справа №1.380.2019.004642
23 вересня 2020 року зал судових засідань №11
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Кушика Й.-Д. М.,
представника позивача Ситника С.О.,
представника відповідачів Тереха І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій, протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, зобов'язання до вчинення дій, -
до Львівського окружного адміністративного суду надійшов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУ МВС у Львівській області), Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо винесення наказу про звільнення ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 1233 о/с від 29.07.2019 "Про звільнення", згідно з яким ОСОБА_1 звільнено з посади оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України з 07.11.2015;
- поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України з 08.11.2015;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції України у Львівській області прийняти ОСОБА_1 на службу в поліцію в порядку, передбаченому пунктом 9 Розділу ХІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію" на рівнозначну посаду, яку він обіймав в Головному управлінні МВС України у Львівській області на момент звільнення;
- стягнути з ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Ухвалою від 16.09.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 07.09.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав вимог трудового законодавства та не попередив позивача про скорочення та про наступне звільнення у встановлений строк, не запропонував іншу посаду для проходження публічної служби. Крім цього, відповідач під час звільнення з посади позивача не вчинив жодних дій щодо працевлаштування працівника ліквідованої установи. Позивач не відмовлявся від проходження служби в поліції, а навпаки бажав і бажає проходити там службу.
04.11.2019 представник ГУ НП у Львівській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що безпідставними є висновки позивача про те, що ГУ МВС у Львівській області повинно пропонувати вакантні посади із штатного розпису іншої юридичної особи. Позивач не подавав до ГУ НП у Львівській області рапорту про бажання проходити службу.
24.02.2020 представник ГУ МВС у Львівській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що у ГУ МВС у Львівській області відсутні будь-які штатні посади та реальна можливість проходження служби позивачем. Позивача звільнено з органів внутрішніх справ через скорочення штатів. При звільненні враховано відсутність посад та процес припинення юридичних осіб територіальних органів МВС України. Відповідач не мав права та не повинен був пропонувати посади, які знаходяться в штаті іншої юридичної особи.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивача неодноразово звільнено та поновлено на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України у Львівській області з 07.11.2015.
Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 у справі № 813/2532/18 за його позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії шляхом прийняття на службу, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 16.05.2018 № 1146о/с "Про звільнення" про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ на підставі пункту 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, поновлено ОСОБА_1 на попередній посаді. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного рішення суду наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 1197о/с "Про виконання рішення суду" від 11.01.2019 поновлено майора міліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України у Львівській області з 07.11.2015.
11.01.2019 голова ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області прийняв наказ № 1200о/с "Про звільнення", яким звільнив з органів внутрішніх справ України в запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" Положення /через скорочення штатів/ майора міліції ОСОБА_1 оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України у Львівській області з 07.11.2015.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі №1.380.2019.000741 позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області за № 1200 о/с від 11.01.2019 «Про звільнення», згідно з яким ОСОБА_1 звільнено з посади оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС з 07.11.2015; поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 07.11.2015; стягнуто з Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 20019,96грн, з проведенням усіх вирахувань відповідно до чинного законодавства.
На виконання вказаного рішення суду наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 11.01.2019 № 1232о/с "Про виконання рішення суду" майора міліції ОСОБА_1 поновлено на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС у Львівській області з 07.11.2015.
29.07.2019 голова ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області прийняв наказ № 1233о/с "Про звільнення", яким звільнив з органів внутрішніх справ України в запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" Положення /через скорочення штатів/ майора міліції ОСОБА_1 оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України у Львівській області з 07.11.2015.
Вважаючи наказ голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області від 29.07.2019 № 1233о/с протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.
Частина шоста статті 43 Конституції України проголошує, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регламентувалися Законом України "Про міліцію", чинним до 07.11.2015 та на час виникнення спірних відносин, а також Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення).
Так, відповідно до статті 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням, згідно з пунктом 8 якого дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема у зв'язку зі скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі.
