29 вересня 2020 року справа № 580/4157/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, регіонального представника уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Секретаріат, відповідач-1) та регіонального представника уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - регіональний представник, відповідач-2) при розгляді його скарги від 22.07.2019 щодо непритягнення до адміністративної відповідальності сільського голови Білозірської сільської ради ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Секретаріат уповноваженого Верховної Ради України з прав людини поновити провадження за його скаргою від 22.07.2019 щодо притягнення до адміністративної відповідальності сільського голови Білозірської сільської ради ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Секретаріат уповноваженого Верховної Ради України з прав людини скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно сільського голови Білозірської сільської ради ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 адміністративну справу № 580/4157/19 за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, регіонального представника уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії передано на розгляд Черкаському районному суду Черкаської області.
Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 15.01.2020 прийнято до розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 скасовано ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2019, а справу направлено до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
25 березня 2020 року вказана адміністративна справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду та шляхом автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Гаврилюку В.О.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22 квітня 2020 року від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та зняття копій матеріалів справи.
28 травня 2020 року Черкаський окружний адміністративний суд направив відповідачеві лист №580/4157/19/7946/20 щодо ознайомлення з матеріалами справи.
24 липня 2020 року позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
30 липня 2020 року до суду надійшов лист Черкаського районного суду Черкаської області щодо направлення на адресу останнього копії постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі № 580/4157/19.
03 серпня 2020 року Черкаським окружним адміністративним судом направлено до Черкаського районного суду Черкаської області копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020.
Відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато з урахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що ОСОБА_1 звернувся до Секретаріату із скаргою від 22.07.2019, в якій згідно вимог Закону України "Про звернення громадян" просив ретельно з'ясувати обставини викладені у даній скарзі на протиправні дії сільського голови Білозірської сільської ради та скласти щодо нього протокол про адміністративне правопорушення встановленого статтею 212-3 КУпАП.
Секретаріат надіслав ОСОБА_1 листа від 30 серпня 2019 року № 40/Д10796/102/2вих.-19, в якому зазначено, що підстав для вжиття заходів реагування не виявлено, оскільки 18.04.2019 сільський голова надав позивачеві відповідь з копією рішення Білозірської сільської ради від 30.10.2018 № 82-4/VII.
Позивач вважає, що відповідач діяв не на підставі та не в межах визначених законом, оскільки відповідач залишив поза увагою ту обставину, що у зверненні від 15.04.2019 ОСОБА_1 просив сільського голову Білозірської сільської ради надати заяви ТОВ "Білозірське-Агро" та додані до неї документи, з якими останній звертався до сільської ради про скасування рішення Білозірської сільської ради від 30.10.2018 № 74-56/VІІ "Про надання в оренду земельної ділянки ТОВ "Білозірське-Агро", а відтак бездіяльність відповідача є протиправною.
Під час вирішення спору по суті, суд виходить з такого.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР). Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно зі статтею 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Статтею 16 Закону № 393/96-ВР визначено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Статтею 19 Закону № 393/96-ВР визначені обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.
Так, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Відповідно до статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як свідчать матеріали справи, що 22 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Секретаріату із скаргою, в якій просив ретельно з'ясувати обставини викладені у даній скарзі на протиправні дії сільського голови Білозірської сільської ради та скласти щодо нього протокол про адміністративне правопорушення встановленого статтею 212-3 КУпАП.
За результати розгляду даної скарги Секретаріат за підписом регіонального представника надав ОСОБА_1 відповідь № 40/Д 10796/102/2вих.-19 від 30.08.2019, відповідно до якої скарга позивача розглянута та з'ясовано, що 18.04.2019 сільський голова надав ОСОБА_1 відповідь з копією рішень Білозірської сільської ради від 30.10.2018 № 82-4/VII, підстав для вжиття заходів реагування не виявлено.
Отже, в даному випадку Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини розглянув скаргу ОСОБА_1 та надав відповідь у термін, визначений статтею 20 Закону № 393/96-ВР.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" та Положення про Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 20 червня 2012 року № 4/8-12, передбачене право уповноважених посадових осіб Секретаріату відповідно до норм адміністративного законодавства та з передбачених законодавством підстав складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Зважаючи на викладене суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 , який звільнений від сплати судового збору, не підлягають задоволенню, а відповідачі не надали суду доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач-1 - Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8, код ЄДРПОУ 21661556);
3) відповідач-2 - регіональний представник уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (18001, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, буд.10).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 29.09.2020.
Суддя В.О. Гаврилюк