30 вересня 2020 року Чернігів Справа № 620/4124/20
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування протоколу житлової комісії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування протоколу житлової комісії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що протоколом житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 11.09.2020 №8 позивачу протиправно відмовлено в зарахуванні його та членів його родина на першочергове отримання житлового приміщення, та просить суд зобов'язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 переглянути рапорт позивача та зарахувати його та членів його родини на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання та на першочергове отримання житлового приміщення з 11.07.2020 шляхом внесення змін до протоколу житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 13.08.2020 № 250.
Проаналізувавши адміністративний позов з доданими до нього документами, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмову у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пунктів 3,4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом : визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Наведене узгоджується й з положеннями статей 2, 4, 19 КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів характер, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
З установлених судами фактичних обставин справи убачається, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи з приводу реалізації та захисту житлових прав позивача, а отже, існує спір про право, що унеможливлює розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 215/1077/14-а.
За таких обставин суд дійшов висновку, що спір у справі між сторонами виник поза межами публічно-правових правовідносин, а отже віднесений до юрисдикції відповідного місцевого загального суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи суб'єктний склад сторін, зміст заявлених позивачем вимог та предмет, з огляду на той факт, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті провадження по справі.
При цьому, на виконання положень частини 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз'яснює позивачу, що даний спір відноситься до юрисдикції місцевого суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 170, 171, 241- 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі №620/4124/20.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя І.І. Соломко