справа № 380/1401/20
28 вересня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області від 21.10.2019 "Про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 на території Бісковицької сільської ради";
- зобов'язати Бісковицьку сільську раду Самбірського району Львівської області прийняти рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Бісковицької сільської ради та передачу у власність ОСОБА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , земельних ділянок призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Бісковицької сільської ради, кадастрові номери: 4624280600:05:000:0197 площею 1,0200 га; 4624280600:04:000:0300 площею 0,2782 га; 4624280600:07:000:0762 площею 0,1390 га.
Ухвалою від 04.03.2020 відкрито загальне позовне провадежння у справі.
01.07.2020 позивач подала заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області 21.10.2019 щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 03.09.2019 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 на території Бісковицької сільської ради";
- зобов'язати Бісковицьку сільську раду Самбірського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.09.2019 та прийняти рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Бісковицької сільської ради та передачу у власність ОСОБА_1 земельних ділянок призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Бісковицької сільської ради, кадастрові номери: 4624280600:05:000:0197 площею 1,0200 га; 4624280600:04:000:0300 площею 0,2782 га; 4624280600:07:000:0762 площею 0,1390га.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Проте, Бісковицькою сільською радою Самбірського району Львівської області неприйнято жодного рішення за заявою позивача про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначає, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 і прийняти відповідне рішення, а саме рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передачі їх у власність.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву від 24.03.2020 (вх. № 1684ел). Зазначає, що на засіданні сесії Біськицької сільської ради Самбірського району Львівської області розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо затвердження технічної документації та проект рішення «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 на території Біськицької сільської ради». За результатами голосування рішення не прийнято. Відтак, жодного рішення Бісковицькою сільською радою Самбірського району Львівської області не прийнято, відповідно і не порушено прав позивача. Окрім того, вказує, що до компетенції суду не входить зобов'язання органу місцевого самоврядування приймати рішення про затвердження проекту землеустрою. Просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою від 30.07.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні 22.09.2020 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зміну предмету позову, просили позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 22.09.2020 не прибув, причини неприбуття суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Оскільки представник відповідача був належним чином повідомлені про судове засідання, проте не повідомив причин неявки в судове засідання, суд розглянув справу за його відісутності.
У судовому засіданні 22.09.2020 суд заслухав вступну промову представника позивача, позивача, дослідив письмові докази та перейшов до письмового провадження.
Позивач та представник позивача погодились з переходом до письмового провадження.
Заслухавши вступну промову позивача та представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Розпорядженням голови районної державної адміністрації Самбірської районної державної адміністрації Львівської області від 15.02.2018 надано ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на території Бісковицької сільської ради для передачі у власність земельної частки (паю) розміром 1,60 в умовних кадастрових гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації Самбірської районної державної адміністрації Львівської області від 15.02.2018 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на території Бісковицької сільської ради (кадастрові номери: 4624280600:05:000:0197 площею 1,0200 га; 4624280600:04:000:0300 площею 0,2782 га; 4624280600:07:000:0762 площею 0,139 0га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва).
03.09.2020 ОСОБА_1 звернулась до Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області із заявою щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Згідно з витягом з протоколу п'ятдесятої сесії Бісковицької сільської ради сьомого скликання від 21.10.2019 рішення "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 на території Бісковицької сільської ради" не прийнято. Головсували: за - 7, проти - 0, утрималось - 5, не голосували - 1.
Листом Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області від 25.10.2019 № 02-28/511 повідомлено ОСОБА_1 про те, що заява від 03.09.2019 щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розглянута на п'ятдесятій сесії Бісковицької сільської ради сьомого скликання від 21.10.2019. За результатами голосування рішення не прийняте (головсували: за - 7, проти - 0, утрималось - 5, не голосували - 1).
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність щодо неприйняття рішення за заявою від 03.09.2019 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), звернулась із даним позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За приписами абз. 1 ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з ч. 1 ст. 117 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.
Відповідно до п. ґ ч. 2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій», проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документації із землеустрою.
За приписами ч. 2 ст.50 Закону України «Про землеустрій», проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Відповідно до ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
За правилами частини 9-10 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Виходячи з наведених правових норм, рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою належить до виключних повноважень міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. Рішення, дії або бездіяльність міської ради про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою, надання земельних ділянок, залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Судом встановлено, що 03.09.2020 ОСОБА_1 звернулась до Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області із заявою щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Згідно з витягом з протоколу п'ятдесятої сесії Бісковицької сільської ради сьомого скликання від 21.10.2019 рішення «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 на території Бісковицької сільської ради" не прийнято. Головсували: за - 7, проти - 0, утрималось - 5, не голосували - 1.
