28 вересня 2020 року Чернігів Справа № 620/2154/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Ткаченко О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Керівник Ніжинської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області від 27.12.2018 № 458 «Про встановлення тарифів на послуги міського пасажирського автомобільного транспорту» в частині встановлення плати за проїзд на автобусних маршрутах загального користування в місті Ніжині для особи, яка супроводжує дитину з особливими потребами (дитину-інваліда);
- визнати протиправною бездіяльність, яка виразилась у незабезпеченні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що виховуються або навчаються у навчально-виховних та навчальних закладах, безоплатним проїздом у громадському міському транспорті, а саме на автобусних маршрутах загального користування в місті Ніжині;
- зобов'язати виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області вжити заходів, спрямованих на забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що виховуються або навчаються у навчально-виховних та навчальних закладах, безоплатним проїздом у громадському міському транспорті, а саме на автобусних маршрутах загального користування в місті Ніжині.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відсутність коштів на компенсацію пільгового перевезення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, що виховуються або навчаються у навчально-виховних та навчальних закладах, а також особи, яка супроводжує дитину з особливими потребами (дитину-інваліда), не є підставою для не включення даної категорії до переліку осіб, яких перевізник зобов'язаний перевозити безкоштовно. Вважає зазначену бездіяльність відповідача протиправною, оскільки її наслідком стало звуження, а рівно порушення гарантованих законодавством прав і соціальних гарантій, наданих державою сім'ї позивача.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що повноваження органів місцевого самоврядування щодо питання надання пільг і допомоги, пов'язаних з охороною материнства і дитинства є делегованими державою, а тому повинні фінансуватися державою з Державного бюджету України. В 2020 році з Державного бюджету України відповідачу не надходили кошти на здійснення повноважень щодо вирішення питань про надання пільг і допомоги, пов'язаних з охороною материнства і дитинства, а тому вважають, що правомірно не включили у перелік осіб, які мають право на безкоштовний проїзд, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, що виховуються або навчаються у навчально-виховних та навчальних закладах, а також осіб, які супроводжують дитину з особливими потребами (дитину-інваліда).
Керівник Ніжинської місцевої прокуратури подано суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідач допустив у спірних правовідносинах протиправну бездіяльність, оскільки органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями обмежувати дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, що виховуються або навчаються у навчально-виховних та навчальних закладах, а також осіб, які супроводжують дитину з особливими потребами (дитину-інваліда) реалізації права на безкоштовний проїзд. Законодавство не передбачає таких винятків також і у випадках відсутності коштів на відшкодування пільг, гарантованих державою.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 27.12.2018 № 458 «Про встановлення тарифів на послуги міського пасажирського автомобільного транспорту» встановлено тариф на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в м. Ніжині та визначено перелік пасажирів, які мають право на безкоштовний проїзд.
Так, згідно п. 1 вказаного рішення на автобусних маршрутах загального користування, які обслуговує ТОВ «Пассервіс», ПП «Омнібус Н», ФОП ОСОБА_1 , встановлено тариф 6,50 грн.
Відповідно до п. 2 рішення визначено безкоштовне перевезення при пред'явленні посвідчень пасажирів наступних пільгових категорій:
- учасників бойових дій;
- осіб з інвалідністю внаслідок війни (інвалідів війни всіх груп);
- осіб з інвалідністю першої групи (інвалідів першої групи );
- дітей з особливими потребами (дітей-інвалідів);
- осіб з інвалідністю по зору 1 групи (інвалідів по зору 1 групи);
- осіб з інвалідністю (інвалідів) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи 1 категорії;
- учасників АТО (ООС) та членів сім'ї загиблого в АТО (ООС).
Згідно п. 3 вказаного вище рішення визначено перевезення за пільговим тарифом (по 4.00 грн. за одну поїздку) наступні пільгові категорії:
- постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії;
- осіб з інвалідністю 2 групи (інвалідів 2 групи);
- особу, яка супроводжує особу з інвалідністю 1 група (інваліда 1 групи) та дитину з особливими потребами (дитину-інваліда);
- пенсіонерів за віком.
В подальшому 24.10.2019 виконавчим комітетом Ніжинської міської ради прийнято рішення №346 «Про внесення змін до пункту 2 рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 27.12.2018 № 458 «Про встановлення тарифів на послуги міського пасажирського автомобільного транспорту», яким включено до переліку пасажирів, що мають право на безкоштовний проїзд, дітей з багатодітних родин. В решті рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 27.12.2018 №458 залишено без змін.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до норм Закону України «Про прокуратуру» прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Пунктом 4 наказу Генерального прокурора України від 21.09.2018 № 186 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень» визначено, що відомості щодо наявності підстав для застосування представницьких повноважень отримувати, зокрема, з інформації, що надходить до прокуратури від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
В даному випадку, невиконання відповідачем чинних вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави в частині гарантування забезпечення захисту прав неповнолітніх на належне утримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» особи з інвалідністю І та II групи, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю І групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі) за наявності посвідчення чи довідки, зазначених у цьому Законі, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.
