29 вересня 2020 року справа №360/569/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі № 360/569/20 (головуючий І інстанції В.С. Шембелян) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 8 від 06 грудня 2019 року Комісії для розгляду питань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради із встановленням статусу учасника війни щодо відмови ОСОБА_1 у наданні статусу учасника війни;
- зобов'язати Комісію для розгляду питань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради із встановленням статусу учасника війни повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому статусу “Учасника війни”;
- зобов'язати Комісію для розгляду питань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради із встановленням статусу учасника війни надати статус учасника війни, видати посвідчення “Учасника війни” ОСОБА_1 встановленого законодавством зразка.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в 2017 році відбував у службове відрядження, як священнослужитель - капелан Української Церкви ОСОБА_2 для проведення душпастирської роботи у військовій частині - польова пошта НОМЕР_1 .
26 вересня 2018 року відповідачем розглянуто звернення позивача про встановлення статусу учасника війни та відмовлено у наданні такого статусу. Позивач не погодився з даним рішенням та оскаржив його до Луганського окружного адміністративного суду.
04 березня 2019 року Луганський окружний адміністративний суд у справі 360/387/19 виніс рішення, яким позов позивача задовільнив повністю.
03 липня 2019 року відповідач повторно розглянув дане питання і повторно відмовив позивачу у встановлені статусу учасника війни. Позивач не погодився з даним рішенням та оскаржив його до Луганського окружного адміністративного суду. 02 жовтня 2019 року Луганський окружний адміністративний суд у справі 360/3519/19 виніс рішення, яким позов позивача задовільнив повністю.
06 грудня 2019 року відповідач втретє розглянув дане питання і втретє відмовив позивачу у встановлені статусу учасника війни. Таке рішення оформлено протоколом №8. З аналізу вищезазначеного рішення відповідача вбачається, що відповідач не урахував правову оцінку, надану судом у рішенні 360/3519/19, а отже дане рішення є незаконним та необґрунтованим.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Законодавством передбачено наявність інших документів, які у своїй сукупності підтверджують безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, тому рішення відповідача є незаконним.
Судом першої інстанції помилково не прийнято до уваги правову позиції Верховного Суду, викладену в постанові від 22.03.2018 року у справі №823/795/17, згідно якою належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача надати позивачу статус учасника бойових дій і, як наслідок, видати відповідне посвідчення.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд зазначає, що представник позивача адвокат Шурхно К.А. надав заяву про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю представника позивача прибути до судового засідання внаслідок зайнятості в іншому судовому засіданні у Верховному Суді.
Проте жодного доказу в підтвердження такої зайнятості адвокатом не надано, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності не з'явившихся представників сторін з урахуванням того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , відповідно до інформації, зазначеної в довідці від 23.11.2017 № 076, станом на дату видачі довідки, працював у відділі соціальної роботи РО Української Церкви Християн Віри Євангельської священнослужителем-капеланом на громадських засадах (безкоштовній основі), з 27.03.2017 (наказ № 3 від 27.03.2017) по дату видачі довідки ніс служіння капелана в зоні АТО (а.с. 45).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 у справі №360/387/19, що набрало законної сили, встановлено наступне (а.с.8-11).
03 липня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання посвідчення “Учасника війни” первинно, заява зареєстрована у відповідача за № 41 (а.с. 40).
До заяви позивачем було додано:
копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 16.05.2017 № 3937 (а.с.49);
копію посвідчення про відрядження № 092 (а.с.48); копію витягу з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.05.2017 № 126 (а.с.56);
копію витягу з наказу командира оперативно-тактичного угрупування “Луганськ” (по стройовій частині) н.п. Старобільськ від 07.05.2017 № 129 (а.с.57);
копію витягу з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.05.2017 № 135 (а.с.58);
копію витягу з наказу командира оперативно-тактичного угрупування “Луганськ” (по стройовій частині) н.п. Старобільськ від 16.05.2017 № 138 (а.с.59);
копію доповіді начальника Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України генерал-майора ОСОБА_3 від 03.05.2017 № 354/1736 (а.с.50-52);
копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 29.06.2017 № 4708 (а.с.46);
копію посвідчення про відрядження № 120 (а.с.47); копію витягу з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.06.2017 № 169 (а.с.57);
копію витягу з наказу командира оперативно-тактичного угрупування “Луганськ” (по стройовій частині) н.п. Старобільськ від 19.06.2017 № 172 (а.с.55);
копію витягу з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.06.2017 № 178 (а.с.60); копію витягу з наказу командира оперативно-тактичного угруповання “Луганськ” від 03.07.2018 № 186 (а.с.53);
копію листа тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України полковника Бойка О.В. від 30.05.2017 № 354/2096 (а.с.61- 63).
26 вересня 2018 року комісією для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради прийнято рішення про відмову у встановленні статусу учасника війни ОСОБА_1 в зв'язку з тим, що заявником не були надані документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру Служби безпеки України або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції , витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичного операцією, його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угрупувань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення) (а.с. 68).
Позивач не погодився з такою відмовою та оскаржив її до Луганського окружного адміністративного суду.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 у справі №360/387/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу учасника війни, викладене в протоколі від 26 вересня 2018 року № 2.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради в особі Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому статусу учасника війни. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту Сєвєродонецької міської ради до Державного бюджету України судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок (а.с.70-76).
Рішення суду не було оскаржено і було виконано відповідачем, 03 липня 2019 року відбулось засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, на якому було розглянуто питання встановлення позивачу статусу “Учасника війни”, яке оформлене протоколом № 3 та відмовлено позивачу в нададді вказаного статусу (а.с.77,78).
Зазначені та інші факти встановлено в рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі № 360/3519/19 (а.с.14-18).
Вищевказаним протоколом вирішено відмовити у встановленні статусу “Учасник війни” ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю документів, підтверджуючих, що в період душпастирських обов'язків заявник був працівником організації Всеукраїнський Союз Церков Віри Євангельської П'ятидесятників, через відсутність документів про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, витяг з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією, його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угрупувань) про підпорядкування оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення), а також інші документи, видані державними органами, підприємствами, установами, організаціями, що містять відомості про безпосередньою участь працівника в забезпеченні виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів і розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідуванням за фактами отримання поранень) - для працівників, які на строк не менш ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування, залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення. Про це зазначалося у відзиві відповідача під час вказаного судового розгляду, що відображено в самому рішенні суду.
Проаналізувавши рішення комісії від 03 липня 2019 року, оформлене протоколом № 3, вважав його таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм законодавства (до спірних правовідносин слід застосовувати пункт 13 статті 9 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції станом саме на час перебування позивача в зоні АТО, а не на час звернення до відповідача з заявою про надання статусу учасника війни, як це зробив відповідач), зробив висновок про достатність доказів, доданих до заяви позивача, для надання позивачу статусу учасника бойових дій і зазначив, що відповідач не має права відмовити позивачу з тих самих підстав, оцінка яким вже надана в рішенні суду.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі № 360/3519/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу учасника війни, викладене в протоколі від 03 липня 2018 року №3.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому статусу учасника війни, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні (а.с.82-91).
Вказане рішення суду від 02.10.2019 у справі № 360/3519/19 свідчить про те, що під час розгляду цієї справи судом не з'ясовувалася обставини стосовно статусу позивача, в якому він перебував під час виконання душпастерської роботи в зоні АТО та не надавалася оцінка можливості встановлення статусу учасника війни особам, що надають допомогу в зоні АТО на волонтерських засадах, відповідно до вимог чинного на час надання такої допомоги законодавства.
Зазначене рішення суду так само не оскаржував відповідач та виконав його 06 грудня 2019 року, розглянувши питання встановлення позивачу статусу “Учасника війни” на засіданні комісії, яке оформлене протоколом № 8. (а.с.92,93).
Це оскаржене позивачем рішення від 06.12.2019 про відмову йому у встановленні статусу “Учасник війни” є предметом розгляду в цій справі.
