Справа № 138/1938/20
Провадження №:2/138/589/20
21 вересня 2020 року м. Могилів - Подільський
Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Київська Т.Б., розглянувши в письмовому провадженні без виклику сторін матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення права користування житловим приміщенням,
Позивач звернулась до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що 14.04.1959 ОСОБА_3 , батьку позивача, було видано земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, на день смерті він не встиг оформити своє право власності на вказане нерухоме майно. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 . Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла позивача разом з рідною сестрою ОСОБА_5 . В будинку АДРЕСА_2 крім позивача також зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_2 .
Враховуючи той факт, що відповідач не проживає у вказаному вище житлі більше року, не приймає участі у ведені спільного домашнього господарства, не приймає участі в оплаті необхідних платежів по утриманню домоволодіння, позивач просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування вказаним вище житлом.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Клопотань про розгляд справи за участю сторін до суду не надходило.
Розглянувши позов, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи таке.
Суд встановив, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_4 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_4 » (а.с.5).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.6).
Як слідує з договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва приватного житлового будинку на право приватної власності з числом кімнат від однієї до п'яти включно від 14.04.1959 та акту приймання приватного домоволодіння ОСОБА_3 було передано в користування житловий будинок АДРЕСА_3 (а.с.12-14).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.7).
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.8).
З довідки № 94 від 26.07.2018 голови квартального комітету № 4 «Гірський» слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 . Спадщину після його смерті прийняла фактичним шляхом ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_1 і ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_3 спадщину померлої прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , оскільки взяли в свої користування особисті речі ОСОБА_3 , а також проводили поточні ремонти спадкового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_2 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.20).
18.03.1972 ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 . Прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_1 » (а.с.9).
ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 (а.с.10).
25.06.2005 ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_8 . Після реєстрації шлюбу прізвище позивача « ОСОБА_1 » (а.с.11).
Заочним рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11.01.2018 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с.16,17).
Згідно листа виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області № 02-22/1502 від 05.08.2020 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.25).
Позивач ОСОБА_1 не надала суду правовстановлюючого документу на підтвердження права власності на будинок АДРЕСА_2 .
Разом з тим, з огляду на зміст вказаної вище довідки № 94 від 26.07.2018 голови квартального комітету № 4 «Гірський» суд не може вважати, що позивач не має права на звернення до суду з даним позовом та вважає, що її права підлягають захисту.
Така позиція суду грунтується на тому, що згідно ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено право власника володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.
Статтею 150 ЖК Української РСР визначено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей.
Відповідно до ч.4 ст.156 ЖК Української РСР до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Доказів, які б спростовували факт відсутності відповідача за адресою місця реєстрації в матеріалах справи не має.
Враховуючи викладене суд, вирішуючи спір за наявними у справі доказами, приходить до переконання, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку.
При вирішенні даного спору суд також зважає на те, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Зважаючи на зміст положень вказаних вище норм, а також встановлені обставини, зокрема те, що відповідач, не проживає у вказаному вище будинку, як зазначено позивачем і такий строк перевищує 1 рік, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.150, 156, 162 ЖК України РСР, ст. 391 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 28.09.2020.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: Т.Б.Київська