Номер провадження 2/229/757/2020
Справа № 229/3809/19
28 вересня 2020 року Дружківський міський суд Донецької області
у складі:
головуючого судді Лебеженка В.О.
за участі:
секретаря судового засідання Слободкіної Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати,-
До Дружківського міського суду Донецької області надійшла позовна заява позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.
В позові зазначено, що з 18 липня 2016 року і по 11 травня 2017 року вона працювала у публічному акціонерному товаристві «Українська залізниця» інженером-технологом 2 категорії тягово-енергетичного вагону-лабораторії виробничого підрозділу «Локомотивне депо Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». В даний час публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року №938 перейменоване в акціонерне товариство «Українська залізниця». З березня 2017 року роботодавець припинив виплачувати їй заробітну плату, однак і продовжував її нараховувати. Станом на 11 травня 2017 року розмір нарахованої, але не виплаченої їй заробітної плати за період з 01 лютого 2017 року по 11 травня 2017 року становить 21496,23 грн. ( за вирахуванням податків та інших обов'язкових платежів до виплати належить 17626,91 грн.) Добровільно сплатити їй заборгованість по заробітній платі відповідач відмовляється. Не сплачуючи їй заробітну плату відповідач грубо порушує вимоги чинного трудового законодавства, що спонукає її вжити заходів щодо судового захисту її порушених прав.
Позивачка просить стягнути на її користь з відповідача, нараховану, але не виплачену їй заробітну плату за період з 01 лютого 2017 року по 11 травня 2017 року.
В судове засідання позивачка не з'явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Представник відповідач в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши і факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України, визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.1973 року, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно ст.38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Ч. 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, а саме трудовою книжкою серія НОМЕР_1 підтверджено, що позивачка ОСОБА_1 працювала з 18 липня 2016 року і по 11 травня 2017 року у публічному акціонерному товаристві «Українська залізниця» інженером-технологом 2 категорії тягово-енергетичного вагону-лабораторії виробничого підрозділу «Локомотивне депо Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». (а.с.9-15).
11 травня 2017 року була звільнена за власним бажанням відповідно до наказу №307/-ос від 11 травня 2017 року за ст.38 КЗпП України
Згідно довідки щодо сум нарахованої заробітної плати за період з лютого 2017 року по травень 2017 року вбачається, що ОСОБА_1 нараховано в лютому 2017 року до оподаткування 5652,00 грн., до виплати 4634,64 грн., в березні 2017 року до оподаткування 3466,39 грн., до виплати 2842,44 грн., в квітні 2017 року до оподаткування 3663,19 грн., до виплати 3003,82 грн.; за чтравень 2017 року до оподаткування 8714,65 грн., до виплати 7146,01 грн.
Водночас, відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстат, від 13.01.2004, № 5, яка містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників, при розрахунку сум заробітної плати за період лютий-березень 2017 року, суд дійшов до висновку, що сума невиплаченої відповідачем заробітної плати позивачу за період з лютого по 11 травня 2017 року становить 21496,23 грн. (5652,00+ 3466,39+3663,19+8714,65= 21496,23 грн. ).
Між тим, судом встановлено, що заочним рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 01 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» були задоволені, та стягнуто на користь позивача заборгованість за період з лютого 2017 року по 11 травня 2017 року в розмірі 21496,23 грн.
Водночас, відповідно до постанови державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження від 30.03.2020 року, виконавче провадження №60836961 за виконавчим листом №229/3809/19 від 01 листопада 2019 року про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з лютого 2017 року по 11 травня 2017 року в розмірі 21496,23 грн. на користь ОСОБА_1 з АТ «Українська залізниця», було закінчено у зв'язку із виконанням виконавчого документу.
Отже, заборгованість по заробітній платі відповідачем перед позивачем, яка виникла з лютого 2017 року по 11 травня 2017 року в розмірі 21496,23 грн., погашена в повному обсязі.
Відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору
З урахуванням встановлених судом обставин, суд вважає можливим справу закрити за відсутністю предмету спору.
На підставі наведеного та керуючись ст.255, 260-261 ЦПК України, суд,-
Закрити провадження по справі за позовною заявою позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати - у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: В.О.Лебеженко