17 вересня 2020 року справа № 580/2222/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Білоноженко М.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Хіврич В.В.
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
09.07.2019р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002 (далі - позивач)) з позовною заявою до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (далі - відповідач)), в якій просило:
- стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 63859,61 грн.
Ухвалою суду від 25.07.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом у вказаній сумі, який виник внаслідок несплати податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
01.10.2019р. ухвалою суду зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у адміністративній справі №580/2956/19.
17.09.2020р. ухвалою суду поновлено провадження у даній справі.
Представник позивача у судове засідання 17.09.2020р. не прибув у зв'язку із поданням заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судовому засіданні зазначив, що ним сплачено частину податкового боргу, решту суми боргу зобов'язується сплатити в найближчий час.
В судовому засіданні 17.09.2020р. також замінено відповідача на Головне управління ДПС у Черкаській області.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Станом на 31.12.2018р. в інтегрованих картках (ІКП) ОСОБА_1 обліковувався податковий борг перед бюджетом у сумі 63859,61 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, що виник згідно наступних документів:
- податкового повідомлення-рішення №23083-13 від 16.06.2017 року термін сплати 06.10.2017 року на суму 31413,21 грн;
- податкового повідомлення-рішення №0008086/1307-2301 від 22.03.2018 року термін сплати 03.12.2018 року на суму 32446,40 грн.
Позивачем зазначено, що станом на день звернення до суду, загальна сума заборгованості у розмірі 63859,61 грн. є непогашеною.
29.05.2020р. позивачем подано до суду клопотання про зменшення позовних вимог у зв'язку із скасуванням постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020р. у справі №580/2956/19 податкового повідомлення-рішення №23083-13 від 16.06.2017 року на суму 31413,21 грн. та просив стягнути податковий борг з відповідача у сумі 32446,40 грн.
17.09.2020р. позивачем подано до суду клопотання про зменшення позовних вимог у зв'язку із частковою сплатою відповідачем суми боргу у розмірі 28206,60 грн., та просив стягнути податковий борг з відповідача у сумі 4239,80 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПК України) передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 ПК України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.
Пунктом 57.3. Податкового кодексу передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання, ГУ ДФС у Черкаській області сформована податкова вимога форми "Ф" №56691-23 від 04.12.2017р. на загальну суму 31413,21 грн. Вказану вимогу, направлену податковим органом за адресою: 18015, м. Черкаси, вул. Б. Хмельницького, 33, невручено за закінченням встановленого строку зберігання, про що свідчить копія конверта наявна в матеріалах справи (а.с. 8).
В ході розгляду даної справи постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020р. у справі №580/2956/19 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 16 червня 2017 року №23083-13 в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 3206,61 грн.
Таким чином, у зв'язку із скасуванням у судовому порядку одного із ППР на підставі якого виникли підстави для стягнення боргу, заявлена сума стягнення в розмірі 63859,61 грн. підлягає зменшенню на суму визначену ППР від 16.06.2017р. №23083-13 (31413,21 грн.) та становить 32446,40 грн., в зв'язку із чим позивач 29.05.2020р. звернувся до суду із клопотанням про зменшення позовних вимог та просив стягнути податковий борг з відповідача у сумі 32446,40 грн.
Відомості щодо оскарження відповідачем у судовому порядку податкового повідомлення-рішення №0008086/1307-2301 від 22.03.2018 року (термін сплати 03.12.2018 року) на суму 32446,40 грн. а також податкової вимоги форми "Ф" №56691-23 від 04.12.2017р. відсутні, доказів щодо її оскарження суду надано не було.
Таким чином, суд доходить висновку щодо узгодженості заборгованості, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0008086/1307-2301.
Разом з тим, в ході розгляду справи, відповідачем подано до суду квитанцію від 31.07.2020р. №50687370, відповідно до якої ОСОБА_1 сплачено 28206,60 грн. (призначення платежу - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості).
Відповідачем підтверджено зарахування сплати податкого боргу у зазначеному розмірі про що свідчить відомості інтегрованої картки ОСОБА_1 та подане 17.09.2020р. позивачем клопотання про зменшення позовних вимог у зв'язку із частковою сплатою відповідачем суми боргу у розмірі 28206,60 грн.
З урахуванням зазначеного, сума узгодженого грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №0008086/1307-2301, що залишається несплаченим станом на дату прийняття рішення у даній справі складає 4239,80 грн.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.
Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, у розмірі 4239,80 грн., суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу у заявленому розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки, наявних у матеріалах справи доказів, в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг на користь бюджету в сумі 4239 (чотири тисячі двісті тридцять дев'ять) грн. 80 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Білоноженко
Повний текст рішення складено 28.09.2020р.