проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"29" вересня 2020 р. Справа № 905/351/20
Суддя-доповідач Фоміна В.О., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Вугільний енергетичний комплекс» (вх. №2471 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 17.08.2020 постановлене у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Величко Н.В. у справі № 905/351/20
за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», м.Павлоград Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Вугільний енергетичний комплекс», м. Селидове Донецької області
про виконання зобов'язань за договором та стягнення 3028347,06 грн
Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.08.2020 позовні вимоги задоволені, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Вугільний енергетичний комплекс" поставити Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Павлоградвугілля" отриманий в результаті збагачення вугілля концентрат у кількості 6554,8 тон. на умовах DDP - місце призначення залізнична станція "Ладижин" Одеської залізної дороги та/або залізнична станція "Бурштин" Львівської залізної дороги та/або залізнична станція "Енергодар" Придніпровської залізної дороги та/або залізнична станція "Добротвор" Львівської залізної дороги АТ "Укрзалізниця" (згідно Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів "ІНКОТЕРМС" в редакції 2000 року), з урахуванням умов договору, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Вугільний енергетичний комплекс" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" суму неустойки у розмірі 3 028 347,06 грн. та відшкодування судового збору за розгляд справи у розмірі 45 425,21 грн.
Відповідач з рішенням суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 17.08.2020 в частині стягнення з ТОВ «Збагачувальна фабрика "Вугільний енергетичний комплекс» неустойки у розмірі 3 028 347,06 грн.
Одночасно, заявник апеляційної скарги просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.
Посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», заявник зазначає, що запроваджений на всій території України карантин до теперішнього часу призвів до порушення нормального функціонування ринку вугільної продукції та фактичного призупинення роботи відповідача. У зв'язку з чим, відповідач на даний час не отримує грошових коштів та не має можливості внаслідок майнового стану сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у повному обсязі.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Статтею 259 ГПК України визначено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Апеляційний господарський суд зазначає, що комплексний аналіз зазначених норм свідчить, що положення вказаної ст.259 ГПК по суті конкретизують та деталізують вимоги наведеного п. 3 ч. 3 ст.258 ГПК в частині, кому, які документи і яким саме чином має надіслати особа, яка подає апеляційну скаргу, зокрема і обов'язок цієї особи надіслати копію апеляційної скарги і доданих до неї документів саме листом з описом вкладення.
До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.04.2019 у справі №914/1955/17.
Таким чином, в розумінні п. 3 ч. 3 ст. 258, ст. 259 ГПК України, належним доказом, що підтверджує направлення апелянтом іншій стороні у справі копії апеляційної скарги та документів, які додаються скаржником до апеляційної скарги та які відсутні у іншій сторони, є опис вкладення до цінного або рекомендованого листа, що надається до суду разом із апеляційною скаргою.
Відповідно до пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 № 799 "Про затвердження Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій" (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1120 (1120-2003-п) від 18.07.2003) опис вкладення поштового відправлення відправник складає із зазначенням у ньому, зокрема, поіменного переліку предметів вкладення.
Опис вкладення повинен відповідати пункту 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, відповідно до якого працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
За змістом зазначеного пункту правил, для здійснення перевірки працівниками поштового відділення відповідності вкладення опису, останній має містити перелік документів, які додаються до апеляційної скарги.
До матеріалів апеляційної скарги заявником додана експрес - накладна №59000558138038 підприємства «Нова пошта», яка в розумінні наведених вище норм чинного законодавства не є належним доказом направлення копії апеляційної скарги позивачу.
Вимоги, встановлені у ст. 259 ГПК України, передбачають надання скаржником до апеляційної скарги опису вкладення до листа, що має підтвердити факт направлення іншій стороні, окрім копії апеляційної скарги, також копій документів, які додаються заявником до апеляційної скарги та які відсутні у іншої сторони.
Недотримання вимог статті 258 ГПК України, а саме відсутність належних доказів направлення апеляційної скарги прокурору та позивачу є підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
З метою усунення недоліків апеляційної скарги, Товариству з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Вугільний енергетичний комплекс» необхідно надати суду докази надсилання апеляційної скарги та додатки до неї позивачу листом з описом вкладення.
Відповідно до частини 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.п. 7 п.2 ч.2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується за ставкою 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заявником не надано до матеріалів апеляційної скарги доказів сплати судового збору, у встановленому Законом України “Про судовий збір” розмірі, натомість, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
Статтею 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Судом встановлено, що скаржник не належить до жодної з категорії осіб, визначеної у ст. 8 Закону, яким передбачено право на звільнення від сплати судового збору.
Тому, обставини наведені заявником у клопотанні щодо зупинення роботи підприємства та погіршення фінансового стану не є підставою для відстрочення сплати судового збору, а також не позбавляє заявника обов'язку виконати процесуальні норми законодавства, у передбаченому порядку та терміни.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 7 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Підсумовуючи все вищенаведене, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги з викладених скаржником мотивів слід відмовити.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відсутність доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги є підставою для залишення її без руху.
Відповідно до п.п. 4 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З метою усунення недоліків апеляційної скарги, заявником необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 68137,82 грн. (45425,21 грн. (судовий збір, що сплачений за подання позову до суду першої інстанції) * 150%).
Відповідно до частини 1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, відсутність належних доказів надсилання апеляційної скарги позивачу, а також відсутність доказів сплати судового збору у встановленому Законом Україні «Про судовий збір» порядку та розмірі, унеможливлює суд відкрити апеляційне провадження у цій справі, ці обставини є підставою для залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Вугільний енергетичний комплекс» (вх. №2471 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 17.08.2020 у справі № 905/351/20 залишити без руху.
2. Встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
3. Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач В.О. Фоміна