справа №380/5879/20
28 вересня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 31.05.2016 по 29.12.2018 з врахуванням січня 2008 року як базового місяця в розмірі 107988,98 грн.;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 31.05.2016 по 29.12.2018 січня 2008 року як базового місяця в розмірі 107988,98 грн.
В обґрунтування позову, ОСОБА_1 зазначив, що у період з 31.05.2016 по 29.12.2018 відповідач протиправно не в повному обсязі здійснював нарахування та виплату його грошового забезпечення, а у деякий період взагалі не здійснював його виплати. Вказане зумовило існування боргу з індексації його грошового забезпечення в сумі 107988,98 грн., який позивач обчислив, виходячи з базового місяця січень 2008 року.
Оскільки вказане є порушенням прав позивача він звернувся за їх захистом до суду.
Ухвалою суду від 29.07.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
25.08.2020 за вх. №41841 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що враховуючи те, що позивач прибув на службу до відповідача 13.05.2016 на посаду інструктора відділу підготовки підрозділів навчального центру «Партнерство заради миру» і відповідно змінилась сума його грошового забезпечення. З огляду на викладене базовим місяцем для нарахування індексації є червень 2016 року, а не січень 2008 року.
Також подив у відповідача викликало те, що позивач намагається провести індексацію його грошового забезпечення починаючи з січня 2008 року, якщо він взагалі перебував на військовій службі лише з 2011 року.
Зазначив, що протягом січня 2016 по січень 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України для виплати індексації грошового забезпечення не було, а індексація проводиться в межах наявних фінансових ресурсів. Вказане підтверджується роз'ясненнями Міністерства соціальної політики.
У вказаних документах відображено, що на час механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. У постанові №1078 в редакції від 02.12.2015 поняття «базовий місяць» не застосовується.
Щодо суми індексації, позивач вважає таку безпідставною. При наявності підстав для нарахування індексації за попередній період і відповідно наявності виділених коштів, позивачу належало би виплатити 3041,61 грн. На даний час відповідач не має права самостійно проводити нарахування та здійснювати виплати грошових коштів особі, котра перебуває з нею у трудових відносинах (виключена із списків частини), тому зазначена сума 3041,61 грн. не виплачена.
Просив у задоволенні позову відмовити.
01.09.2020 за вх. №43235 від позивача надійшла відповідь на відзив. Вважає, що аргументи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву є абсурдними та не узгоджуються із приписами чинного законодавства. Для обчислення нарахування індексації грошового забезпечення позивачу як базовий місяць слід враховувати саме січень 2008 року.
Також зазначив, що відносити питання розрахунку належної позивачу суми індексації грошового забезпечення до дискреційних повноважень відповідача є неможливим, оскільки вже у відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив відсутність розуміння бюджетного процесу та порядку нарахування індексації.
Просив позов задовольнити.
Відповідно до приписів ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, а також долучених письмових доказів, -
Позивача ОСОБА_2 зараховано до списку особового складу ВЧ НОМЕР_1 та всі види забезпечення з 30.05.2016.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №271 від 19.12.2018 прапорщика ОСОБА_1 сержанта, інструктора відділення підготовки загальновійськових підрозділів відділу підготовки загальновійськових та танкових підрозділів навчального центру підготовки підрозділів, відповідно до підпункту «б» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку зі звільненням з військової служби у запас за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежено придатний у воєнний час, визнано таким, що справи та посаду здав та з 29.12.2018 виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою про індексовану зарплату від 15.05.2020 позивачу за період травень - січень 2019 року нарахована зарплата позивача становила - 506175,61 грн. Відповідно до вказаної довідки проіндексована зарплата становить 1797,03 грн., (грудень 2018 року), сума індексації становить 66,49 грн. (грудень 2018 року).
Згідно з розрахунком індексації грошового забезпечення, поданим позивачем сума заборгованості відповідача складає 107988,98 грн. виходячи з базового місяця для її обчислення «січень 2008 року».
Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 23.06.2020 представнику позивача повідомлено, що починаючи з грудня 2015 до чергового підвищення посадових окладів згідно з рішенням Уряду обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець, а саме з лютого 2008 року.
Розрахунок індексів для проведення індексації грошових доходів підприємства, установи, організації здійснюють самостійно, для кожного громадянина окремо, в залежності від місяця зростання посадового окладу.
Оскільки позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації його грошового забезпечення, виходячи із базового місця для її обчислення січня 2008 року, виникла заборгованість у сумі 107988,98 грн., що порушує його права, позивач звернувся за їх захистом до суду.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати визначає Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР(далі - Закон України №108/95-ВР).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України №108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 33 Закону України №108/95-ВР в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Згідно з ч. 5 ст. 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон України №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 2, ч. 1 ст. 4 Закону України №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Згідно з ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
З огляду на викладене, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці і у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) покладається на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та виду юридичної особи.
