29 вересня 2020 року справа №200/3277/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді- доповідача Ястребової Л. В., суддів Гайдара А.В., Компанієць І.Д., секретар - Харечко О.П., за участі представника відповідача Пономарьова А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року (складене в повному обсязі 30 червня 2020 року в м. Слов'янську Донецької області) у справі № 200/3277/20-а (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Донецькій області № Ю-9804-25 від 14.01.2020 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в частині суми зростання боргу (недоїмки) у грудні 2019 року, що відповідає задекларованій Товариством з додаткової відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» сумі єдиного внеску за листопад 2019 року в розмірі 227017,97 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що оскаржувана вимога включає в себе суми недоїмки, які виникли станом на 30 листопада 2019 року у сумі 17238099,20 грн., а також те, що протиправність попередніх вимог вже було/є предметом: судового оскарження у інших адміністративних справах, тому вважає, що питання правомірності та законності стягнення суми недоїмки, яка виникла станом на 30 листопада 2019 року у сумі 17238099,20 грн., повторному судовому розгляду не
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управлінням ДПС у Донецькій області №Ю-9804-25 від 14.01.2020 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у грудні 2019 року, що відповідає задекларованій суми єдиного внеску за листопад 2019 року у розмірі 227017,97 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» судовий збір у розмірі 3405,27 грн.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач, посилаючись на п. 3 та 4 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів заборгованість позивача станом на 31.12.2019 становила 17465117,17 грн., отже контролюючим органом сформовано вимогу згідно чинного законодавства. Наполягає на тому, що доказів звернення позивача з відповідною заявою до контролюючого органу протягом тридцяти днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції не надано, а оскільки АТО завершено платник податків зобов'язаний сплачувати ЄВ. Приписи Закону № 1669 не звільняють органи доходів і зборів від виконання обов'язку щодо формування вимог про сплату недоїмки на підставі наданої платником звітності.
Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача до суду не прибув.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне.
Товариство з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської є юридичною особою відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за кодом №36182252, зареєстроване за адресою: 85201, Донецька область, м. Торецьк, вул. Фестивальна, буд. 11. Згідно до даних ЄДРПОУ перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Костянтинівсько-Дружківське Управління, Торецька ДПІ (м.Торецьк).
14.01.2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області сформована вимога про зобов'язання Товариства з додатковою відповідальністю «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» сплатити борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ю-9804-25 в загальному розмірі 17465117,17 грн. (недоїмка станом на 31.12.2019 року).
Позивач скористався правом адміністративного оскарження та звернувся до ДПС України зі скаргою № 2101ю від 21.01.2020 та повідомлення до Головного управління ДПС у Донецькій області щодо оскарження вимоги за номером 2101ю-1 від 21.01.2020 року. (а.с. 14-19).
За результатами розгляду скарги ДПС України рішенням ДПС України № 7450/6/99- 00-08-06-01-06 від 27.02.2020р. скаргу позивача було залишено без задоволення, а оскаржувану вимогу без змін. Позивач отримав рішення ДПС України 10.03.2020 року, що підтверджується копією поштового конверту зі штрихкодовим ідентифікатором 0405345334912 та даними трекінгу відправлень Укрпошти.(а.с. 20-23).
Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду встановлено, що за листопад 2019 року позивачем було самостійно задекларовано 227259,27 грн. суми єдиного внеску, що підтверджується копією звіту за листопад 2019 року про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ з квитанцією № 2 про її прийняття (а.с. 29-32).
Позивачем ЄСВ була сплачена у розмірі 241,30 грн., що підтверджується копією квитанції (а.с. 33).
Позивач оскаржує спірну вимогу частково, на суму, що дорівнює 227017,97 грн. (яка задекларована позивачем за листопад 2019 року з урахуванням часткової сплати). В обґрунтування вказаної суми позивач вказує на те, що розрахунок недоїмки оскаржуваної вимоги, відповідачем проведено станом на 31 грудня 2019 року, водночас стягнення суми недоїмки, яка виникла станом на 30 листопада 2019 року та відповідає задекларованим сумам єдиного внеску за період з 01.05.2014 року по 30.10.2019 року у розмірі 17238099,20 грн. вже було предметом судового оскарження та повторному судовому розгляду не підлягають.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно статті 2 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону України №2148-VIII від 03.10.2017), його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування .
Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI визначені обов'язки платника єдиного внеску, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
За змістом частини 4 статті 25 Закону №2464-VI (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким були внесені зміни до Закону №2464-VI, а саме його розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 ( в подальшому пункту 9.4):
Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
З аналізу зазначених норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин вбачається, що підставою не застосування до платника єдиного внеску відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, визначених Законом №2464-VI, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, та заява, подана у довільній формі до органу доходів та зборів.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» міста Маріуполь, Костянтинівка, Торецьк, Дружківка віднесено до населених пунктів на території яких здійснювалася АТО.
Матеріали справи свідчать, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Костянтинівсько-Дружківське Управління, Торецька ДПІ (м.Торецьк). Позивачем до органу доходів і зборів подана заява у довільній формі про звільнення від обов'язку платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.(а.с. 24-26).
Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, оскільки позивач протягом спірного періоду перебував на обліку в органі доходів і зборів, що розташований на території населеного пункту, де проводилась антитерористична операція, та здійснював свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, період проведення якої тривав, тому на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції він звільнений від обов'язку сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, і відповідальність, штрафні та фінансові санкції, що передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, виключно у вказаний період до нього не застосовуються.
Положення цієї норми не застосовуються до платників єдиного внеску за невиконання обов'язків, які виникли до 14.04.2014 року та/або після закінчення антитерористичної операції.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.03.2018 року та Великої палати Верховного суду від 20 вересня 2018 року у справі №812/292/18 (провадження №Пз/9901/22/18).
Доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі, що з 1 січня 2016 року втратив чинність пункт 9-3 (пункт 9-4) розділу VIII Закону №2464-VI з обґрунтуванням, що на підставі Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669-VII, а саме цим підпунктом розділ VIII Закону № 2464-VI доповнено пунктом 9-3 (пунктом 9-4) суд не приймає до уваги, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669-VII були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону №2464-VІ, після чого пункт 9-3 (пункту 9-4) розділу VIII став частиною відповідного Закону. Зміни до Закону №2464-VІ в частині виключення спірної норми не вносилися та залишаються чинними.
Також є неприйнятними посилання відповідача на Указ Президента України від 30.04.2018 №116/2018 «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей», оскільки даним Указом було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях». Питання про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, як того вимагає Закон №1669-VII, цим Указом не вирішувалося. Отже, не заслуговують на увагу посилання відповідача на неподання позивачем до податкового органу заяви про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску у тридцятиденний строк з дня закінчення АТО.
Слід зазначити, що формування та направлення вимоги є одним з заходів впливу та стягнення органів доходів і зборів, що належать до їх компетенції та відбувається на підставі статті 25 Закону України № 2464-VI. Проте, за вказівкою частини другої пункту 1 цієї статті положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Як зазначалося вище, позивача звільнено від обов'язку сплачувати єдиний внесок з 14 квітня 2014 року по день завершення антитерористичної операції, а тому до позивача не мають застосовуватись заходи впливу та стягненню.
При цьому, суд зазначив, що Закон № 2464 (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) не скасовував обов'язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), а лише надав можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану. Також, судом враховано, що Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» № 440-IX, який набув чинності 13.02.2020 року пункт 9-4 Закону був виключений.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки відповідачем не спростовано висновки суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи не підтверджується правомірність прийняття відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.01.2020 року №Ю-9804-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в частині зростання боргу (недоїмки) у грудні 2019 року, що відповідає задекларованій сумі єдиного внеску за листопад 2019 року у розмірі 227017,97 грн.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року по справі № 200/3277/20-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 29 вересня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Ястребова
Судді А.В. Гайдар
І.Д. Компанієць