Згідно з пунктом 64 "г" Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
02.07.2015 прийнято Закон України "Про Національну поліцію" №580-VIII (далі - Закон України №580-VIII)
Пунктами 8-11 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №580-VIII передбачено, з дня опублікування вказаного Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним вказаним Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування вказаного Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у вказаному пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Указані в зазначеному пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного у зазначеному пункті терміну на підставах, визначених Положенням.
Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" вказаного Закону.
Таким чином, враховуючи зазначені норми "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України №580-VIII та Положення працівник міліції міг бути звільнений зі служби в органах внутрішніх справи через скорочення штатів виключно у разі відмови від проходження служби в поліції та/або неприйняття на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, за умови відсутності можливості подальшого використання на службі.
Також, відповідно до наведених норм Закону України №580-VIII, працівник міліції міг бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, або шляхом видання наказу про призначення за його згодою, або за результатами проходження конкурсу.
В першому випадку формою волевиявлення особи слугувало надання згоди на призначення на посаду. При цьому, наданню згоди повинна була передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, тобто ініціатива керівництва, оскільки згода особи, по своїй суті, є відповіддю на цю ініціативу, а наслідком такої згоди є призначення особи на посаду у відповідності до узгодженої пропозиції. Отже, особа, попереджена про звільнення внаслідок скорочення штатів, у цьому випадку не має можливості виявити ініціативу і своє волевиявлення здійснює шляхом згоди на ініціативу керівництва.
Така ініціатива є обов'язковою, оскільки без неї не може бути встановлено наявність чи відсутність можливості подальшого використання особи на службі відповідно до підпункту "г" пункту 64 Положення.
Стосовно другого з наведених вище випадків, то необхідна ініціатива особи щодо участі в конкурсі. Спосіб виявлення такої ініціативи визначається порядком проведення конкурсу та може мати форму письмової заяви (рапорту).
Таким чином, лише у разі, якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття посад і не подала заяви (рапорту) про участь в конкурсі на зайняття посад, виникають підстави для застосування пункту 10 розділу XI Закону України №580-VIII і звільнення особи за скороченням штатів.
Сам факт відсутності заяви про намір продовжувати службу в органах поліції, якщо не було дотримано процедури звільнення, не може бути достатнім підтвердженням того, що звільнення у зв'язку зі скороченням штатів відбулось правомірно.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 17.04.2019 у справі №808/9137/15.
Суд вказує на те, що ГУ МВС у Львівській області не довело, що зверталося до позивача з пропозиціями щодо зайняття посад протягом встановленого законодавством строку, а у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про відмову позивача від проходження служби.
Крім цього, ГУ МВС України у Львівській області не обґрунтувало неможливості подальшого використання позивача на службі та не перевірило можливості реалізації його права на прийняття на службу до поліції.
Суд звертає увагу на те, що ГУ МВС України у Львівській області неодноразово на виконання рішень судів поновляло позивача на посаді з 07.11.2015 та з цього ж дня звільняло. Востаннє на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі №1.380.2019.000741 ГУ МВС України у Львівській області прийняло наказ від 29.07.2019 № 1232о/с, яким позивача поновило на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України у Львівській області з 07.11.2015. В цей же день наказом ГУ МВС України у Львівській області від 29.07.2019 № 1233о/с позивача звільнено відповідно до пункту 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) з 07.11.2015.
Враховуючи наведене, суд вважає, що наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 29.07.2019 № 1233о/с про звільнення позивача з органів внутрішніх справ не відповідає критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо винесення наказу про звільнення позивача, то суд зазначає, що така охоплюється позовною вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 29.07.2019 №1233о/с, та не потребує окремого визнання в судовому порядку.
Відповідно до положень частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Тобто, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його незаконно звільнено.
Виходячи з того, що позивача звільнено протиправно, то суд вважає, що існують достатні підстави для його поновлення на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України.
