Справа №0603/2-162/11
Провадження № 6/0274/9/20
"25" вересня 2020 р. м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді Хуторної І.Ю.,
з участю секретаря Поступайло Х.О.,
розглянувши подання державного виконавця Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Задорожнюк Олени Володимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,-
24.09.2020 Державний виконавець Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Задорожнюк О.В. звернулась до суду з поданням про обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 до виконання ним зобов'язань згідно виконавчого листа № 0603/2-162/11, виданого Бердичівським міськрайонним судом 15.11.2019 про стягнення з нього на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованості в розмірі 258694,87 грн., в тому числі: 29328,40 доларів США -заборгованість по кредиту (в еквівалентному відношенні - 232427,57 грн.), 2832,58 доларів США ( еквівалент -22448,2 грн.) -заборгованість по процентам, 61,10 доларів США (еквівалент 484,22 грн.) прострочені відсотки, пеня -3334,88 грн., а також витрат по сплаті судового збору в сумі 1700 грн.
В обґрунтування клопотання державний виконавець вказала, що 03.03.2020 нею винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника ОСОБА_1 зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджена боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження за вихідним № 13/23393 від 03.03.2020.
ОСОБА_1 було направлено рекомендований лист, в який ввійшли такі матеріали виконавчого провадження № 61434474: постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2020; постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 03.03.2020; постанова про арешт майна боржника від 03.03.2020; виклик боржника до державного виконавця від 03.03.2020.
Відправлення вручено адресату особисто 26.03.2020.
03.03.2020 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, дані про обтяження внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Дані про обтяження внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено ще 18.03.2013 та 27.07.2015, оскільки виконавчий документ перебував на виконанні відділу неодноразово.
Державним виконавцем було вжито заходів примусового виконання рішення.
На підставі відповідей з Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України, Міністерства внутрішніх справ України вбачається, що боржник має відкриті рахунки в банківських установах, не працевлаштований та пенсію не отримує, транспортні засоби за ним не зареєстровані.
Окрім того, за боржником не зареєстровано право власності на земельні ділянки та він не володіє акціями публічних акціонерних товариств.
16.03.2020 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, копії яких направлено для виконання до банківських установ.
02.07.2020 державним виконавцем на адресу банківських установ направлено платіжні вимоги з метою списання коштів з арештованого рахунку боржника.
Згідно повідомлення АТ "УкрСиббанк" кошти на арештований рахунках боржника відсутні, з інших банківських установ повідомлення до відділу не надходили.
18.08.2020 державним виконавцем з метою опису та арешту майна здійснено повторний вихід за адресою: АДРЕСА_1 . Під час даного виходу у присутності боржника проведено опис та арешт предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_2 . Вказана квартира є єдиним житлом боржника, яке використовується ним як місце постійного проживання. Інше майно боржника входить до переліку, що не підлягає опису.
17.09.2020 державним виконавцем на адресу АТ "Ощадбанк" повторно направлено платіжні вимоги з метою списання коштів з арештованого рахунку боржника.
Згідно повідомлення Державної міграційної служби України від 17.09.2020, ОСОБА_1 в період з 03.03.2020 по 16.09.2020 державний кордон України не перетинав.
Рішення до теперішнього часу не виконано, декларацію не надано, що суперечить вимогам ч.5 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" та призвело до вжиття відносно боржника вищевказаних заходів примусового виконання.
Державний виконавець у судове засідання не з'явилась, до суду спрямувала заяву про розгляд подання за її відсутності, вимоги подання підтримала.
Дослідивши подання та додані документи, з'ясувавши обставини справи, суд доходить висновку про відмову у задоволенні подання з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
За змістом частини четвертої вищезазначеної статті ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України за винятком обмежень, які встановлені законом.
Згідно зі статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачені законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до частини першої ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом пункту 19 частини 3 статті 18 вказаного вище Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів (пункт у такій редакції діє на час розгляду судом першої інстанції відповідного подання).
Отже, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням інших органів, що підлягає примусовому виконанню - до виконання зобов'язань.
Оскільки, відповідно до положень статті 441 ЦПК України подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим більше, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню відповідно до положень частини третьої ст.12 ЦПК України.
Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Під ухиленням від виконання зобов'язань слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним обов'язків, передбачених ЗУ " Про виконавче провадження".
Між тим, невиконання боржником самостійно зобов'язань упродовж строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього обов'язків.
Із змісту подання та наданих до нього документів вбачається, що на виконанні Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебуває виконавчий лист № 0603/2-162/11, виданий Бердичівським міськрайонним судом 15.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованості в розмірі 258694,87 грн., в тому числі: 29328,40 доларів -заборгованість по кредиту (в еквівалентному відношенні - 232427,57 грн.), 2832,58 доларів ( еквівалент -22448,2 грн.) -заборгованість по процентам, 61,10 доларів (еквівалент 484,22 грн.) прострочені відсотки, пеня -3334,88 грн., а також витрат по сплаті судового збору в сумі 1700 грн.
Державний виконавець у поданні зазначає, що боржнику було направлено рекомендований лист, в який ввійшли такі матеріали виконавчого провадження № 61434474: постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2020; постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 03.03.2020; постанова про арешт майна боржника від 03.03.2020; виклик боржника до державного виконавця від 03.03.2020 на 20.03.2020.
Проте, з долученого до подання супровідного листа від 03.03.2020 вбачається, що на адресу боржника було направлено виключно постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2020.
Вказане відправлення було вручена боржнику особисто 26.03.2020, що вбачається із роздруківки із сайту Укрпошти за результатом відправлення № 1330602302419.
У постанові державного виконавця від 03.03.2020 про відкриття виконавчого провадження зазначено про обов'язок боржника подати декларацію про його доходи та майно, проте не вказано строку подачі такої декларації.
Матеріали, що долучені до подання не містять доказів вручення боржнику виклику до державного виконавця, у якому боржника ОСОБА_1 зобов'язано прибути до державного виконавця на виклик 20.03.2020, надати пояснення щодо невиконання вимог виконавчого листа, надати відомості про майно, грошові кошти, доходи, а також надати інші документи.
Таким чином у боржника не виникало обов'язку з'явитись до державного виконавця та виконати передбачені викликом вимоги.
Окрім того, державний виконавець зазначає, що 18.08.2020 у присутності боржника було проведено опис та арешт предмету іпотеки - квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, на підтвердження зазначеного державний виконавець також доказів не надає. В свою чергу, факт участі у виконавчих діях боржника свідчить про відсутність ухилення боржника від виконання рішення суду.
Враховуючи фактичні обставини справи та зміст подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, суд доходить висновку про відсутність на час розгляду подання державного виконавця підстав вважати боржника ОСОБА_1 таким, що ухиляється від виконання покладених на нього зобов'зань.
Тому суд доходить до висновку, що обмеження у праві виїзду за кордон є передчасним та наразі таке обмеження порушуватиме право боржника вільно пересуватися.
Керуючись ст.ст. 12, 260, 261, 441 ЦПК України, суд
У задоволенні подання державного виконавця Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Задорожнюк Олени Володимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 29.09.2020.
Суддя: І.Ю. Хуторна