Справа № 560/4760/20
іменем України
29 вересня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати незаконними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, викладене в листі від 28.04.2020 року за № 1863-1556/11-03/8-2200/20 щодо відмови в призначенні позивачу пенсії в зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , та виплатити її з часу звернення за призначенням такої пенсії.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника, проте відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні такого призначення через відсутність у позивача 25 років страхового стажу.
Відповідачем 16.09.2020 подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що позивач досягла пенсійного віку 15.08.2018, проте згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача складає 7 років 11 місяців 12 днів, замість необхідних 25 років. А тому, підстави для призначення позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника відсутні.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.09.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Відповідно до паспорта громадянина України НОМЕР_1 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 18 червня 1978 року ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .( свідоцтво про смерть НОМЕР_2 .
У серпні 2018 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника, на що отримала відмову через відсутність інформації про її перебування на утриманні померлого чоловіка.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18.12.2019 по справі №683/301/19 встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 з 1978 року по день його смерті, тобто по 11 березня 1999 року.
26.03.2020 позивачем повторно подано звернення щодо призначення їй пенсії в разі втрати годувальника, на що Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області листом від 28.04.2020 №1863-1556/11-03/8-2200-20 відмовило у призначенні такої пенсії у зв'язку з відсутністю у позивача 25 років страхового стажу.
Позивач вважаючи зазначену відмову відповідача незаконною, звернулася в суд з даним позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби" пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Частиною 1 статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби" встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18.12.2019 по справі №683/301/19 встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 з 1978 року по день його смерті, тобто по 11 березня 1999 року.
Відповідно до пункту "б" частини 4 статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби" непрацездатними членами сім'ї вважаються батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" або є особами з інвалідністю.
Відповідно до частини 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними віку 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року.
Як вже зазначалось судом, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 .
Сторонами не заперечується, що на момент звернення з заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника досягла віку 58 років та 6 місяців, тобто досягла пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що основною умовою для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника є наявність 25 років страхового стажу, оскільки диспозиція статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не ототожнює поняття "досягнення пенсійного віку" та "вік, після якого особи мають право на призначення пенсії за віком". Натомість, пункт "б" частини 4 статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби" визначає лише одну умову для визначення статусу непрацездатного, а саме досягнення пенсійного віку. А тому, наявність 25 років страхового стажу є умовою для призначення пенсії за віком, а не пенсії у зв'язку з втратою годувальника, за якою звернулася позивач.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні померлого чоловіка, є непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника, досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, викладене в листі від 28.04.2020 за №1863-1556/11-03/8-2200/20 щодо відмови в призначенні позивачу пенсії в зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_2 є протиправним.
Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , та виплатити її з часу звернення за призначенням такої пенсії є такою, що підлягає задоволенню.
Згідно частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, викладене в листі від 28.04.2020 року за № 1863-1556/11-03/8-2200/20 щодо відмови в призначенні позивачу пенсії в зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , та виплатити її з часу звернення за призначенням такої пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 29 вересня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Д.Д. Гнап