Всупереч вказаній нормі Закону, виконавчим комітетом Ніжинської міської ради для особи, зокрема, яка супроводжує дитину з інвалідністю встановлено пільговий тариф - 4 грн за одну поїздку, замість безплатного проїзду.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» безплатний проїзд у громадському міському (приміському) транспорті (крім таксі) встановлено для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що виховуються, або навчаються у навчально-виховних та навчальних закладах (п. 11 зі змінами від 25.10.2017).
Так, п. 11 вищевказаної Постанови для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що виховуються, або навчаються у навчально-виховних та навчальних закладах, запроваджено єдиний квиток, який дає право на безплатне відвідування кінотеатрів, виставок, музеїв, спортивних споруд, безплатний проїзд у громадському міському (приміському) транспорті (крім таксі).
У разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду реалізація права на безплатний проїзд у громадському міському (приміському) пасажирському транспорті здійснюється шляхом реєстрації електронного квитка в автоматизованій системі обліку оплати проїзду.
Наказом Міністерства освіти України N 216 від 19.06.96 затверджено Інструкцію про виготовлення і правила користування Єдиним квитком для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків.
Відповідно до п. 3 вищезазначеної Інструкції єдиний квиток затвердженого зразка надає право дітям-сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків, що виховуються або навчаються у навчально-виховних закладах, на безплатне відвідування кінотеатрів, виставок, музеїв, спортивних споруд, безплатний проїзд у громадському міському (приміському) транспорті (крім таксі).
Згідно п. 9 Інструкції квитки видаються дітям-сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків, що знаходяться в дитячих будинках або навчаються в школах- інтернатах. дитячих будинках сімейного типу, у загальноосвітніх школах, професійних навчально-виховних, вищих навчальних закладах.
У м. Ніжині 92 дитини мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, кожен з яких при проходженні навчання у загальноосвітніх школах, професійних навчально-виховних, вищих навчальних закладах має гарантоване державою право на безплатний проїзд у громадському міському транспорті на рівних умовах з іншими пільговими категоріями осіб.
Управлінням освіти Ніжинської міської ради лише упродовж 3 років (з 01.07.2017) видано 13 Єдиних квитків дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, які надають право на безплатний проїзд у громадському міському транспорті.
Разом з тим встановлено, що на території м. Ніжина для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що виховуються, або навчаються у навчально-виховних та навчальних закладах, всупереч вимог Постанови КМУ від 05.04.1994 №226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» не забезпечено право на безоплатний проїзд у міському транспорті загального користування.
Компенсація перевізникам за перевезення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування не передбачена, що унеможливлює використання ними передбачених державою пільг.
Вказане підтверджується листами виконавчого комітету Ніжинської міської ради № 01.1-15/6-517 від 18.03.2020 та № 01.1-15/6-822 від 07.05.2020, у яких зазначається, що основною причиною неповного виконання постанов державних органів щодо надання пільг окремим категоріям громадян є зупинка фінансування державою таких пільг і відсутність можливостей у місцевого бюджету їх фінансувати. У зв'язку з відсутністю надходження коштів з державного бюджету та недостатністю коштів у місцевому бюджеті на компенсацію пільгового перевезення, перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах здійснюється відповідно до рішень виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 27.12.2018 № 458 «Про встановлення тарифів на послуги міського пасажирського автомобільного транспорту» та від 24.10.2019 № 346 «Про внесення змін до пункту 2 рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 27.12.2018 № 458 «Про встановлення тарифів на послуги міського пасажирського автомобільного транспорту». На підставі даних рішень для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що виховуються або навчаються у навчально-виховних закладах, не передбачено безплатний проїзд у міському пасажирському автомобільному транспорті (а.с.26-27,35-37)
Зокрема, чинним на даний час рішенням виконавчого комітету від 27.12.2018 № 458 «Про встановлення тарифів на послуги міського пасажирського автомобільного транспорту» до переліку пасажирів, які мають право на безкоштовний проїзд в автобусних маршрутах загального користування в місті Ніжині, не включено таку пільгову категорію, як «дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування».
Крім того, п. 3 вказаного рішення встановлено плату для особи, яка супроводжує дитину з особливими потребами (дитину-інваліда) у розмірі 4 грн. за одну поїздку.
Право на користування безплатним проїздом у пасажирському міському транспорті (крім таксі) відповідно до ст. 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» передбачено для дітей з інвалідністю та осіб, які їх супроводжують, а також для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Зазначеними правовими нормами право на користування цією пільгою не ставиться у залежність від вирішення питання про компенсацію витрат за її користування.
