваненко Т.В.
24 вересня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Черняк А.В.,
представника позивача: Герасимчука О.О.,
представника відповідача: Малишенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року (місце ухвалення рішення - м.Вінниця) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
ТОВ "Вікітан" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу №536 про проведення фактичної перевірки ТОВ "Вікітан".
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Представник відповідача заперечував щодо задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Колегією суддів встановлено, що 28.01.2020 заступником начальника ГУ ДПС у Вінницькій області виданий наказ № 536 "Про проведення фактичної перевірки", яким наказано провести фактичну перевірку ТОВ "Вікітан" (код ЄДРПОУ 30641728) за адресою: Вінницька область, м.Ладижин, вул.Карла Маркса, 2/А, автозаправка з 30.01.2020 року, терміном 10 діб, за період з 01.07.2019 .
30.01.2020 відповідно до наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 28.01.2020 № 536 та направлень на перевірку від 30.01.2020 № 230, 231 посадовими особами контролюючого органу здійснено виїзд на податкову адресу позивача. При цьому, оператору Чехмейстеру В.В. пред'явлено службове посвідчення та направлення на перевірку від 30.01.2020 року №230, 231.
Чехмейстер В.В. відмовився від вручення наказу від 28.01.2020 року №536 та направлень на перевірку №230, 231 від 30.01.2020 року, про що посадовими особами контролюючого органу складено Акт відмови від підпису у направленні на перевірку №71/30641728 від 30.01.2020 року.
Згідно акту фактичної перевірки від 30.01.2020 року №18/32/30641728 контролюючим органом проведена перевірка ТОВ "Вікітан" в присутності оператора Чехмейстера В.В., за результатом якої встановлено факт роздрібної торгівлі пальним (газ скраплений) без наявності дозвільних документів у період з 01.07.2019 року по 26.07.2019 року.
Від підписання акту фактичної перевірки №18/32/30641728 оператор Чехмейстер В.В. відмовився, про що в ньому зроблено відповідну відмітку.
30.01.2020 року відповідачем складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки №72/30641728, в якому зазначили, що оператор АГЗП ТОВ "Вікітан" відмовився від отримання та підписання акта фактичної перевірки.
Не погоджуючись з Наказом про проведення фактичної перевірки від 28.01.2020 року № 536, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний наказ № 536 від 28.01.2020 відповідає вимогам ПК України, прийнятий з дотриманням визначеної законодавством процедури та за наявності передбачених ПК України підстав для проведення фактичної перевірки. Колегія суддів погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Порядок проведення фактичної перевірки визначено статтею 80 ПК України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5 цього пункту).
Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що останній видано на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України та на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 ПК України, з метою проведення перевірки з питань дотримання вимог ПК України та Законів України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв. тютюнових виробів та пального", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Постанов КМУ "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями", "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", Постанови Правління НБУ України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України", та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в Україні.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Пунктом 81.2 цієї статті встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадові особи контролюючого органу пред'явили посадовій особі ТОВ «Вікітан» оператору Чехмейстеру В.В. службове посвідчення, направлення на перевірку від 30.01.2020 року №230 та 231, однак від підпису у направленнях на проведення фактичної перевірки та вручення йому наказу відмовився, про що складено акт відмови №71/30641728. Водночас, Акту відмови від допуску до проведення фактичної перевірки матеріали справи не містять.
Згідно п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Отже, відмова від проставлення підпису у направленнях на перевірки, яка засвідчена Актом такої відмови, є підставою для початку проведення фактичної перевірки.
Згідно п. 86.1. ст.86 ПП України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно до матеріалів справи, за результатом проведення фактичної перевірки посадовими особами контролюючого органу складено Акт №18/32/30641728 від 30.01.2020 року, зі змісту якого вбачається, що на підставі оскаржуваного наказу від 28.01.2020 №536, в присутності Чехмейстера В.В. проведено фактичну перевірку ТОВ "Вікітан" за результатом якої встановлено факт роздрібної торгівлі пальним (газ скраплений) без наявності дозвільних документів у період з 01.07.2019 року по 26.07.2019 року.
Перевірка проведена в присутності посадової особи ТОВ "Вікітан" Чехмейстера В.В., що підтверджується відміткою в Акті фактичної перевірки, із зазначенням інформації документу що посвідчує його особу та Актом відмови від підписання матеріалів перевірки №72/30641728 від 30.01.2020 року
Таким чином, твердження апелянта про протиправність оскаржуваного наказу не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій.
Крім того, колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду, згідно яких платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. При цьому, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. Відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, у зв'язку з чим оспорюваний наказ на час його оскарження до суду не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а відтак, задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки, по-перше, такий наказ відповідача на теперішній час не є юридично значимим для позивача, по-друге, після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 30 вересня 2020 року.
Головуючий Іваненко Т.В.
Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.