Частиною 2 ст. 5 Закону України №1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі Порядок №1078 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2013 року місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003 №491-IV. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищував поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з п. 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, в тому числі: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється, зокрема, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.
Тобто сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України №1282-ХІІ, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Таким чином індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Ненарахування та невиплата індексації заробітної плати є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.
Роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики (п. 14 Порядку № 1078).
Суд вважає безпідставними покликання відповідача на листи Міністерства соціальної політики, оскільки листи не є нормативно-правовими актами, натомість відповідач має діяти відповідно до закону, який має вищу юридичну силу, а тому не можуть слугувати підставою для невиплати індексації грошового забезпечення позивача та не приймає їх до уваги.
Відсутність відповідних бюджетних асигнувань також не є правовою та законною підставою для недотримання вимог закону та нездійснення виплати такої індексації.
У даній справі спірним щодо невиплати індексації грошового забезпечення є період з 31.05.2016 по 29.12.2018.
Однак зі змісту довідки від 15.05.2020 про індексовану зарплату судом з'ясовано, що у грудні 2018 року індексацію грошового забезпечення позивача виплачено в сумі 66,49 грн.
Однак з 01.05.2016 по 30.11.2018 включно, виплата такої не здійснювалася.
Вказане свідчить про протиправність бездіяльності відповідача. Доводи останнього не позбавляють його обов'язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку, а тому бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення є протиправною.
Крім цього відповідачем не подано жодних доказів проведення позивачу нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за означений період.
Вказане свідчить про те, що у період з 01.05.2016 по 30.11.2018 відповідач протиправно, без наявності для цього правових підстав не нараховував та не виплачував позивачу індексацію його грошового забезпечення, а тому доводи позивача в цій частині є обґрунтованими та підставними, оскільки підтверджені наявними у матеріалах справи доказами та ґрунтуються на вимогах чинних нормативно-правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини.
Разом з тим, вимога щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період служби у розмірі 107988,98 грн., не підлягає задоволенню, оскільки нарахування сум є виключними дискреційними повноваженнями відповідача, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Суд зазначає, що нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця та оскільки така індексація позивачу не нараховувалася, суд не вправі стягнути визначену ним суму.
Розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу, і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з визначенням базового місяця.
Таким чином, визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати її розрахунок до моменту його проведення відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.
Оскільки на даний час нарахування та виплата на користь позивача індексації грошового забезпечення не здійснене, суд вважає, що відсутні порушені права позивача щодо правильного нарахування на його користь відповідачем індексації грошового забезпечення, які підлягають захисту в судовому порядку, а відтак суд не бере до уваги розрахунок індексації грошового забезпечення на суму 107988,98 грн. який запропонований позивачем.
Крім того, як вже було зазначено вище, судом встановлено, що у грудні 2015 року відповідачем нарахована позивачу індексація грошового забезпечення. Доказів її невірного обчислення не надано.
Водночас слід зауважити, що позивач просить не лише зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, але й встановити базовий місяць для проведення відповідного обрахунку.
Відповідач заперечує проти необхідності виплатити суми індексації, а також не погоджується з обраним позивачем базовим місяцем для нарахування і виплати відповідної індексації.
Очевидно заперечення відповідача продиктовані невпевненістю у правовій позиції стосовно обгрунтування самого факту невиплати індексації, а намагання позивача зробити предметом спору не лише факт невиплати індексації, але й базовий місяць для її обрахунку пояснюються прогнозованими непогодженням позивача з сусами індексації, нарахованими відповідачем у випадку задоволення судом цього позову.
Однак, якщо факт нарахування та виплати індексації відбувся, та реально порушує права позивача, то встановлення базового місяця під час обрахунку індексації є повноваженням відповідача (роботодавця).
У цій справі вказівка суду на конкретний базовий місяць, з якого слід обраховувати суми індексації є передчасним. Тобто вказана позвна вимога спрямована на майбутнє, тобто захист прав та свобод позивача, порушення яких станом на момент розгляду і вирішення цієї справи не відбулося
Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин, враховуючи протиправну бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.05.2016 по 30.11.2018, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.05.2016 року по 29.12.2018, з врахуванням виплачених сум.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Оскільки позивач, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору, такий ним не сплачувався, а отже, не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 31.05.2016 по 30.11.2018.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) індексацію грошового забезпечення за період з 31.05.2016 по 29.12.2018, з урахуванням виплачених сум.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Судові витрати з відповідача не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складене та підписане 28.09.2020.
Суддя Кравців О.Р.