Однак, усупереч вказаним вимогам закону має місце прийняття виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області рішення, згідно якого особи, що мають право на пільговий проїзд міським пасажирським транспортом відповідно до чинних законів України можуть реалізувати таке право лише за наявності компенсації пільгового проїзду.
Таким чином, виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області допущено порушення вимог закону при встановленні плати за проїзд для осіб, які супроводжують дитину-інваліда, рішення від 27.12.2018 № 458 прийнято із перевищенням власних повноважень та з порушенням норм Конституції України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Також, рішення від 27.12.2018 № 458 містить ознаки дискримінації та обмежує доступ дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до громадського транспорту та підвезення до закладів освіти на рівних умовах з іншими пільговими категоріями осіб, яким таке право надано.
Організація перевезень пасажирів міським пасажирським транспортом регламентується Законом України «Про автомобільний транспорт», постановою Кабінету Міністрів України № 176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», згідно яких організація пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган міської ради відповідного населеного пункту. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.
Так, згідно ст. 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки, зокрема, на програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї, у тому числі на підтримку діяльності молодіжних центрів; компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян; місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення.
Згідно п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176 "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту" регулярні перевезення організовують відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (організатори регулярних перевезень) згідно з програмами розвитку автомобільного транспорту на відповідній території з метою задоволення потреби населення у перевезеннях з урахуванням пропозицій громадян, підприємств, установ, організацій і автомобільних перевізників.
Відповідно до п. 16 вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176 забезпечення організації пасажирських перевезень покладається: на маршруті, що проходить у межах території об'єднаної територіальної громади (міський чи приміський маршрут), на виконавчий орган місцевої ради об'єднаної територіальної громади сіл, селищ, міст.
Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованим тарифами, компенсацію відповідно до закону.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.
Відповідно до пп. 2 п «а» ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, власні (самоврядні) повноваження, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги.
Згідно ст. 32 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження, зокрема, забезпечення пільгового проїзду учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів.
Згідно з пп. 3 п. «б» ст. 34 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження, зокрема, встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення; делеговані повноваження зокрема, вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов'язаних з охороною материнства і дитинства.
Стосовно доводів виконавчого комітету Ніжинської міської ради про відсутність бюджетних коштів на фінансування безоплатного проїзду пасажирам окремих пільгових категорій, у т.ч. дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування дітям, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У рішеннях Європейського суду з прав людини "Кечко проти України" (заява № 63134/00, п. 23, 26) та "Ромашов проти України" (заява № 67534/01, п.43) вказано про те, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.
Зокрема, у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п. 23). У п. 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов 'язань.
У рішеннях ЄСПЛ у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява №70297/01) та у справі "Бакалов проти України" (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (п. 48 та 40 цих рішень відповідно).
Отже, відсутність належного фінансування, на що посилався відповідач, не може бути підставою для відмови у наданні пільги на безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі) дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківських прав, а також особі, яка супроводжує дитину-інваліда.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі № 620/334/19 за позовом до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Оскільки пункт 3 рішення виконавчого комітету від 27.12.2018 № 458 «Про встановлення тарифів на послуги міського пасажирського автомобільного транспорту» в частині встановлення плати для особи, яка супроводжує дитину з інвалідністю, прямо суперечить вимогам ст. 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а тому є незаконним (протиправним) та підлягає скасуванню.
Викладені факти свідчать про порушення виконавчим комітетом Ніжинської міської ради вимог Конституції та законодавства України при прийнятті оскаржуваного рішення та протиправну бездіяльність щодо забезпечення соціальних гарантій, передбачених для соціально незахищених верств дітей, що в свою чергу порушує інтереси держави у сфері охорони дитинства та соціального захисту.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області від 27.12.2018 № 458 «Про встановлення тарифів на послуги міського пасажирського автомобільного транспорту» в частині встановлення плати за проїзд на автобусних маршрутах загального користування в місті Ніжині для особи, яка супроводжує дитину з особливими потребами (дитину-інваліда).
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, яка виразилась у незабезпеченні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що виховуються або навчаються у навчально-виховних та навчальних закладах, безоплатним проїздом у громадському міському транспорті, а саме на автобусних маршрутах загального користування в місті Ніжині.
Зобов'язати Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області (площа Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 04061783) вжити заходів, спрямованих на забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що виховуються, або навчаються у навчально-виховних та навчальних закладах, безплатним проїздом у громадському міському транспорті, а саме на автобусних маршрутах загального користування в місті Ніжині.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 28 вересня 2020 року.
Суддя О.Є. Ткаченко