Суд зазначає, що оскарженим наказом позивача звільнено з 07.11.2015, а тому він підлягає поновленню на вказаній посаді з 07.11.2015.
Відтак, у задоволенні позову в частині поновлення позивача на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України з 08.11.2015 необхідно відмовити.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Національної поліції України у Львівській області прийняти позивача на службу в поліцію в порядку, передбаченому пунктом 9 Розділу ХІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України №580-VIII на рівнозначну посаду, яку він обіймав в ГУ МВС України у Львівській області на момент звільнення, суд зазначає наступне.
Системний аналіз правових норм, що містяться у пунктах 9 і 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 580-VІІІ, зумовлює висновок про те, що питання стосовно подальшого проходження служби діючими співробітниками міліції мало бути вирішено до 06.11.2015 включно (впродовж трьох місяців з моменту попередження про наступне вивільнення) за умови виявлення працівником міліції бажання проходити службу в поліції. Вказані норми є імперативними. Як наслідок, неприйняття працівника міліції на службу до поліції до вказаного терміну є безальтернативною підставою для звільнення зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Відповідно до підпункту «г» пункту 64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач виявив бажання скористатися своїм правом переходу на службу до поліції у визначений Законом України № 580-VІІІ строк. Суд не може залишити поза увагою той факт, що відповідач ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області поновляючи та звільняючи позивача зі служби в один день унеможливила подання останнім заяви про намір проходити службу в органах поліції та фактично позбавила позивача можливості реалізувати таке право без будь-яких належних правових підстав.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Національної поліції України у Львівській області прийняти позивача на службу в поліцію в порядку, передбаченому пунктом 9 Розділу ХІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України №580-VIII на рівнозначну посаду, яку він обіймав в Головному управлінні МВС України у Львівській області на момент звільнення.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 07.11.2018 у справі №813/6357/15.
Щодо виплати на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Абзацом третім пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передували події, з якою пов'язана виплата.
Абзацом першим пункту 8 зазначеного вище Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 9 Порядку при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Отже, обрахування середньоденного грошового забезпечення позивача на момент звільнення повинно здійснюватися відповідно до кількості календарних днів за два останніх повних місяці роботи (служби).
Як встановив суд, позивача поновлено на посаді наказом ГУ МВС України у Львівській області від 29.07.2019 № 1232о/с, а наказом від 29.07.2019 № 1233о/с позивача звільнено з посади.
З огляду на вказане, суд зазначає, що періодом вимушеного прогулу, за який ГУ МВС України у Львівській області повинно виплатити позивачу середній заробіток є період з 30.07.2019 по 23.09.2020, який в сумі становить 422 календарних дні.
Згідно з довідкою про доходи від 05.11.2019 № 60/68 середньомісячна заробітна плата позивача (за серпень 2015 року - 4670,18 грн, за вересень 2015 року - 2643,03 грн) становить 7313,21грн без врахування податків і зборів.
Таким чином, середньоденний заробіток (7313,21грн/61 календарний день) становить 119,89 грн.
З огляду на вказане, середня заробітна плата позивача за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню, становить 50593,58 грн (119,89 грн х 422 календарних дні) без врахування податків і зборів.
Суд зазначає, що рішення в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць слід допустити до негайного виконання, у відповідності до підпунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України.
З огляду на вказане, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць у розмірі 3656,61 грн (4670,18 грн + 2643,03 грн / 2) без урахування обов'язкових платежів та податків необхідно допустити до негайного виконання.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 29.07.2019 № 1233 о/с "Про звільнення".
Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України з 07.11.2015. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді допустити до негайного виконання.
Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області код ЄДРПОУ 08592247, місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл.Генерала Григоренка, 3 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 30.07.2019 по 23.09.2020 у розмірі 50593 (п'ятдесят тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн 58 коп з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства. Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 3656 (три тисячі шістсот п'ятдесят шість) грн 61 коп з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства допустити до негайного виконання.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 29 вересня 2020 року.
Суддя А.Г. Гулик