про залишення апеляційної скарги без руху
28 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3650/20 пров. № А/857/10906/20
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Кушнерик М.П., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі № 140/3650/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі управління Державної казначейської служби України у м.Луцьк Волинської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, стягнення коштів,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі управління Державної казначейської служби України у м.Луцьк Волинської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, стягнення коштів.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
ОСОБА_1 одночасно заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, покликаючись на те, що є пенсіонером і крім пенсії іншого доходу не має, а також те, що органи пенсійного фонду на підставі закону, визнаного у подальшому неконституційними, з його пенсії стягували до державного бюджету податок на військовий збір, а казначейська служба у місті Луцьку на даний час ще не виконала постанову Луцького міськрайонного суду від 20.04.2016 (справа 3 161/3611/16-а) про стягнення на його користь судового збору.
Вважаю, що в задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Передбачено, що суд може звільнити від сплату судового збору визначене коло осіб.
Звільнення від сплати судового збору може бути здійснено для осіб, перелік яких передбачено ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Позивач не належить до осіб, на яких поширюється дія зазначеної норми.
Разом з тим, Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Отже, доказів на підтвердження наявності встановлених частиною першою статті 8 Закону №3674-VI обставин, які є підставою для звільнення від сплати судового збору за весь рік, що передував року подання апеляційної скарги, позивач не надав.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява №73547/01).
Позивачем не надано достатніх доказів, відповідно до яких суд може розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору, ураховуючи розмір річного доходу за попередній календарний рік. Таким доказом може слугувати, зокрема, довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Така позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року в справі №9901/166/19.
Також при вирішенні питання звільнення позивача від сплати судового збору необхідно враховувати правову позицію, висловлену Верховним Судом в ухвалі від 18.11.2019 року у справі №215/56/17 (2-а/215/14/19) та ухвалі від 27.11.2019 року у справі №215/2630/19.
Вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.
Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2020 року становить 2102 грн.
Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Адміністративний позов в даній справі містить вимоги немайнового характеру.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 840 грн 80 коп. (2102,0х0,4 = 840,80).
Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1261 грн 20 коп. (840,80х150%).
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1261 грн 20 коп. за наступними реквізитами «Отримувач коштів - УК у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ - 38007573; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО - 899998; рахунок отримувача - UA218999980313161206081013004; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд».
За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.
Також слід роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі № 140/3650/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі управління Державної казначейської служби України у м.Луцьк Волинської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, стягнення коштів - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяМ. П. Кушнерик