Справа № 161/6767/20
Провадження № 2-а/161/267/20
24 вересня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі : головуючого - судді Крупінської С.С.
при секретарі Бакай Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Свій позов мотивує тим, що постановою від 26.04.2020 року його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. З винесенням даної постанови та накладенням штрафу не погоджується, вважаючи її незаконною. Просить суд скасувати постанову.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, просили суд його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засідання позов не визнав, просив суд в його задоволенні відмовити за безпідставністю.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає.
В судовому засіданні встановлено, що 26 квітня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП за те, що 26.04.2020 року о 09:25 в с. Струмівка, вул. Рівненська, 77 на А/Д Н22 Устилуг-Луцьк-Рівне, 97 км. 500 м. водій ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 86 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості в населеному пункті на 36 км/год., швидкість вимірювалася приладом TruCam LTI ТС000798, чим порушив п.12.4 ПДР України, порушення швидкісного режиму в населених пунктах ( дозволена швидкість не більш ніж 50 км/год).
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У статті 7 КУпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно п. 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Водночас, судом враховується, що приписи ст. 251 КпАП України визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ч. ч. 1-3 ст. 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає за необхідне звернути увагу, що факт руху автомобіля, яким керував позивач, зі швидкістю 86 км/год., підтверджується фотознімком, здійсненим за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam № LTI 20/20 (а.с. 19), який отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року № UA-MI/I-2903-2012 та пройшов повірку, чинну до 30.09.2020 року, .
Використання лазерного вимірювача швидкості TruCam органами Національної поліції України, а саме працівниками управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції започатковано листом першого заступника начальника ДПП від 04 жовтня 2018 року.
Позивачем не надано доказів, які б спростовували надані відповідачем докази в обґрунтування наявності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Посилання позивача на те, що працівником поліції було відмовлено у заявленому ним клопотанні про відкладення розгляду справи на інший день для належного ознайомлення з матеріалами справи та можливістю скористатися правовою допомогою не відповідає дійсності, так як позивачу була надана можливість отримати правничу допомогу адвоката, скориставшись телефонним дзвінком. Крім того, ст. 59,64 Конституції України дає можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, шляхом оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду, а також суд вважає, що порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення дотримано.
За таких обставин, наявні в справі докази в сукупності повністю підтверджують порушення позивачем під час керування автомобілем вимог п.12.4. Правил дорожнього руху, тобто порушення швидкісного режиму.
Долучені відповідачем до справи роздруківки фотофіксації правопорушення, диск (а.с. 17), свідоцтво про повірку від 30.09.2019 року, сертифікат, експертний висновок, інші долучені до матеріалів справи докази, містять інформацію щодо предмета доказування та в повній мірі відповідають вимогам ч.1 ст.72 КАС України.
За таких обставин, підстав для скасування постанови серії ЕАВ № 2444181 від 26 квітня 2020 року суд не вбачає, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 18, 19, 30, 72, 73, 241-246 КАС України, на підставі ст.. 61 Конституції України, Правилами дорожнього руху України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 24.09.2020 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду С.С.Крупінська