Справа № 2340/4212/18
29 вересня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.
за участю секретаря судового засідання Головченко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФ України в Черкаській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року №900-VIII, ст.43, ч.3 ст.51, ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та від 13 листопада 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, зазначеної в довідці ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 06 червня 2018 року №32 та довідці від 16 березня 2018 року №2303002643; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до наведених нормативно-правових актів з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, зазначеної в довідці від 06 червня 2018 року №32 та довідці від 16 березня 2018 року №2303002643; зобов'язати відповідача після здійснення вищезазначеного перерахунку пенсії провести виплату різниці між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01 січня 2016 року до моменту здійснення перерахунку та виплачувати таку пенсію в подальшому з урахуванням здійсненого перерахунку; протиправною визнати бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати відповідно до ч.2 ст.46 та ст.107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» від 21 лютого 2001 року №159 компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням відповідачем строків виплати донарахованої частини пенсії за січень-березень 2018 року, що перерахована відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року №900-VIII, ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 та від 13 листопада 2008 року №45; зобов'язати відповідача відповідно до наведених нормативно-правових актів провести нарахування і виплату такої компенсації втрати частини доходу; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у виплаті перерахованої пенсії у сумі 55680,02 грн за період з 01 січня 2016 року по 01 січня 2018 року відповідно до Законів України від 23 грудня 2015 року №900-VIII, «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 та від 13 листопада 2008 року №45; зобов'язати відповідача здійснити одноразову виплату донарахованої пенсії у сумі 55680,02 грн за період з 01 січня 2016 року по 01 січня 2018 року відповідно до вказаних нормативно-правових актів, встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в Черкаській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої частини пенсії за січень-березень 2018 року, зобов'язано ГУ ПФ України в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої частини пенсії за січень-березень 2018 року в сумі 130,44 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2016 року з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, зазначеної в довідці ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 06 червня 2018 року №32, здійсненні одноразової виплати донарахованої пенсії у сумі 55680,02 грн та встановленні судового контролю за рішенням суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФ України в Черкаській області щодо відмови у виплаті перерахованої пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 січня 2018 року відповідно до Законів України від 23 грудня 2015 року №900-VIII, «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 та від 13 листопада 2008 року №45 та зобов'язання ГУ ПФ України в Черкаській області здійснити одноразову виплату ОСОБА_1 донарахованої пенсії за період з 01 січня 2016 року по 01 січня 2018 року відповідно до вказаних нормативно-правових актів та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволено, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в Черкаській області щодо відмови у виплаті перерахованої пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 січня 2018 року відповідно до Законів України від 23 грудня 2015 року №900-VIII, «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 та від 13 листопада 2008 року №45, зобов'язано ГУ ПФ України в Черкаській області здійснити одноразову виплату ОСОБА_1 донарахованої пенсії за період з 01 січня 2016 року по 01 січня 2018 року відповідно до Законів України від 23 грудня 2015 року №900-VIII, «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 та від 13 листопада 2008 року №45. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року залишено без змін.
Позивач подав до суду заяву про роз'яснення судового рішення, в якій він просив роз'яснити резолютивну частину постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2019 року:
- роз'яснити, яким чином, у якому порядку і на підставі якої постанови Кабінету Міністрів України (103 і1088 або №649) відповідач ГУ ПФ України в Черкаській області повинен виконувати рішення суду по справі №2340/4212/18 і проводити з 01.01.2016 виплату вже перерахованої пенсії, зокрема частину донарахованої пенсії за 2016-2017 роки;
- роз'яснити, що виконання рішення суду по справі №2340/4212/18 в частині зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_1 донарахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 01.01.2018 повинно проводитись в порядку, визначеному постановами Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та від 24.12.2019 №1088.
Сторони, будучі повідомлені про день, час і місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з'явилися. В клопотанні від 24.09.2020 вх.№33806 позивач просив здійснювати розгляд заяви про роз'яснення судового рішення в його відсутності
Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін.
Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява про роз'яснення судового рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд звертає увагу, що процесуальним законодавством не передбачено можливості вирішення питання щодо роз'яснення порядку виконання судового рішення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, без внесення будь-яких змін в існуюче рішення.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається з заявою про роз'яснення судового рішення.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Дослідивши текст вказаної вище постанови, колегія суддів вважає, що дане судове рішення є зрозумілим, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2019 року не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння.
В той же час, вимоги заяви про роз'яснення судового рішення не містять достатніх обґрунтувань та посилань на незрозумілість або неясність судового рішення, що є недопустимим та виключає можливість його роз'яснення в порядку ст.254 КАС України.
Зі змісту заяви про роз'яснення рішення вбачається, що заявником не зазначено в чому саме полягає незрозумілість судового рішення, натомість поставлено питання щодо роз'яснення порядку виконання рішення суду.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що судом вже вирішувалось питання з приводу роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2019 року за заявою ГУ ПФ України в Черкаській області (а.с.167-168 т.2), у запереченнях на яку (а.с.172-174 т.2) ОСОБА_1 зазначав, що вказане судове рішення є чітким, зрозумілим і додаткового роз'яснення не потребує та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року в задоволенні зазначеної заяви ГУ ПФ України в Черкаській області було відмовлено (а.с.180-183 т.2).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів доходить висновку, що доводи заявника є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви позивача про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2019 року.
Керуючись ст.ст.254, 321, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2019 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.В. Безименна
Судді В.О.Аліменко
Л.В.Бєлова