Справа № 159/1516/20
Провадження № 2/159/641/20
29 вересня 2020 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
розглянувши у м. Ковелі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), від імені якого діє представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області (м. Ковель, вул. Незалежності, 148) про визнання права на грошову компенсацію, -
ОСОБА_1 , від імені якої діє Демчук Н.В., звернувся в суд з позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області, про визнання права на грошову компенсацію.
Позов обґрунтовано тим, що відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 та довідки Ковельської МСЕК № 038340, позивач є інвалідом 2-ї групи та має право на пільги, як інвалід війни, оскільки приймав участь у бойових діях в Республіці Афганістан в період з липня 1982 року по квітень 1983 року в складі військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 8 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з інвалідністю внаслідок війни позачергово забезпечуються житлом, якщо вони потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю І групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради №234 від 08.06.2006 року, позивач перебуває на квартирному обліку для отримання житла, як інвалід війни.
Відповідно до Постанови Кабінету міністрів від 28.03.2018 року №214 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей», затверджено порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей. Вказаним порядком та умовами визначається механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю І-ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з перебуванням у таких державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (субвенція) і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР станом на 01.01.2018 року. Розпорядниками субвенції є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення - виконавчі органи міських, районних у містах рад (районні та міські органи соціального захисту населення).
Відповідно до порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, право на отримання грошової компенсації мають особи з інвалідністю І-ІІ групи, визначені пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з перебуванням в інших державах, які перебувають на квартирному обліку. За поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення за рішенням виконавчого комітету міської ради утворюються комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації.
Відповідно до рішення комісії виконавчого комітету Ковельської міської ради щодо розгляду заяв деяких категорій осіб про виплату грошової компенсації для придбання житла від 15.08.2018 року, позивачу було призначено грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення, яка передбачена порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року №214 у розмірі 778 212,12 гривень. Однак, 08.10.2018 року позивач отримав інше рішення комісії про відмову у призначенні грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
Позивач вважає, що таким рішенням комісія порушено його право на отримання субвенції, яку уряд вже виділив особам, що перебували на обліку потребуючих житла.
Таким чином, позивача не забезпечено житлом, а тому держава гарантувала отримання субвенцій, компенсації за належне для отримання житлове приміщення, чого незаконно позбавлено позивача рішенням вищевказаної комісії.
На підставі викладеного, позивач просить суд визнати за ним право на грошову компенсацію (субвенцію) за належне для отримання житлове приміщення в розмірі 778212,12 грн.
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10.04.2020 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім цього, відповідачам визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача подав відзив на пред'явлений позов, з якого вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає та просить в задоволенні позову відмовити.
Зокрема, представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни II-ї групи та перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як отримувач пільг з 12.12.2003 року. Статус особи з інвалідністю внаслідок війни II-ї групи позивачу встановлено з 2006 року згідно пункту 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 08.06.2006 року № 234, позивач з 08.06.2006 року перебуває на квартирному обліку громадян для отримання житла. Згідно розпорядженням виконавчого комітету Ковельської міської ради народних депутатів Волинської області від 09.09.1994 року № 111-рв над ОСОБА_1 , який рішенням Ковельського міськрайонного суду від 13.07.1994 року визнаний обмежено дієздатним, встановлено опіку та призначено опікуна - ОСОБА_3 , яка 29.06.2018 року звернулась в управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради в інтересах свого чоловіка з заявою про призначення йому грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
З метою аудиту рішень міських комісій, відповідно до листа Волинської облдержадміністрації від 23.06.2018 року № 4217/44/2-18, копії прийнятих рішень та документів заявників надсилаються до департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації для додаткового розгляду на обласній комісії.
Враховуючи викладене, 03.07.2018 року управлінням надіслано до Департаменту соціального захисту Волинської обласної державної адміністрації копію прийнятого рішення про перенесення засідання міської комісії та копії всіх документів заявників для підтвердження правильності дій членів комісії.
