Справа № 120/4046/19-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
24 вересня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Іваненко Т.В. Граб Л.С. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Колісниченко Ю.В.,
представника позивача - Супрун М.І.
представника відповідача - Малишенко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 27.11.2019 року №066/02/32/05//06/ НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 250000,00 грн. за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу позивача - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.
Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, та просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач зареєстрований 07.06.2006 року як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 №171085.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є роздрібна торгівля пальним (код КВЕД 47.30).
06.11.2019 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято наказ № 1892 про проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання ОСОБА_1 з 07.11.2019 року терміном 10 діб, за період з 01.01.2017 року.
06.11.2019 року, на підставі підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України та наказу №1892 від 06.11.2019 року, відповідачем видано направлення на перевірку № 721 та № 722 суб'єкта господарювання ОСОБА_1 , господарської одиниці: АЗС " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
07.11.2019 року посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області у період часу з 12:00 год. до 13:00 год. проведено фактичну перевірку.
За наслідками проведеної перевірки, посадовими особами контролюючого органу складено акт (довідку) фактичної перевірки № 066/02/32/05/06/ НОМЕР_2 від 07.11.2019 року, у якому зафіксовано порушення пункту 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій) та статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії.
На підставі висновків вказаного акту відповідачем винесено рішення від 27.11.2019 року № 066/02/32/05//06/19829095534 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 250000,00 грн. за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії.
Вважаючи вказане рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки судовим розглядом підтверджено, що реалізація позивачем, як суб'єктом господарювання, пального за адресою господарської одиниці АЗС "ІНФОРМАЦІЯ_1": АДРЕСА_1 , здійснювалась за відсутності відповідної ліцензії, приймаючи рішення про застосування фінансових санкцій № 066/02/32/05//06/19829095534 від 27.11.2019 року відповідач діяв у межах та на підставі норм чинного законодавства.
Колегія суддів, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Однією з підстав скасування оскаржуваного рішення податкового органу, позивач вказує відсутність повноважень на прийняття Головним управлінням ДПС у Вінницькій області наказу від 06.11.2019 року № 1892 про проведення фактичної перевірки.
Колегія суддів, досліджуючи правомірність призначення та проведення перевірки позивача дійшла наступних висновків.
Згідно з пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Відповідно до пункту 61.1статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 75.1статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.3пункту 75.1статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки встановленийстаттею 80 Податкового кодексу України.
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, як:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що приймаючи наказ від 06.11.2019 року № 1892 "Про проведення фактичної перевірки СГ ОСОБА_1 " відповідач діяв у спосіб, що визначений нормами Податкового кодексу України, зокрема відповідає вимогам, що передбачені до їх змісту відповідно до підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.
Щодо посилань апелянта про відсутність у контролюючого органу повноважень на проведення перевірки (прийняття наказу на проведення фактичної перевірки) та винесення за її результатами рішення про застосування штрафних санкцій, колегія суддів вважає, що в даному випадку Головне управління ДПС у Вінницькій області є уповноваженим органом виконавчої влади, який має право видавати ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, а у відповідності достатті 16 Закону № 481/95-ВР наділений також повноваженнями на здійснення контролю за дотриманням норм цього Закону.
Необхідно зауважити, що Наказом ДПС України № 36 від 28.08.2019 року, у серпні 2019 року розпочато виконання першою функцій і повноважень ДФС України, а пунктом 1 наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області № 7від 29.08.2019 року наказано розпочати Головним управління ДПС у Вінницькій області виконання функцій і повноважень Головного управління ДФС у Вінницькій області.
Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, до Головного управління ДПС у Вінницькій області перейшли всі повноваження Головного управління ДФС у Вінницькій області з 29.08.2019 року.
При цьому, фактична перевірка позивача проведена 07.11.2019 року, коли повноваження Головного управління ДФС у Вінницькій області перейшли до Головного управління ДПС у Вінницькій області. Крім того, як видно направлення на перевірку видані посадовим особам Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Також апелянт вважає, що Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 (далі Порядок № 790), не передбачено застосування фінансових санкції за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії.
З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом другим Порядку № 790 встановлено, що фінансові санкції застосовуються за порушення, передбаченістаттею 17 Закону № 481/95-ВР. Зокрема, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.
Стаття 15 цього Закону визначає, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
При цьому, Закон № 481/95-ВР не вимагає певної форми рішення суб'єкта владних повноважень щодо стягнення штрафів, а тому колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що оскільки Порядком № 790 не врегульоване питання щодо застосування фінансової санкції за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії, контролюючий орган правомірно керувався спеціальними нормами Закону, які мають вищу юридичну силу над підзаконними актами, у даному випадку Законом № 481/95-ВР.
Відповідно до пункту 7 частини першоїстатті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно доЗакону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23.11.2018 року № 2628-VІІІ внесено зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі Закон № 481/95-ВР), зокрема, запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набрали чинності з 01.07.2019 року.
Цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Статтею першою Закону № 481/95-ВР визначено, що роздрібна торгівля пальним це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.
Відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 ДСТУ 4303:2004 роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надання йому торговельних послуг.
Згідно зі статтею 15 Закону № 481/95-ВР встановлено, що суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.
Так, за наслідками проведеної перевірки, посадовими особами контролюючого органу складено акт (довідку) фактичної перевірки № 066/02/32/05/06/ НОМЕР_1 від 07.11.2019 року, у розділі 3 "Висновок перевірки" якого зафіксовано порушення пункту 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального". Зокрема зазначено, що при продажу бензину А 95 у кількості 5 л розрахункову операцію у готівковій формі оплати на відповідну суму проведено без застосування реєстратора розрахункових операцій, відповідний розрахунковий документ не роздрукований та не виданий (РРО відсутній). Окрім того, здійснюється роздрібна торгівля пальним у готівковій формі оплати без наявності (придбання) ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 . Ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним відсутня.
Відповідно до положеньстатті 15 Закону № 481/95-ВР імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб'єкта господарювання, що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.
Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Відповідно до частини 1, 2 статті 17 Закону № 481/95-В, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензіїу розмірі 250000 гривень.
Таким чином, роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Здійснення ж таких дій без ліцензії вважається правопорушенням, за яке передбачено застосування фінансових санкцій до такого суб'єкта господарювання.
Продаж товарів це будь-які операції, що здійснюють згідно з договором купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії, поруки, схову, доручення, договірного управління, оперативного лізингу, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари. Тобто, продаж передбачає факт оплати праці за реалізований товар, передачу товару від однієї особи іншій та перехід права власності, що у даному випадку підтверджується матеріалами справи.
Позивачем не заперечувався факт відсутності станом на 01.07.2019 року ліцензії на роздрібну торгівлю пальним. Так, зі змісту наданих позивачем зауважень до акта фактичної перевірки, оператором (охоронником) було здійснено продаж бензину самовільно, так як їй особисто були необхідні кошти.
Натомість, статтею 17 Закону № 481/95-В за порушення вимог цього Закону відповідальність покладається саме на суб'єктів господарювання.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача що на об'єкті господарювання, на якому здійснювалась фактична перевірка, діяльність не проводилась, оскільки підтверджуючих цей факт належних, допустимих чи будь-яких інших доказів останнім до матеріалів справи не надано.
Отже, за результатом апеляційного розгляду справи, врахувавши встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача, як суб"єкта владних повноважень у спірних правовідносинах з позивачем відповідають критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України. Відповідачем правомірно застосовано до позивача санкції у розмірі 250000,00 грн. за факт роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 29 вересня 2020 року.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Іваненко Т.В. Граб Л.С.