Справа № 285/2482/20
Провадження № 3/273/1363/20
іменем України
22 вересня 2020 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Бєлкіної Д.С., секретаря судових засідань Стаднюк В.В., за участю адвоката Нурієва Р.Т., розглянувши в м. Баранівка матеріали, які надійшли від Баранівського ВП Новоград-Волинського відділу ГУНП Житомирської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення подія серія НОМЕР_1 , видане 13.04.2017 року ТСЦ1844, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОБ№090565 від 28.06.2020 року водій ОСОБА_1 28.06.2020 року близько 04:40 год. в м. Новоград-Волинському по вул. Юрія Глухова, Новоград - Волинського району Житомирської області керував автомобілем Volkswagen Golf, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні 03.09.2020 року ОСОБА_1 пояснив, що вину не визнає, з протоколом про адміністративне правопорушення не згідний. Додатково пояснив, що він 28.06.2020 року стояв біля автомобіля поруч заправки WOG в місті Новоград-Волинському, до нього підійшли поліцейські та пред'явили вимогу надати документи для перевірки, також заявили, що він випивший і запропонували їхати йому в лікарню на огляд. На місці пройти огляд на стан сп'яніння поліцейський йому не пропонував. В лікарні огляд проводили за допомогою технічного приладу ДРАГЕР.
Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Нурієв Р.Т. в судових засіданнях 03.09.2020 року та 22.09.2020 року пояснював, що в діях його підзахисного немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки, він не керував автомобілем, автомобіль стояв. В стані алкогольного сп'яніння не перебував, на місці пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 не пропонували, відсутнє направлення на проходження огляду в закладі охорони здоров'я, час складання висновку пізніший за час складання протоколу. Додатково надав письмові пояснення, які просив приєднати до матеріалів справи та дослідити як доказ.
В судовому засіданні 03.09.2020 року свідок ОСОБА_2 пояснив, що 28.06.2020 року разом з ОСОБА_1 біля автомобіля поруч заправки WOG, коли він вийшов з магазину з кавою, то побачив біля автомобілю працівників поліції. В його присутності працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці. ОСОБА_1 забрали в лікарню, а він лишився в автомобілі, інших свідків, даних обставин, окрім них, не було.
Всебічно з'ясувавши обставини справи на підставі даних пояснень особи, що притягується до адміністративної відповідальності, пояснень його захисника, показів свідка ОСОБА_3 , на підставі письмових пояснень захисника Тимкова В.А. від 03.09.2020 року, даних протоколу про адміністративне правопорушення ОБ№090565 від 28.06.2020 року, даних висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.06.2020 року лікаря КНП «Новоград-Волинське міськрад ТМО» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з яким останній перебував в стані алкогольного сп'яніння на 05:00 год. 28.06.2020 року, даних довідки інспектора Новоград-Волинського відділу ГУНП Житомирської області Іскрижицького М.В. про те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягувався, освідчення водія останнього вилучене, суддя приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити з наступних підстав.
Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції на час вчинення правопорушення) встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 Пунктом 1.3 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту,а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23грудня 2005 року передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247 і 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 1 КУпАП України, завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. За нормою ст.8КонституціїУкраїни в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282).
У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Зміст постанови судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП. В постанові потрібно зазначити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу, в даному випадку на органи поліції.
Не зважаючи на викладене, жоден наданий суду доказ не підтверджує вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Згідно статті 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Однак як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів адміністративної справи, докази відсторонення ОСОБА_1 від керування та передачі керування іншій уповноваженій особі відсутні, що в свою чергу не узгоджується з формулюванням правопорушення, викладеним у протоколі.
Згідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоровя України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим.
Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу IX Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
Однак, у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв його у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
Вищевикладене, свідчить про порушення поліцейським порядку огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, належні та допустимі докази наявні у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, на підтвердження керування транспортним засобом саме водієм ОСОБА_1 - відсутні.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно матеріалів справи слідує, що відносно ОСОБА_1 не виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України.
Співставивши наявні матеріали справи, зважаючи на те, що ОСОБА_1 своєї провини не визнав, а в матеріалах справи відсутні достатні допустимі та належні докази для встановлення його вини, суд дійшов до висновку про обґрунтованість закриття провадження у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 23, 24, 25, 33, 40-1, 130, 245, 247, 251, 252, 266, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд протягом десяти днів з часу її винесення.
Суддя Д.С. Бєлкіна