Справа № 199/4674/20
(3/199/2641/20)
іменем України
29.09.2020 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, працюючого продавцем в магазині «Гарячій Лаваш», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 03.07.2020 серії АПР18 №435052 ОСОБА_1 за адресою: м. Дніпро, вул. Донецьке Шосе, 9а, 03.07.2020 о 16-00 годині в приміщенні магазину «Гарячій Лаваш» знаходився на робочому місці та здійснював торгівлю без засобів індивідуального захисту (маски).
ОСОБА_1 на виклик у судове засідання не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовими повістками, які направлялися поштою, а також через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом були досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме:
-протокол про адміністративне правопорушення від 03.07.2020 серії АПР18 №435052;
-рапорт поліцейського УПП в Дніпропетровській області від 03.07.2020;
-письмові пояснення ОСОБА_1 .
За положеннями ст. 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується адміністративне правопорушення, передбачене за ст. 44-3 КУпАП, порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що дана особа перебувала без засобу індивідуального захисту (маски). До протоколу долучені не долучені ані фотографі, ані пояснення свідків, тобто суду не наданий жоден документ, який містить доказів того, що саме особа, щодо якої складено протокол перебував без маски. Крім того матеріали містять письмові пояснення ОСОБА_1 , які оформлені не належним чином, оскільки не містять дати та місця їх надання, тому належним та допустимим доказом не можуть вважатися та судом не приймаються.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд вправі розглянути справу про вчинення адміністративного правопорушення в межах і на підставі протоколу, складеного уповноваженими органами, при цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Згідно з вимогами ст. 283 КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Дослідивши матеріали справи, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, оцінивши докази в їхній сукупності та співставленні, та приймаючи до уваги, що вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення не підтвердилась матеріалами справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, суд вважає за необхідне закрити провадження по справі, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст. ст. 9, 44-3, 247, 277, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: І.В. Дяченко