Справа № 127/16006/20
Провадження № 2/127/2498/20
(ЗАОЧНЕ)
28.09.2020 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
ОСОБА_1 в липні 2020 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Позов мотивований тим, що 03.05.2019 року між сторонами був укладений та засвідчений нотаріально письмовий договір позики.
ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 на власні потреби 240000 грн., що станом, що станом на 03.05.2019 року відповідно до курсу НБУ було еквівалентно 9000,00 доларів США, строком до 03.06.2019 року.
Зазначена сума у розмірі 240000,00 грн. була отримана позичальником 03.05.2019 року до укладення письмового договору.
Повернення грошей мало відбутися 03.06.2019 року по АДРЕСА_1 .
За умовами договору, у випадку неповернення позичальником суми позики до 03.06.2019 року, він зобов'язаний сплатити суму боргу відповідно до ст. 625 ЦК України з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також один процент від суми за кожен день прострочення.
Однак кошти так і не були повернуті.
У зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 03.05.2019 року у розмірі 244563,72 грн.
Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася завчасно та належним чином. В зв'язку з цим суд, оскільки наявних у справі доказів достатньо для встановлення прав та взаємовідносин сторін та враховуючи те, що позивач не заперечує, відповідно до ст. 280 ЦПК України ухвалює заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 03.05.2019 року ОСОБА_2 відповідно до договору позики від 03.05.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком В.Б., зареєстровано в реєстрі за № 3123, отримав від ОСОБА_1 на власні потреби суму у гривнях, еквівалентну 9000,00 доларів США, строком до 03.06.2019 року без нарахування процентів за користування позикою.
Згідно п. 4 вищезазначеного договору у випадку коли позичальник не поверне суму позики в строк, він зобов'язаний сплатити суму боргу відповідно до ст. 625 ЦК України з урахуванням встановленого індексу інфляції та весь час прострочення, а також один процент від суми позики за кожен день прострочення.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).
У частині першій статті 1050 ЦК України встановлено, що у разі несвоєчасного повернення позичальником суми позики він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника.
Розписка є документом, який боржник видає кредитору, підтверджуючи як укладення договору позики, так і його умови, а також, засвідчуючи отримання певної грошової суми.
У разі пред'явлення позову про стягнення боргу за позикою кредитор повинен підтвердити своє право вимагати від боржника виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умови.
Досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.
Відповідно до статті 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Наявність оригіналу боргової розписки у кредитора свідчить про те, що боргове зобов'язання не виконане.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 1051 ЦК України передбачено, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця, або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Таким чином, суд дійшов висновку, що договір позики який було укладено між сторонами, відповідач в установленому порядку не оспорив з тієї підстави, що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця, тому даний договір є дійсним і підлягає виконанню.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 625 ч. 2 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 240000,00 грн. - сума боргу та інфляційні втрати у розмірі 4563,72 грн. за період з червня 2019 по червень 2020 року, даний розрахунок відповідачем не оспорюється та не спростовано.
За викладених обставин, стягненню підлягає сума 244563,72 грн. - сума боргу за договором позики, з яких 4563,72 грн. - інфляційні втрати.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, так як позивач звільнений від сплати судового збору, тому що являється інвалідом 2 групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико - соціальною експертною комісією, серії 12 ААБ № 084272.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 1048, 1049 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 178, 191, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість, відповідно до договору позики, укладеного 03.05.2019 року в загальній сумі 244563 (двісті сорок чотири тисячі п'ятсот шістдесят три) гривні 72 копійки, з яких: 240000 гривень 00 копійок - сума боргу, 4563 гривні 72 копійки - 3% річних за період з червня 2019 по червень 2020 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2445 (дві тисячі чотириста сорок п'ять) гривень 64 копійки.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя