Ухвала від 28.09.2020 по справі 420/5247/19

УХВАЛА

28 вересня 2020 року

Київ

справа №420/5247/19

адміністративне провадження №К/9901/22932/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Губської О.А.,

суддів - Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №420/5247/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними постанов, вимоги та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №420/5247/19.

Зазначена касаційна скарга подана російською мовою.

Крім того, до касаційної скарги заявником додано такі клопотання:

- про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги з урахуванням важкого матеріального стану касатора-позивача;

- про поновлення строку та вважати його таким, що не закінчився, для звернення до суду з касаційною скаргою;

- про розгляд касаційної скарги поданої російською мовою, при необхідності залучення безкоштовного перекладача;

- клопотання про залучення судом перекладача за рахунок держави або відповідача, у випадку якщо це необхідно суду, з метою перекладу касаційної скарги з російської мови (мови оригіналу) на українську мову.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 зазначає про те, що копія постанови суду апеляційної інстанції отримана нею 04 серпня 2020 року. На підтвердження зазначеного надано копію конверту, в якому було надіслано копію оскаржуваної постанови.

Проте, як вбачається з відстеження поштового відправлення за трек-номером на офіційному сайті Укрпошти, копія оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вручена скаржнику не 04 серпня 2020 року, а 03 серпня 2020 року.

За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини шостої статті 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Останній день строку подання касаційної скарги припадав на 02 вересня 2020 року (робочий день), а касаційну скаргу було подано 03 вересня 2020 року, тобто з пропуском строку.

За таких обставин скаржнику необхідно вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі заявник просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що вона є пенсіонером за віком, належить до категорії непрацездатного, малозабезпеченого населення, має тяжкий стан здоров'я, потребує постійного стороннього догляду й значних витрат на лікування, відтак позбавлена можливості сплатити такий збір, розмір якого для неї є непомірно великим з огляду на низький рівень її доходу, єдиним джерелом якого є виплата пенсії.

На підтвердження наведених у своєму клопотанні доводів ОСОБА_1 надала копію довідки про доходи, з якої вбачається, що за період з 01.01.2019 року по 02.02.2020 року вона отримала 21 716,00 грн. нарахованої пенсії.

Частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази, Суд вважає за можливе задовольнити клопотання ОСОБА_1 та звільнити її від сплати судового збору.

Щодо клопотань про розгляд касаційної скарги, яка викладена російською мовою, та залучення судом перекладача Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють ( частина третя статті 15 КАС України).

За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Отже, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.

Така позиція касаційного суду з питання мови адміністративного судочинства відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 6 липня 2016 року (справа № 21-1092а16).

Також подібні висновки викладались в ухвалах Верховного Суду від 1 серпня 2019 року у справі 826/10114/17, від 1 липня 2019 у справі 243/10706/18, від 22 липня 2019 року у справі 826/19159/16. Підстав для відступлення від цих висновків - немає.

У разі, якщо скаржник не володіє (недостатньо володіє) українською мовою, слід зазначити, що соціально незахищеним верствам населення Законом України "Про безоплатну правову допомогу" гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

З огляду на викладене, касаційна скарга має бути подана українською мовою.

Також необхідно зазначити, що залучення перекладача на стадії вирішення питання

про відкриття касаційного провадження процесуальним законодавством не передбачено.

Частинами першою, другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням позивачу строку для подання касаційної скарги, викладеної державною (українською) мовою та надання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважним причин пропуску такого строку.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху).

Керуючись статтями 169, 328-332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №420/5247/19.

У задоволенні клопотання про розгляд касаційної скарги поданої російською мовою, при необхідності залучення безкоштовного перекладача та клопотання про залучення судом перекладача за рахунок держави або відповідача, у випадку, якщо це необхідно суду, з метою перекладу касаційної скарги з російської мови (мови оригіналу) на українську мову - відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №420/5247/19 залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині зазначення підстав у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. А. Губська

Судді: Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

Попередній документ
91850923
Наступний документ
91850925
Інформація про рішення:
№ рішення: 91850924
№ справи: 420/5247/19
Дата рішення: 28.09.2020
Дата публікації: 30.09.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (08.07.2021)
Дата надходження: 17.05.2021
Предмет позову: про зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
17.03.2020 11:00 Одеський окружний адміністративний суд
27.04.2020 14:45 Одеський окружний адміністративний суд
12.05.2020 10:15 Одеський окружний адміністративний суд
23.07.2020 01:00 П'ятий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВЕРБИЦЬКА Н В
ГУБСЬКА О А
КАЛАШНІКОВА О В
МАРТИНЮК Н М
суддя-доповідач:
ВЕРБИЦЬКА Н В
ГУБСЬКА О А
КАЛАШНІКОВА О В
МАРТИНЮК Н М
ЮХТЕНКО Л Р
відповідач (боржник):
Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)
Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції в (м. Одеса)
Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції в (м. Одеса)
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області
ДВС - Білгород - Дністровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби
УПФУ - Білгород-Дністровське Об'єднане управління Пенсійного фонду
за участю:
помічник заступника голови суду Грабовий В.О.
заявник:
Білецька Іванна Георгіївна
секретар судового засідання:
Болтушенко А.О.
суддя-учасник колегії:
БІЛАК М В
ДЖАБУРІЯ О В
ЄРЕСЬКО Л О
ЖУК А В
ЗАГОРОДНЮК А Г
КРАВЧЕНКО К В
МЕЛЬНИК-ТОМЕНКО Ж М