На виконання ухвали суду першої інстанції від 06.04.2020 Штабом Антитерористичного центру при Службі безпеки України надано лист від 27.04.2020 № 33/7-2622, в якому повідомлено, що клопотання від суб'єкта боротьби з тероризмом про залучення ОСОБА_1 до проведення АТО в Штаб АТЦ при СБ України не надходило, наказ керівника АТЦ при СБ України не видавався. Також зазначено, що згідно із ч. 6 ст. 4 Закону України “Про боротьбу з тероризмом” перший заступник керівника АТЦ при СБ України (керівник оперативного штабу з управління антитерористичною операцією) був наділений повноваженнями залучати до участі в антитерористичних операціях громадян за їх згодою з дотриманням вимог Закону України “Про боротьбу з тероризмом”. Для отримання витягів з наказів першого заступника керівника АТЦ при СБ України (керівника ОШУ АТО) (по стройовій частині) про включення до складу сил та засобів, запропоновано звернутися до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України (а.с.132).
На виконання ухвали суду першої інстанції від 07.05.2020, якою суд витребовував витяги з наказів першого заступника керівника АТЦ при СБ України (керівника ОШУ АТО) (по стройовій частині) про включення позивача до складу сил та засобів АТО та інші наявні документи як підстави для його відрядження до в/ч п/п НОМЕР_1 з метою здійснення душпастирської опіки військовослужбовців (а.с.135,136) Галузевим державним архівом Міністерства оборони України надано архівну довідку (а.с.147), в якій зазначені такі обставини з посиланням на відповідні наявні архівні документи.
В розпорядженні начальника штабу - першого заступника керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей від 20 квітня 2017 року № Р-1346 дск значиться : "З метою належного виконання рішення першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 19.04.2017 № 9666/С стосовно забезпечення душпастирської опіки військовослужбовців, які виконують завдання безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей ВИМАГАЮ 3. Командиру оперативно - тактичного угруповання “ЛУГАНСЬК” забезпечити виконання заходів душпастирської опіки (на волонтерських засадах) у військових частинах оперативно - тактичного угруповання за своїм рішенням, з дотриманням вимог законодавства України наступними священнослужителями. При прийнятті рішення вбачається за доцільне врахувати наступні пропозиції: у військовій частині - польова пошта НОМЕР_1 : ... ОСОБА_1 - помічник священика ..., ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Сєвєродонецьким МВУ МВС України в Луганській обл., 21 січня 1998 року у термін з 05.05.2017 по 16.05.2017.
Начальник штабу - перший заступник керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей генерал-майор /підпис/ А. Т. КОВАЛЬЧУК". В наказі командира оперативно - тактичного угруповання "Луганськ" (по стройовій частині), н.п. Старобільськ, від 07 травня 2017 року № 129 значиться: "1.2. Вважати такими, що 07 травня 2017 року прибули до оперативно - тактичного угруповання “Луганськ” (районів проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) для виконання душпасторських обов'язків (на волонтерських засадах): Всеукраїнський союз Церков Християн Віри Євагельської П'ятидесятників м. Київ: ... ОСОБА_1 , священнослужителя - капелана. Підстава: розпорядження начальника штабу - першого заступника керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей №Р-1346 дск від 20.04.2017 року. Командир оперативно - тактичного угруповання “Луганськ” полковник /печатка,підпис/ П.Д. РОМИГАЙЛО".
В наказі командира оперативно - тактичного угруповання "Луганськ" (по стройовій частині), н.п. Старобільськ, від 16 травня 2017 року № 138 значиться: "2.7. Вважати такими, що 16 травня 2017 року вибули з оперативно - тактичного угруповання “Луганськ” (районів проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) для виконання душпасторських обов'язків (на волонтерських засадах): Всеукраїнський союз Церков Християн Віри Євагельської П'ятидесятників м. Київ: ... ОСОБА_1 , священнослужителя - капелана Підстава: посвідчення про відрядження №092. Підстава: розпорядження начальника штабу - першого заступника керівника антитерористичної операції на території донецької та Луганської областей №Р-1346 дск від 20.04.2017 року. Командир оперативно - тактичного угруповання “Луганськ” полковник /печатка,підпис/ П.Д. РОМИГАЙЛО".
В перевірених наказах Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) за період з 01 травня по 30 червня 2017 року ОСОБА_1 не значиться.
Доручення першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України за 2017 рік (у тому числі від 03 травня 2017 №10999/с, від 31 травня 2017 року №13532/с) на зберігання до архіву не надходили.
Отже, зазначені документи, що є належними доказами у справі відповідно до вимог статей 73-76 КАС України свідчать про те, що позивач виконував обов'язки душпастирської опіки як священик-капелан Української Церкви ОСОБА_2 у військових частинах оперативно - тактичного угруповання "Луганськ" (районів проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) на волонтерських засадах.
Наявності передбачених чинним на той час законодавством наказів керівника АТЦ при СБ України та першого заступника керівника АТЦ при СБ України (керівника ОШУ АТО) (по стройовій частині) про залучення позивача до складу сил та засобів АТО судом не встановлено.
Факт свого перебування в зоні АТО для виконання обов'язку душпастерської опіки як капелана Української Церкви ОСОБА_2 на волонтерських засадах в період з 07.05.2017 по 16.05.2017 та з 19.06.2017 по 29.06.2017 визнає і сам позивач у відповіді на відзив (а.с.100,101).
Згідно з довідкою №76 від 23.11.2017, що видана старшим єпископом УЦХВЄ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює у відділі соціальної роботи Української Церкви Християн Віри Євангельської священослужителем-капеланом на громадських засадах (безкоштовній основі) з 27 березня 2017 року (наказ №3 від 27.03.2017) по час видачі довідки та несе служіння капелана в зоні АТО (а.с.45).
Обидва посвідчення про відрядження, на підстві яких позивач прибував та вибував до військової частини п/п НОМЕР_1 в травні-червні 2017 року, видавалися та посвідчувалися підписами посадових осіб та печаткою Української Церкви Християн Віри Євангельської П'ятидесятників, а також підписами посадових осіб та печаткою ОТУ “Луганськ” (а.с.47-48).
Накази командира ОТУ “Луганськ” від 07.05.2017 №129 та від 16.05.2017 №138, від 19.06.2017 №172 та від 03.07.2017 №186 містять записи про прибуття - вибуття позивача до ОТУ “Луганськ” для виконання душпастирських обов'язків на волонтерських засадах (а.с.53, 55, 57, 59).
Довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України № 4708 від 29.06.2017 та №3937 від 16.05.2017, видані позивачу командиром в/ч п/п НОМЕР_1 на підставі наказів командиру цієї ж військової частини про прибуття - вибуття позивача до району проведення антитерористичної операції для здійснення душпастирської опіки військовослужбовців, які виконують завдання в районі проведення АТО (а.с. 38,49, 54,56,58,60). Підстава видачі вказаних наказів: посвідчення про відрядження та доручення першого заступника начальника ГШ ЗСУ від 03.05.2017 №10993К та від 31.05.2017 №13535К.
Сукупність зазначених вище доказів підтверджує факт перебування позивача в зоні АТО в період травня - червня 2017 року у зв'язку із наданням волонтерської допомоги.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач в період з 07.05.2017 по 16.05.2017 та з 19.06.2017 по 29.06.2017 займався волонтерською діяльністю відповідно до вимог Закону України “Про волонтерську діяльність”, надаючи добровільну, соціальну безоплатну допомогу Збройним Силам України під час дії особливого періоду, а не перебував у складі сил та засобів АТО на підставі наказів повноважних осіб відповідно до вимог Закону України “Про боротьбу з тероризмом”, рішення відповідача про відмову позивачу в наданні статусу “Учасника війни” є законним.
Оцінка суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 4 Закону України “Про боротьбу з тероризмом” до участі в антитерористичних операціях за рішенням керівництва антитерористичної операції можуть бути залучені з дотриманням вимог цього Закону й інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості і форми власності, їх посадові особи, а також громадяни за їх згодою.
Координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.
