номер провадження справи 18/110/20
23.09.2020 справа № 908/1795/20
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя” (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 131-В)
про стягнення суми 8218,56 грн.
господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.
учасники справи:
від позивача: Сарібекян Н.А., довіреність № 39 від 01.01.2020
від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя” 8218,56 грн. заборгованості за недовраховану електричну енергію.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2020 справу № 908/1795/20 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 20.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1795/20, присвоєно справі номер провадження 18/110/20 розгляд справи по суті призначено на 13.08.2020; розгляд справи відкладався до 23.09.2020.
В судовому засіданні 23.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 23.11.2018 представниками ПАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж при здійсненні технічної перевірки встановлено порушення споживачем при користуванні електричною енергією за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жукова, 18, вимог п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: підключення до електричних мереж, що не є власністю енергопостачальника, електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Порушення зафіксовано актом про порушення ПРРЕЕ від 23.11.2018 №00001222. На засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ енергопостачальник прийняв рішення про виконання розрахунку недоврахованої електричної енергії по Акту №00001222 від 23.11.2018 у розмірі 4892 кВт/г на суму 8218,56 грн., що оформлено відповідним протоколом. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 11, 15, 16, 526, 530, 610-612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України, Закон України “Про ринок електричної енергії” та Правила роздрібного ринку електричної енергії.
Відповідач у відзиві на позов проти заявлених позовних вимог заперечив. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що після набрання чинності Законом України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” власниками (співвласниками) житлових багатоквартирних будинків є власники квартир або нежитлового приміщення відповідного багатоквартирного будинку, а не територіальна громада міста, а відтак вони не є об'єктами права комунальної власності, а також, що усі повноваження щодо управління багатоквартирним будинком, розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, тощо, належать виключно зборам співвласників відповідного багатоквартирного будинку. Всі будинки, які знаходяться в управління ТОВ “Місто для людей Запоріжжя” за договорами про надання послуг з управління багатоквартирними будинками не знаходиться на балансі Товариства. Тобто відповідач є лише управителем цього будинку та виступає від імені співвласників житлового будинку. У зв'язку з цим відповідач вважає, що відповідальність за стан електроустановок будинку несуть співвласники цього будинку. Крім того, відповідач зазначає про ненадання позивачем всіх додатків до договору та доказів приєднання відповідача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та вказує, що акт порушення № 00001222 від 23.11.2018 є неналежним доказом і не може засвідчувати факти, які зафіксовані в ньому. Відзначив, що акт підписаний з боку представників ПАТ «Запоріжжяобленерго» як представниками постачальника електричної енергії, а мав бути підписаний представниками оператора системи розподілу. Відповідач зауважив, що акт про порушення складений з порушенням встановленого порядку, зокрема: акт порушення повинен був бути підписаний представниками оператора системи розподілу; акт про порушення підписаний представником Деменко Е.М., але містить зауваження, що ТОВ «МДЛ Запоріжжя» не має доступу до закритих тамбурів, оскільки це приватна власність. За доводами відповідача, він не несе відповідальність за дії третіх осіб, а акт про порушення № 00001222 від 23.11.2018 та рішення комісії від 20.12.2018, яке оформлено протоколом засідання, не носять доказової бази та суперечать чинному законодавству України. Просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач відзначив, що на виконання рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 року № 520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків м. Запоріжжя» та для забезпечення електропостачання багатоквартирних житлових будинків, що передані до управління ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» укладено з ПАТ «Запоріжжяобленерго» договір про постачання електричної енергії, за умовами якого ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» зобов'язалось утримувати електроустановки багатоквартирних будинків переданих йому до управління у належному технічному стані, не допускати порушення ПРРЕЕ та зобов'язалось нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за даним договором. За доводами позивача, до матеріалів справи надано всі додатки до договору та всі необхідні докази на підтвердження заявлених у позові вимог. Посилання відповідача на складення акту представниками постачальника електроенергії, а не представниками оператора системи, позивач відхилив. Зазначив, що акт порушення складено трьома представниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» за участі представника ТОВ «Місто для людей Запоріжжя», а зазначення у бланках старого зразка ПАТ «Запоріжжяобленерго» як постачальника електроенергії не спростовує дійсності складених документів. Також до відповіді на відзив позивачем долучено копії додатків до договору, схеми підключення, акта пломбування від 18.05.2016, акта технічної перевірки № 020566 від 18.05.2016.
Представник відповідача у судове засідання 23.09.2020 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 20.07.2020, що направлялася на адресу відповідача, отримана його повноважним представником 28.07.2020.
Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи. У відзиві на позов відповідач висловив свою позицію щодо заявлених позовних вимог.
Щодо строку розгляду справи по суті суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Провадження у даній справі відкрито 20.07.2020. Отже, суд мав розгляд справи закінчити 18.09.2020.
