Справа № 161/10675/20
Провадження № 2/161/2827/20
21 вересня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді Плахтій І.Б.,
з участю секретаря судових засідань - Жаловаги І.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру та визнання права власності в порядку спадкування на 1/3 частину спадкового майна,
Позивач звернулася в суд із позовом до відповідачів про визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру та визнання права власності в порядку спадкування на 1/3 частину спадкового майна.
Вимоги позову мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина на належну їй квартиру АДРЕСА_1 . Вказана квартира належала померлій та членам її сім'ї - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності. Оскільки частки співвласників квартири не визначені, то слід вважати їх рівними, кожному із співвласників належить по 1/3 частини квартири.
На випадок своєї смерті, ОСОБА_4 заповіт не лишила. Позивач є спадкоємцем п'ятої черги. Інші спадкоємці від прийняття спадщини відмовились, про що подали відповідні заяви нотаріусу.
Однак, на час звернення позивача із заявою про прийняття спадщини, нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальних дій, оскільки у спадкоємця відсутній оригінал правовстановлюючого документа на квартиру та частки кожного із співвласників не визначені. Відтак, позивач об'єктивно позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права.
А тому, просить визначити, що її померлій бабі ОСОБА_4 та іншим співвласникам на праві власності належить по 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 ; визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті баби ОСОБА_4 , а саме: 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 ; судові витрати залишити за позивачем.
Представник позивача подала суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю з підстав наведених в позовній заяві. Просить позов задовольнити.
Відповідачі подали заяви про розгляд справи у їхній відсутності. Вимоги позову визнали, не заперечували щодо його задоволення.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (а.с. 9).
Отже, дана квартира є приватною спільною сумісною власністю осіб.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 8).
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.
Згідно до ст. 368 ЦК України, загальна кількість двох або більше осіб без зазначення частки кожного з них в праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно ч.2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 п. 12 роз'яснено, що за загальними правилами ч. 2 ст. 372 при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (ч.2 ст.370, ч. 2 ст.372 ЦК України). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.
Таким чином, оскільки при спадкуванні частки в майні, розмір якої не визначено, істотне значення має встановлення її розміру, що може бути зроблено також після відкриття спадщини, спадкоємець не позбавлений законом такого права, і його право на визначені частки померлого витікає з поняття спадкування, яке відповідно до ст.1216 ЦК України є перехід права та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб.
З огляду на зазначене, частка у праві спільної сумісної власності є рівними, отже, частка кожного із співвласників становить по 1/3.
Таким чином, кожному із співвласників нерухомого майна, в тому числі і померлій ОСОБА_4 належить по 1/3 частині квартири АДРЕСА_1 . Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про необхідність визначення за померлим спадкодавцем ОСОБА_4 та відповідачами по 1/3 частині у спільній сумісній власності на квартиру.
Відтак, судом встановлено, що спадкодавцю ОСОБА_4 на день смерті належала 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 .
Заповіт на спадкове майно померла ОСОБА_4 не складала. А тому, в даному випадку спадкування здійснюється за законом.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 є її чоловік - ОСОБА_3 та син - ОСОБА_2 .
Відповідно до заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_2 поданих приватному нотаріусу Луцького міського нотаріального округу Шуму І.О., останні відмовились від належного їм спадкового майна за законом на користь
ОСОБА_1 тому, ОСОБА_1 є спадкоємцем п'ятої черги після смерті ОСОБА_4 .
Відповідно до статті 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину, приватний нотаріус відмовила за відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 19).
Позивач своїх спадкових прав належним чином не може оформити через відсутність у неї правовстановлюючих документів на квартиру, виданих на ім'я спадкодавця ОСОБА_4 . В інших співвласників квартири, оригінал правовстановлюючого документу також відсутній.
При вирішенні справи, суд також бере до уваги факт визнання позову відповідачами, що не суперечить закону та в даному випадку не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про те, що за позивачем слід визнати право власності на спадкове майно після смерті баби ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 200, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК, ст. на підставі ст. ст. 328, 370, 392, 1222, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визначити, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 кожному зокрема належить на праві власності по 1/3 частині квартири АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) право власності на спадкове майно за законом, що залишилось після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 28.09.2020.
Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій