Справа № 289/1211/20
Номер провадження 2/289/650/20
(заочне)
29.09.2020 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Мельника О.В., за участі секретаря судового засідання Грабіної К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу: за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до Радомишльського районного суду Житомирської області з позовною заявою, в обґрунтування якої зазначила, що 21 вересня 2002 року виконавчим комітетом Великорацької сільської ради Радомишльського району Житомирської області зареєстровано шлюб між нею та відповідачем. Від даного шлюбу у сторін народилася дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На час звернення до суду спільний побут та господарство сторони не ведуть, як сім'я не проживають. Подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим. До подання позову до суду відповідач матеріальну допомогу надавав рідко. Останнім часом взагалі не надає допомоги. Їхня спільна дитина визнана інвалідом, інвалідність якої пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів підтримала, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов про розірвання шлюбу та стягнення аліментів з відповідними доказами до нього не подав.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд за одночасним існуванням зазначених обставин ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що не заперечив позивач.
Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та безпосередньо з'ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 вересня 2002 року виконавчим комітетом Великорацької сільської ради Радомишльського району Житомирської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за актовим записом №11. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_1 надано прізвище ОСОБА_1 .
Сторони мають дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .
Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 та вкладки до нього № НОМЕР_3 с ОСОБА_3 є дитиною інвалідом, інвалідність якої пов'язана із Чорнобильською катастрофою (група інвалідності вказується для осіб старше 18 років).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнаний не дієздатним і його законним представником (опікуном) визначено ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На даний час шлюб носить формальний характер, оскільки сторони припинили сімейно-шлюбні відносини і примирення між ними стало неможливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин згідно зі ст. 56 Сімейного кодексу України.
За змістом ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із положеннями п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ч.2 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягаючи на розірванні шлюбу, оскільки фактично сімейні стосунки припинені.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
Таким чином, сім'я фактично розпалася і збережена бути не може, стосунки, які існують між сторонами, виключають можливість збереження сім'ї, подальше перебування в шлюбі буде суперечити інтересам сторін, а тому шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. За таких обставин та у зв'язку із відповідним клопотанням, суд вважає за необхідне змінити позивачу шлюбне прізвище на дошлюбне - ОСОБА_1 .
Щодо стягнення аліментів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно положень статей 141, 180-182 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 05.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків разом з яким проживає дитина.
Враховуючи спільний обов'язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття, визначений ст. 180 СК України, всі перелічені в сукупності обставини дають підстави для покладення на відповідача обов'язку сплачувати аліменти в розмірі 1/2 заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідно до вимог чинного законодавства.
У відповідності до ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі місячного стягнення підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст. 4, 23, 81, 82, 141,247, 259, 265, 273, 280,289 ЦПК України, ст. 24, 110, 112, 113, 180, 183 Сімейного Кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований виконавчим комітетом Великорацької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, за актовим записом №11.
Змінити позивачу прізвище, на дошлюбне - ОСОБА_1 .
Дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишити проживати разом із матір'ю - ОСОБА_1 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , мешканки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 07.08.2020 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О. В. Мельник