Справа № 357/9344/20
1-кс/357/1962/20
22 вересня 2020 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду № 5 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУНП у Київській області ОСОБА_3 , у матеріалах кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110030002247 від 04.06.2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна,-
21 вересня 2020 року до слічого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області звернувся слідчий СВ Білоцерківського ВП ГУНП у Київській області ОСОБА_3 у матеріалах кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110030002247 від 04.06.2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, мотивоване наступним.
Слідчий СВ Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду з названим клопотанням, просить накласти арешт накласти арешт на тимчасово вилучене в ході особистого обшуку ОСОБА_5 майно, який проводився під час санкціонованого обшуку квартири АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон чорного кольору марки «Samsung» який упаковано до спецпакету № INZ 2026824.
Оскільки є достатні та об'єктивні підстави вважати що вищевказана річ являється знаряддям вчинення злочину, а тому для його збереження та подальшого проведення експертиз є необхідним накладення арешту на вищевказану річ.
Виходячи з того, що при проведенні 19 вересня 2020 року обшуку виявлено та вилучено речі, предмети, які є безпосередньо предметом вчинення вказаного злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому виникає необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене вищевказане майно, з метою досягнення дієвості кримінального провадження.
Слідчий Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду клопотання повідомлений належним чином, заяв та клопотань до суду не надавав.
Власник майна вилучених речей ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час і місце розгляду клопотання, його відсутність не являється перешкодою для розгляду клопотання згідно ст. 172 ч.1 КПК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, враховуючи доводи слідчого на які останній посилається в клопотанні, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що до Чергової частини Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області надійшов рапорт від ст.о/у ВКП Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , про те що в ході розгляду матеріалів ЄО за №17089 від 27.05.2020, отримано відомості про те, що місцевий житель "О" на території обслуговування Білоцерківського ВП здійснює збут наркотичний засіб - Метадон. Вказаний наркотичний засіб О отримує від М.
Відомості по даному факту внесені до ЄРДР за № 12020110030002247 від 04червня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - розпочато досудове розслідування.
Так, 20 серпня 2020 року слідчим суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_7 було надано дозвіл слідчому слідчого відділу Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області на проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 з метою відшукання та вилучення наркотичних засобів, засобів зважування та фасування, грошових коштів отриманих від збуту наркотичних засобів.
19 вересня 2020 року слідчим слідчого відділу Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 проведено обшук квартири АДРЕСА_1 областів ході якого, під час особистого обшуку ОСОБА_5 виявлено та вилучено мобільний телефон чорного кольору марки «Samsung» та який упаковано до спецпакету № INZ2026824 який в подальшому вилучено до Білоцерківського ВП в якості речового доказу.
Згідно постанови слідчого від 20 вересня 2020 року вилучені речі під час проведення 19 вересня 2020 року обшуку квартири АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон чорного кольору марки «Samsung» який упаковано до спецпакету № INZ 2026824, визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, оскільки є достатні та об'єктивні підстави вважати що вищевказана річ являється знаряддям вчинення злочину, а тому для його збереження та подальшого проведення експертиз є необхідним накладення арешту на вищевказану річ.
Відповідно до вимог ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчудження.
Ст.171 ч.2 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 20 серпня 2020 року слідчим суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_7 було надано дозвіл слідчому слідчого відділу Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області на проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 з метою відшукання та вилучення наркотичних засобів, засобів зважування та фасування, грошових коштів отриманих від збуту наркотичних засобів, однак до матеріалів клопотання слідчим не було долучено копію вказаної ухвали слідчого судді.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що вказаною ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на проведення обшуку у вказаному житлі, з метою відшукання та вилучення лише наркотичних засобів, засобів зважування та фасування, грошових коштів отриманих від збуту наркотичних засобів.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальніоб'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюютьс япід час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Між тим, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не привів у ньому достатніх і належних доказів тих обставин, які є визначальними та необхідними для накладення арешту на майно.
Згідно п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 КПК України Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Частиною 2 ст. 223 КПК передбачено, що підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Враховуючи вищевикладене, слідчим жодним чином не доведено, що вилучений мобільний телефон чорного кольору марки «Samsung», який упаковано до спецпакету № INZ 2026824 містить будь-яку інформацію щодо розслідуваних кримінальних правопорушень. У свою ж чергу слідчий повинен був вибрати та надати слідчому судді достатні докази на підтвердження такого висновку, однак останнім цього зроблено не було та у відповідності до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України не вказано мету накладення арешту на майно.
Слідчим не доведено необхідність арешту мобільного телефону чорного кольору марки «Samsung», який упаковано до спецпакету № INZ 2026824, вилученого під час обшуку 19.09.2020 року у ОСОБА_5 , яким чином він може бути використаний як доказ у кримінальному провадженні.
Отже, в силу положень КПК України, слідчим не надано жодних об'єктивних даних, які дають підстави для накладення арешту на майно, яке було вилучено слідчим в ході проведення обшуку.
Згідно ст.173 ч.4 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
З огляду на викладене у задоволенні клопотання слід відмовити, а вилучене майно повернути за належністю.
Керуючись ст. ст. 170, 173 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУНП у Київській області ОСОБА_3 , у матеріалах кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110030002247 від 04.06.2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна - відмовити.
Копію ухвали не пізніше наступного дня направити особам, що не були присутніми під час оголошення ухвали.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів.
Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня її отримання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.
Слідчий суддяОСОБА_1