Справа № 159/2593/20
Провадження № 2/159/788/20
29 вересня 2020 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 19.03.2000 року, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Ковельського району Волинської області. Від вказаного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач вказує, що в лютому 2020 року відповідач покинула дитину і розпочала спільне проживання з іншим чоловіком, фактично створивши іншу сім'ю. На даний час неповнолітня дочка проживає разом з позивачем і перебуває на його повному утриманні. Як зазначає позивач, з лютого 2020 року відповідач не цікавиться життям неповнолітньої дочки та матеріальної допомоги на її утримання не надає.
Обґрунтовуючи вказаними обставинами свої позовні вимоги, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2200 (дві тисячі двісті) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.06.2020 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подала відзив на пред'явлений позов, з якого вбачається, що відповідач позовні вимоги визнає частково. Зокрема відповідач вказує, що зсічня місяця 2020 року вона з дитиною стала проживати окремо від позивача, оскільки останній вчиняв насильство у сім'ї. На даний час відповідач проживає окремо з позивачем, однак дитина з власної волі почала проживати з позивачем. Відповідач вказує, що вона бажає надавати допомогу дитині, однак в силу життєвих обставин не має такої можливості, оскільки офіційно не працює та має проблеми зі здоров'ям. Вважає, що покладення обов'язку сплачувати аліменти у сумі 2200 грн., як того вимагає позивач, поставить її в складне матеріальне становище, призведе до накопичення заборгованості.
Таким чином, виходячи з наведеного, відповідач просила задовольнити позов частково та стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1159,00 грн., що становить50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні серед матеріалів справи докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 12.06.2003 року, ОСОБА_3 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , а її батьками є сторони по справі.
Неповнолітня дитина проживає з позивачем та перебуває на його утриманні, що не спростовано відповідачем.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 180 СК України, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. За домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні, а у разі недосягнення такої згоди кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду.
Згідно вимог ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, за заявою платника або одержувача аліменти можуть бути визначені у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
При цьому, за змістом ст. 141 СК України, батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку . Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд вважає, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Як вказує позивач, відповідач на даний момент ніде не працює.
Відповідач заперечень з цього приводу не подала.
Таким чином вбачаються підстави для стягнення аліментів з відповідача в твердій грошовій сумі.
Відповідач має вік 51 рік, не подала доказів існування обставин, які істотно обмежують її працездатність, не подала докази існування обставин, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, що дозволяє зробити висновок про її спроможність сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини, з врахуванням суми прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленому ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у розмірі по 1500,00 грн. щомісячно.
Визначений розмір аліментів в сумі 1500 грн. щомісячно, на переконання суду, буде об'єктивним та справедливим з врахуванням наведених вище обставин.
За таких обставин з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви - з 02.06.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць слід звернути до негайного виконання відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.
Крім цього, з відповідача слід стягнути судові витрати по справі у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 141, 180-182, 184, СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 14.01.2014 року Ковельським РВ УДМС у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 (одна тисяча чотириста) грн. 00 коп. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.06.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) в користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернути до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Головуючий:П. Ю. Бойчук