ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" вересня 2020 р. Справа № 300/2087/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 24.07.2020 № 1498 про відмову позивачу в призначенні пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 20.07.2020 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 20.07.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Однак 24.07.2020 відповідач прийняв рішення № 1498 про відмову в призначенні пенсії позивачу, оскільки в позивача відсутній необхідний страховий стаж 28 років, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2. ОСОБА_1 вважає зазначену відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах протиправною, оскільки позивачем подано пенсійному органу трудову книжку, яка підтверджує стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Трудова книжка містить записи про роботу позивача на посадах, які містяться в Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994. Окрім цього, також відповідачу подано матеріали про результати атестації робочих місць та довідки, які підтверджують пільговий стаж позивача за Списком № 2, а саме: 16 років 6 місяців, та загальний страховий стаж - 26 років 1 місяць. Позивач зазначив, що після досягнення 55-ти років він отримав право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки рішенням Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 визначено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах. За вказаних обставин, ОСОБА_1 вважає протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії від 24.07.2020 № 1498.
Ухвалою від 25.08.2020 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
10.09.2020 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 03.09.2020 № 0900-0803-8/15829 на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позову. Представник відповідача вказав, що відповідно до частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пільгових умовах мають працівники, зайнятих повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком № 2 і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Так, в період звернення за призначенням пенсії чоловікам з 01.04.2020 по 31.03.2021 необхідно не менше 28 років загального стажу роботи, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Оскільки страховий стаж позивача становить 26 років 1 місяць, при необхідних 28 років, то в ОСОБА_1 відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Щодо рішенням Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15), то вказаним рішенням визнано неконституційним положення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який не підлягає застосуванню до регулювання спірних правовідносин. Таким чином, на думку представника відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області правомірно відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 (а.с. 34-37).
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 20.07.2020 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. До заяви додано трудову книжку НОМЕР_1 (а.с. 10-15); військовий квиток НОМЕР_2 (а.с. 9); диплом про навчання НОМЕР_3 (а.с. 8); довідку про заробітну плату для обчислення пенсії за № 167 від 16.06.2020 (а.с. 17); довідку про заробітну плату для обчислення пенсії за № 168 від 16.06.2020 (а.с. 18); довідку про присвоєння ідентифікаційного номера; паспорт громадянина України НОМЕР_4 ; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 18.06.2020 № 165 (а.с. 19); наказ № 150 від 11.11.1993 (а.с. 20); перелік робочих місць від 11.11.1993 № 150 (а.с. 21-22); наказ № 42 від 06.05.1999 (а.с. 23); довідку про перейменування підприємства від 18.06.2020 № 724 (а.с. 24); витяг про розрахунок стажу (а.с. 25).
24.07.2020 Головне управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області прийняло рішення № 1498 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком. Рішення відповідача від 24.07.2020 про відмову в призначенні пенсії № 1498 мотивоване тим, що страховий стаж роботи позивача становить 26 років 1 місяць, стаж роботи за списком № 2 - 16 років 6 місяців. Згідно з вимогами статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи в період звернення з 01.04.2020 по 31.03.2021 - не менше 28 років загального стажу роботи, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівники, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку чоловікам на 1 рік за 2 роки 6 місяців такої роботи. Пенсійний орган зазначив, що оскільки страховий стаж позивача становить 26 років 1 місяць, при необхідних 28 років, то в ОСОБА_1 відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (а.с. 26).
Вважаючи протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії від 24.07.2020 № 1498, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, в якому просив скасувати таке рішення та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 20.07.2020 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Підстави надання пенсії особам за віком на пільгових умовах визначені статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, згідно пункту "б" частини 1 статті 13 наведеного Закону пенсія на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи призначається працівникам за наявності трьох обов'язкових умов у сукупності:
- зайняття повний робочий день на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;
- атестація робочих місць;
- досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
В свою чергу, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), рішенням Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020. Порядок застосування статті 13 визначає пункт 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020.
Так, відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам".
