15 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/2474/20 пров. № А/857/7545/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року в справі №380/2474/20 (суддя Гулкевич І.З., м. Львів) за позовом Добротвірського комунального підприємства «Підприємство по обслуговуванню житла» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Добротвірське комунальне підприємство ,,Підприємство по обслуговуванню житла " звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 16.01.2020 №0002475806 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 22.10.2019 по 05.11.2019, винесене Головним управління ДПС у Львівській області.
Рішенням від 26 травня 202 року Львівський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив повністю.
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДПС у Львівській області №0002475806 від 16.01.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Також суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Добротвірського комунального підприємства ,,Підприємство по обслуговуванню житла" судовий збір у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн 00 коп.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що в разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на платників єдиного внеску накладається штраф, розрахунок якого здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а на суму недоїмки платнику нараховується пеня.
Окрім того, приписами Закону України ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено обов'язок платника своєчасно сплачувати єдиний внесок, незалежно від фінансового стану, та не передбачено можливості звільнення такого платника єдиного внеску від відповідальності, установленої за невиконання відповідного зобов'язання.
Вказує, що згідно з даними інтегрованої картки Добротвірського комунального підприємства ,,Підприємство по обслуговуванню житла" по єдиному соціальному внеску позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 4814,36 грн та пеня в сумі 361,08 грн за період з 22.10.2019 до 05.11.2019.
Відтак, рішення № 0002475806 від 16.01.2020 з розрахунком штрафної санкції є правомірним.
З огляду на викладене, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Добротвірське комунальне підприємство ,,Підприємство по обслуговуванню житла" правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалося, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Учасники справи викликалися в судове засідання, проте у зв'язку з їх неявкою фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що Добротвірське комунальне підприємство ,,Підприємство по обслуговуванню житла" включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, код 36562799.
На виконання вимог Закону України ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивачем сформовано та подано до контролюючого органу Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів за вересень 2019 та сплачено суми нарахованого ЄСВ, що підтверджується платіжним дорученням №188 від 04.10.2019.
Однак, у платіжному дорученні №188 від 04.10.2019 помилково зазначено рахунок №UA918999980000037193203021320, отримувач ГУ ДПС у Львівській області, який призначений для сплати єдиного внеску, нарахованого на суму грошового забезпечення батьків-вихователів у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а не відповідний рахунок № НОМЕР_1 , отримувач ГУ ДПС у Львівській області, який призначений для сплати єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за цивільно-правовим договором, допомоги по тимчасовій непрацездатності.
05.11.2019 позивач виявив помилку та відповідно до п.6 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або сплачених коштів подав заяву про перерахування помилково сплачених коштів на рахунок, призначений для сплати єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за цивільно-правовим договором, допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Відповідно до відомостей, наявних у розділі ,,Стан розрахунків з бюджетом" електронного кабінету платника податків, суми ЄСВ, сплачені Добротвірським комунальним підприємством ,,Підприємство по обслуговуванню житла" були зараховані на правильний рахунок 05.11.2019.
Рішенням Головного управління ДПС у Львівській області від 16.01.2020 № 0002475806 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до позивача відповідно до ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застосовано штраф у розмір 4814,36 грн за період з 22.10.2019 по 05.11.2019 та пеню у розмірі 361,08 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в порядку, визначеному ст.56 ПК України та за результатами розгляду скарги рішенням від 06.03.2020 № 8688/6/99-00-08-06-01-06 позивачу відмовлено у задоволенні скарги та скасуванні рішення від 16.01.2020 № 0002475806.
З метою захисту порушеного права позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що контролюючий орган протиправно застосував до позивача штрафні санкції та нарахував пеню, оскільки загальна сума єдиного соціального внеску, що підлягала сплаті позивачем в період з 22.10.2019 до 05.10.2019, надійшла до відповідного бюджету та сплачена у повному обсязі.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 Закону України ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини 2 статті 6 Закон України ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Пунктом 1 частини 10 статті 9 цього Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону України ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ).
Відповідно до частини 10, пункту 2 частини 11 статті 25 вказаного Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Як правильно встановив суд першої інстанції з матеріалів справи, позивачем подавався звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень 2019 та сплачено суми нарахованого ЄСВ, що підтверджується платіжним дорученням №188 від 04.10.2019.
Однак, позивачем у платіжному дорученні №188 від 04.10.2019 помилково зазначено рахунок №UA918999980000037193203021320, отримувач ГУ ДПС у Львівській області, який призначений для сплати єдиного внеску нарахованого на суму грошового забезпечення батьків-вихователів у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а не відповідний рахунок № НОМЕР_1 , отримувач ГУ ДПС у Львівській області, який призначений для сплати єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за цивільно-правовим договором, допомоги по тимчасовій непрацездатності.
05.11.2019 позивачем було виявлено помилку та відповідно подано заяву про перерахування помилково сплачених коштів на рахунок, призначений для сплати єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за цивільно-правовим договором, допомоги по тимчасовій непрацездатності.
При цьому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який відхилив доводи контролюючого органу, що позивачем було несвоєчасно здійснено сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску, оскільки допущена платником технічна помилка була виявлена та самостійно виправлена. А тому жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому спричинено не було.
Крім того, колегія суддів зазначає, що штрафні санкції, передбачені ст.25 Закону України ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №826/1016/16, від 16.03.2018 у справі №808/273/17, від 31.01.2018 у справі №806/1092/17, від 14.08.2018 у справі №821/1897/17 та від 10.04.2020 у справі №821/844/17.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно, у встановлені законодавством терміни для здійснення такої сплати. Помилка при зазначенні невідповідного рахунку не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування єдиного соціального внеску.
Наведені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року в справі №380/2474/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді Л. Я. Гудим
О. М. Довгополов
Повне судове рішення складено 24.09.2020.