Оскільки позивач перебував в зоні АТО у період з 07.05.2017 по 16.05.2017 та з 19.06.2017 по 29.06.2017, до спірних правовідносин застосовується пункт 13 статті 9 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та положення постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 739 “Питання надання статусу учасника війни деяким особам” в редакції станом на час перебування позивача в зоні АТО.
За унормуванням пункту 13 статті 9 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у відповідній редакції учасниками війни вважаються працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у порядку, встановленому законодавством.
Порядок надання статусу учасника війни особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі у забезпеченні проведення антитерористичної операції, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 739 “Питання надання статусу учасника війни деяким особам”, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що підставою для надання статусу учасника війни працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією, його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення), а також інші документи, видані державними органами, підприємствами, установами, організаціями, що містять відомості про безпосередню участь працівника в забезпеченні виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів і розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).
Таким чином, в редакції Закону на момент виконання позивачем душпастерської роботи в зоні АТО в період з 07.05.2017 по 16.05.2017 та з 19.06.2017 по 29.06.2019 , для надання статусу учасника війни особа має бути, зокрема, працівником підприємства, установи чи організації, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції відповідно до вимог чинного законодавства.
Пунктом 14.1.195 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що працівник - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.
Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Статтею 25 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” передбачено, що умови праці встановлюються за угодою між релігійною організацією та працівником і визначаються трудовим договором, який укладається у письмовій формі. Релігійна організація зобов'язана в установленому порядку зареєструвати трудовий договір.
Судами встановлено, що позивач працював у відділі соціальної роботи РО Української Церкви Християн Віри Євангельської священослужителем - капеланом, ніс служіння капелана в зоні АТО на громадських засадах (безкоштовній основі).
Трудовий договір між позивачем та РО Українською Церквою Християн Віри Євангельської не укладався та в установленому законом порядку не реєструвався.
Положеннями статті 1 Закону України “Про волонтерську діяльність” в чинній станом на травень-червень 2017 року редакції, передбачено, що волонтерська діяльність - добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги - є формою благодійної діяльності; волонтерська допомога - роботи та послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами. Волонтерська діяльність ґрунтується на принципах законності, гуманності, рівності, добровільності, безоплатності, неприбутковості. Вона здійснюється в тому числі за напрямком надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції.
Згідно з ч. 3 статті 5 Закону України “Про волонтерську діяльність” організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів, зобов'язані, в тому числі, забезпечувати волонтерам безпечні та належні для життя і здоров'я умови здійснення волонтерської діяльності.
Такими чином, позивач в період з 07.05.2017 по 16.05.2017 та з 19.06.2017 по 29.06.2017 займався волонтерською діяльністю відповідно до вимог Закону України “Про волонтерську діяльність”, надаючи добровільну, соціальну безоплатну допомогу Збройним Силам України під час дії особливого періоду, а не перебував у складі сил та засобів АТО на підставі наказів повноважних осіб відповідно до вимог Закону України “Про боротьбу з тероризмом”.
Пунктом 13 статті 9 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у редакцій чинній на момент виконання позивачем душпастерської роботи в зоні АТО , було визначено, що саме працівники підприємств, установ та організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції у період її проведення, у порядку, встановленому законодавством, вважаються учасниками війни.
Можливість надання статусу особам, які виконували роботи в зоні АТО на інших (волонтерських, за цивільним договором тощо) засадах чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не передбачало.
Таким чином, оскільки позивач в період з 07.05.2017 по 16.05.2017 та з 19.06.2017 по 29.06.2017 виконував обов'язки капелана Української Церкви Християн Віри Євангельської на волонтерських засадах в зоні АТО та до складу сил та засобів АТО наказами повноважних керівників в порядку, передбаченому чинним на той час законодавством, не залучався, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Суд не приймає посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 22.03.2018 року у справі №823/795/17, з огляду на відмінність обставин справи, зокрема, у справі №823/795/17 позивач є майором податкової міліції, який був відряджений до зони проведення АТО, а не особою, що займалася волонтерською діяльністю.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі № 360/569/20 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі № 360/569/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 29 вересня 2020 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 29 вересня 2020 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Л.В. Ястребова