При цьому, Конституційний Суд в пункті 4.1 Рішення № 1-р/2020 від 23.01.2020 зазначив, що статтею 13 Закону № 1788 до внесення змін Законом № 213 було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.
Отже, у статті 13 Закону № 1788 до внесення змін Законом № 213 було встановлено такий пенсійний вік: у пункті „а" для чоловіків - 50 років, для жінок - 45 років; у пунктах „б"-„з" для чоловіків - 55 років, для жінок - 50 років.
У Законі № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, збережено вказану пропорцію щодо зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку без урахування різниці між пенсійним віком для чоловіків і жінок. У частині першій статті 13 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, встановлено однаковий пенсійний вік для чоловіків та жінок, а саме: у пункті „а" - 50 років (на 10 років менше, ніж загальний пенсійний вік), у пунктах „б"-„з" - 55 років (на 5 років менше, ніж загальний пенсійний вік).
Таким чином, статтею 13 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, передбачено поетапне збільшення пенсійного віку та стажу для працівників, зайнятих на роботах, визначених у цих нормах.
Відповідно до пункту 4.4 Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 перевіряючи статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, на відповідність Конституції України, Конституційний Суд України виходив з такого.
Вказаними положеннями Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років.
Згідно зі статтею 13, частиною другою статті 14, пунктами „б"-„г" статті 54 Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213 у осіб, які належать до категорій працівників, вказаних у цих нормах, виникли легітимні очікування щодо реалізації права виходу на пенсію. Однак оспорюваними положеннями Закону № 213 змінено нормативне регулювання призначення пенсій таким особам.
Конституційний Суд України, дослідивши правовідносини, пов'язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років, зазначає, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Отже, особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об'єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов'язані саме з положеннями Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Таким чином, стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що у справах "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та 37943/06, рішення від 14.10.2010) та "Серков проти України" (заява № 39766/05, рішення від 07.07.2011) Європейський суд з прав людини дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу "якості закону". В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
За вказаних обставин, така обов'язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах: необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права, усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Отже, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_5 , копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач з 28.02.1983 прийнятий на роботу для проходження виробничої практики формовщиком з/б виробів і конструкцій другого розяряду в цех № 3 Калуського заводу залізобетонних виробів і констркцій; з 15.07.1983 присвоєно спеціальність формовщика з/б виробів і конструкцій третього розряду; з 19.07.1983 звільнений з роботи за статтею 36 частиною 3 КЗпП УССР за закінченням договору; з 01.09.1980 зарахований в Чернівецький будівельний технікум на денне відділення; з 01.03.1984 відрахований із технікума за закінченням навчання; з 02.04.1984 прийнятий майстром арматурного цеху Балаклійського заводу залізобетонних виробів; з 03.04.1984 звільнений на підставі пункту 4 статті 36 КЗпП УССР через службу в Радянській армії; з 15.04.1984 по 24.04.1986 служба в Радянській армії; з 07.07.1986 прийнятий на посаду майстра бетонобудівничого цеху Калуського комбінату виробничих підприємств тресту «Хімметалургбуд»; з 17.07.1986 прийнятий на роботу в цех антикорозійних складів і покриття формировщиком-кислотоупорщиком п'ятого розряду в Калуське п/о «Хлорвініл»; з 02.09.1986 переведений майстром з виготовлення виробів із фторопласта і РТН; з 07.12.1987 в зв'язку з удосконаленням структури управління Калуського п/о «Хлорвініл» цех антикорозійних складів і покриттів включений в структуру утвореного ремонтно-механічного заводу; з 03.03.1988 переведений майстром по формуванню склопластикових виробів; з 01.07.1991 зарахований майстром по формуванню склопластикових виробів цеху антикорозійних сполук і покриттів згідно з укладеним контрактом; з 01.09.1994 переведений майстром по виготовленню виробів фторопласту і гумово-технічних виробів цього ж цеху згідно з укдаденим контрактом; з 07.07.1997 переведений май стром з виготовлення фторопласту і гумово-технічних виробів цеху антикорозійних сполук і покриттів згідно з укладеним контрактом; з 31.03.2003 звільнений з роботи за статтею 36 пункт 5 КЗпП України по переведу в ТзОВ Завод «Техмаш»; з 01.04.2003 прийнятий на роботу по переводу майстром з виготовлення виробів із фторопласту антикорупційних сполук і покрить; з 30.09.2003 звільнений з роботи за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням; з 03.01.2018 прийнятий на роботу бетонярем п'ятого розряду, звільнений зроботи у зв'язку із закінченням строку трудового договору (а.с. 10-15).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в оскаржуваному рішенні про відмову в призначенні пенсії від 24.07.2020 № 1498 підтвердило, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 26 років 1 місяць, в тому числі стаж роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, становить 16 років 6 місяців (а.с. 26).