Рішенням міської комісії щодо розгляду заяв деяких категорій осіб про виплату грошової компенсації для придбання житла від 15.08.2018 року вирішено призначити позивачу грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення у розмірі 778212,12 грн., оскільки відповідно до п. 19. Порядку у разі прийняття рішення про призначення заявнику грошової компенсації комісія визначає її розмір виходячи з нормативів, затверджених Постановою КМУ від 28.03.2018 р. № 214.
У вересні 2018 року в розпорядження відповідача надійшов протокол засідання обласної комісії по перевірці та аудиту рішень районних міських комісій щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та інвалідів про виплату грошової компенсації для придбання житла від 10.09.2018 року, яким рекомендовано переглянути рішення міської комісії щодо призначення грошової компенсації ОСОБА_1 по причині, що заявнику вже виплачувалась грошова компенсація, як особі з інвалідністю І-ІІ групи із числа учасників бойових дій на території інших держав.
За наявності вищезазначених підстав, 08.10.2018 року рішенням міської комісії було переглянуто справу ОСОБА_1 та винесено нове рішення, яким позивачу відмовлено в призначенні грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
Враховуючи викладене, а також те, що управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради не приймає самостійно жодного рішення щодо виплати грошових компенсацій за належні для отримання жилі приміщення громадянам та не визначає розмір такої компенсації, а лише виконує уже прийняті рішення комісії щодо розгляду заяв деяких категорій осіб про виплату грошової компенсації для придбання житла, відповідач просить відмовити в задоволенні позову про визнання права на грошову компенсацію.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні серед матеріалів справи докази, прийшов до висновку про відсутність законних підстав для задоволення даного позову.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.
Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що, згідно посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 31.01.2006 року, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ-ї групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Згідно рішення комісії щодо розгляду заяв деяких категорій осіб про виплату грошової компенсації для придбання житла від 15.08.2018 року, встановлено, що ОСОБА_1 призначено грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення, яка передбачена порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року № 214 у розмірі 778212,12 гривень.
Відповідно до рішення комісії щодо розгляду заяв деяких категорій осіб про виплату грошової компенсації для придбання житла від 05.10.2018 року, встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у призначенні грошової компенсації за належне для отримання приміщення, оскільки згідно підпунктом 7 пункту 15 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року № 214, комісія приймає рішення про відмову в призначенні грошової допомоги заявнику, якщо заявнику вже надавалось житло або виплачувалась грошова компенсація як члену сім'ї загиблого та особі з інвалідністю І-ІІ групи із числа учасників бойових дій на території інших держав.
З листа відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Ковельської міської ради № 14.17/274 від 29.06.2018 року, адресованого начальнику управління соціального захисту населення про надання інформації про осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, які брали участь у бойових діях на території інших держав, щодо отримання ними житла або грошової компенсації, встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради народних депутатів від 10.07.1986 року № 186 виконком надав інваліду ІІ-ї групи Радянської Армії, прирівняному до інвалідів ВВВ, ОСОБА_1 (сім'я 3 чол.) двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 .
Згідно підпунктом 7 пункту 15 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року № 214, комісія приймає рішення про відмову в призначенні грошової допомоги заявнику, якщо заявнику вже надавалось житло або виплачувалась грошова компенсація як члену сім'ї загиблого та особі з інвалідністю І-ІІ групи із числа учасників бойових дій на території інших держав.
Таким чином, за встановлених вище обставини, позивач використав своє право на отримання житла, а відтак - суд приходить до висновку, що викладені обґрунтування та доводи позовних вимог позивачем про стягнення суми грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення в розмірі 778212,12 грн. не дають суду правових підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом, то, в силу вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 280-289 ЦПК України, на підставі ст.ст. 15, 16 ЦК України, Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 719 від 19.10.2016 р, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), від імені якого діє представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області (м. Ковель, вул. Незалежності, 148) про визнання права на грошову компенсацію - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Головуючий:П. Ю. Бойчук