Проект рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою з мотивами відмови на засідання ради не виносився, не обговорювався і рішення ради з цього питання не приймалось.
Таким чином, за наслідками розгляду заяви позивача відповідачем не було прийнято жодного акту ради, як суб'єкта земельних правовідносин, у формі рішення.
При цьому, витяг з протоколу п'ятдесятої сесії Бісковицької сільської ради сьомого скликання від 21.10.2019 відображає лише результати голосування, мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження, не містять і не відповідають поняттю акту органу місцевого самоврядування.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 454/160/17.
На підставі наведеного, суд зазначає, що бездіяльність Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 03.09.2019 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 на території Бісковицької сільської ради" є протиправною.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.09.2019 та прийняття рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Бісковицької сільської ради та передачу у власність ОСОБА_1 земельних ділянок призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Бісковицької сільської ради, кадастрові номери: 4624280600:05:000:0197 площею 1,0200 га; 4624280600:04:000:0300 площею 0,2782 га; 4624280600:07:000:0762 площею 0,1390га, суд зазначає що така вимога не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 на території Бісковицької сільської ради чи відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 на території Бісковицької сільської ради, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був прийняти за законом.
Тобто, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов'язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив в його задоволенні.
Таким чином, за встановлених обставин справи, суд вважає за необхідне зобов'язати Бісковицьку сільську раду Самбірського району Львівської області розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_1 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Бісковицької сільської ради та передачу у власність ОСОБА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , земельних ділянок призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Бісковицької сільської ради, кадастрові номери: 4624280600:05:000:0197 площею 1,0200 га; 4624280600:04:000:0300 площею 0,2782 га; 4624280600:07:000:0762 площею 0,1390 га та прийняти відповідне рішення, згідно вимог статті 118 Земельного кодексу України.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 621/1349/17.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1681,60 грн підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області.
Окрім того, позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5250,00 грн.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Судом встановлено, що правова допомога надавалась позивачу адвокатом Бобак О.Б. відповідно до договору від 05.11.2019 про надання правової (правничої) допомоги.
Відповідно до п.3.1 вказаного договору, зокрема, розмір гонорару розраховується виходячи з погодинної ставки роботи адвоката, у розмірі 1 година роботи адвоката - 700,00 грн.
Згідно з актом від 29.09.2020 про виконання умов договору про надання правової допомоги від 05.11.2019 розмір винагороди адвоката за проведену роботу за договором становить 5250,00 грн, а саме: ознайомлення із матеріалами справи, узгодження правової позиції, складання позовної заяви, заяв - 2450,00 грн (3,5 год); судові засідання 4 години з врахуванням часу дороги - 2800,00 грн (4 години).
Відповідно до товарного чеку від 22.09.2020 позивачем сплачено 5250,00 грн у справі № 380/1401/20 за договором від 05.11.2019.
Суд зазначає, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але має і спонукання суб'єкта владних повноважень утримуватись від протиправних дій та бездіяльності.
Проте, 5250, 00 грн витрат на надання професійної правничої допомиги є неспівмірним кількості витраченого часу, співмірності послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та значенню справи. А також враховуючи те, що позов підлягає задоволенню частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 2625,00 грн витрат на надання правничої допомоги.
Позивач також просить зобов'язати Бісковицьку сільську раду Самбірського району Львівської області подати до Львівського окружного адміністративного суду у місячний строк з дня набрання рішення суду законної сили звіт про його виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.
Позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що дане рішення суду буде відповідачем тривалий час не виконане, в зв'язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права. Тому, клопотання позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області (вул. Я. Мудрого, 3, с. Бісковичі, Самбірський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 04370030) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 03.09.2019 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 на території Бісковицької сільської ради".
3. Зобов'язати Бісковицьку сільську раду Самбірського району Львівської області розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_1 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Бісковицької сільської ради та передачу у власність ОСОБА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , земельних ділянок призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Бісковицької сільської ради, кадастрові номери: 4624280600:05:000:0197 площею 1,0200 га; 4624280600:04:000:0300 площею 0,2782 га; 4624280600:07:000:0762 площею 0,1390 га та прийняти відповідне рішення, згідно вимог статті 118 Земельного кодексу України.
4. У задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Бісковицьку сільську раду Самбірського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.09.2019 та прийняти рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Бісковицької сільської ради та передачу у власність ОСОБА_1 земельних ділянок призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Бісковицької сільської ради, кадастрові номери: 4624280600:05:000:0197 площею 1,0200 га; 4624280600:04:000:0300 площею 0,2782 га; 4624280600:07:000:0762 площею 0,1390га - відмовити.
3. Судовий збір в розмірі 1681,60 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2625,00 грн стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 28.09.2020.
Суддя Костецький Н.В.