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (надалі - Порядок № 383).
Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
Постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 року № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі X підрозділ А.3 передбачено посади: гутувальник-кислототравник, майстер по виготовленню виробів із фторопласту, майстер по формуванню склопластикових виробів, майстер по виготовленню виробів із фторопласту і гумово-технічних виробів, майстер з виготовлення виробів із фторопласту і гумово-технічних виробів.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок № 637).
В свою чергу, пунктом 1 Порядку № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Так, згідно з пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
В даному випадку, ОСОБА_1 разом із заявою від 20.07.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 надав відповідачу довідку про підтвердження наявного трудового стажу, для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за № 165 видані 18.06.2020 АТ «Оріана». У вказаній довідці зазначено про те, що позивач працював повний робочий день в АТ «Оріана» в період з 17.07.1985 по 31.03.2003, пільговий стаж складає 16 років 06 місяців 26 днів (а.с. 19).
В підтвердження проведення атестації робочого місця, за посадами, які займав позивач, надано копії наказів від 11.11.1993 за № 150, від 06.05.1993 за № 42 (а.с. 20-23).
Також подано довідку, видану АТ «Оріана» від 18.06.2020 за № 724, щодо перейменувань підприємства АТ «Оріана» за період з 22.03.1967 по 08.11.2018 (а.с. 24).
Відповідно до змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області прийняло № 1498 від 24.07.2020 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 лише через відсутність необхідного страхового стажу 28 років. При цьому, жодних зауважень щодо відсутності інших обов'язкових умов для призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, а саме: зайняття повний робочий день на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці та атестації робочих місць, відповідач в оскаржуваному рішенні № 1498 від 24.07.2020 не зазначив.
З огляду на встановлені пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" обов'язкові умови для призначення пенсії на пільгових умовах, суд дійшов висновку про наявність таких умов щодо позивача, а саме: ОСОБА_1 досяг 55-річного віку; працював повний робочий день на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України; проведено атестацію таких робочих місць; позивач має стаж роботи не менше 25 років (в даному випадку ОСОБА_1 має загальний стаж роботи 26 років 1 місяць), з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах (в даному випадку позивач має стаж роботи на посаді за Списком № 2 - 16 років 6 місяців).
Згідно з частиною 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
З огляду на встановлені судом обставини щодо подання позивачем відповідачу разом зі заявою від 20.07.2020 всіх необхідних документів, при наявності всіх встановлених пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умов для призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, суд дійшов висновку про те, що позивач не може бути позбавлений гарантованого Державою пенсійного забезпечення.
При цьому суд звертає увагу на те, що з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.
Надаючи об'єктивну оцінку факту порушеного права ОСОБА_1 , враховуючи відсутність будь-яких ефективних засобів правового захисту порушеного права позивача окрім судового, - суд дійшов висновку, що для забезпечення верховенства права в спірних правовідносинах, необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити позивачу з 20.07.2020 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію № 0.0.1799572035.1 від 13.08.2020 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 840,80 грн.
З огляду на задоволення позову, позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 840,80 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в призначенні пенсії від 24.07.2020 № 1498.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) призначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) з 20.07.2020 року пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Боршовський Т.І.