Разом з тим, Законом України № 540-IХ від 30.03.2020 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)” доповнено розділ Х “Прикінцеві положення” ГПК України пунктом 4, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду справи по суті продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом COVID-19 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася (востаннє по 01.10.2020) та наразі не припинена.
З урахуванням викладеного, процесуальні строки є продовженими на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019).
З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
За період дії карантину та протягом 20-денного строку з дня набрання чинності Законом України №731-ІХ (з урахуванням поштового пробігу) звернень щодо необхідності реалізації своїх прав від учасників справи не надходило.
Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, зважаючи на належне повідомлення всіх учасників справи про розгляд справи, суд дійшов висновку про прийняття рішення у справі у судовому засіданні 23.09.2020 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (Постачальник електричної енергії, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» (Споживач, відповідач у справі) 01.11.2017 укладений договір про постачання електроенергії № 14418 (надалі - Договір про постачання).
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 13.11.2018 прийнято постанову № 1415 “Про видачу ПАТ “Запоріжжяобленерго” ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом”.
Відповідно до п. 1 вказаної постанови, НКРЕКП видано ПАТ “Запоріжжяобленерго” (код ЄДРПОУ 00130926) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме: на території Запорізької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПАТ “Запоріжжяобленерго”, та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).
З 01 січня 2019 року публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі отриманої ліцензії, що видана на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.2018 р. №1415. Тобто з 01.01.2019 року Позивач є Оператором системи розподілу та надає послугу з розподілу.
Згідно до статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії», договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі тилових договорів, форма яких затверджується Регулятором (НКРЕКП).
Частиною 3 підпункту 1.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) встановлено, що договір споживача з оператором системи укладається з кожним споживачем, електроустановки якого приєднані на території діяльності оператора системи.
Згідно ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
На виконання вимог законодавства в сфері електроенергетики, зокрема, постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415 позивачем, для забезпечення публічності, розміщено на офіційному веб-сайті ОСР: http//www.zoe.com.ua «Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» та Заяви-приєднання.
Зважаючи на зміни у законодавстві, відповідачем 21.12.2018 підписано Заяву-приєднання до «Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» на умовах Договору про постачання електричної енергії № 14418 від 01.11.2017.
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання і укладений сторонами в редакції позивача, опублікованій на офіційному веб-сайті ОСР: http//www.zoe.com.ua «Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» (надалі - Договір про розподіл).
Відповідно до п. 2.3. Договору про постачання Споживач оплачує за розподіл (передачу) електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи згідно з Додатком № 4 «Порядок розрахунків».
Пунктом 2.3.1 Договору про постачання та п.п. 1 п. 6. Договору про розподіл визначено, що Споживач зобов'язується виконувати умови Договору.
Пунктом 4.2.3 Договору про постачання передбачено, що споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердж. Постановою НКРЕ від 4 травня 2006 № 562 (надалі - Методика), у разі таких дій Споживача:
- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;
- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб засобів обліку;
- споживання електроенергії поза засобами обліку;
- інших умов, визначених Методикою.
Відповідно до п. 8.7. Договору про розподіл у разі виявлення представниками Оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
Акт про порушення підписується представником Оператора системи та Споживачем або представником Споживача. Представником Споживача є особа, яка знаходиться на території об'єкта споживача під час проведення перевірки та допустила представників Оператора системи до перевірки об'єкту. У разі відмови Споживача або представника Споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником Оператора системи та двома будь-якими незаінтересованими особами, за умови посвідчення їх осіб.
На підставі акта про порушення уповноваженими представниками Операторами системи під час засідання комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг не облікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом. У разі якщо при оформленні протоколу комісією було допущено механічні помилки (описки), то такі помилки усуваються шляхом оформлення комісією відповідних змін до протоколу. На засідання комісії про внесення змін до протоколу запрошується Споживач.
Представниками Запорізьких міських електричних мереж ПАТ «Запоріжжяобленерго» 23.11.2018, за участю представника відповідача, проведено технічну перевірку об'єктів електропостачання ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жукова, 18 (вул. Козака Бабури, 18), в ході якої виявлено порушення: п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: «підключення до електричної мережі, що не є власністю електропостачальника, струмоприймачів поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Підключення виконано алюмінієвим дротом перетином 2,5 мм2 по мережі 0,22 кВ з поверхового розподільчого щітка на 1-му поверсі 1-го під'їзду, приховано.».
За фактом виявленого порушення складено акт про порушення № 00001222 від 23.11.2018, який підписано трьома представниками позивача без зауважень та представником відповідача Деменко Є.В. із зауваженням, що персонал ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» не має доступу до закритих тамбурів. Другий екземпляр акту з додатками вручено представнику відповідача та повідомлено про дату засідання комісії з розгляду складеного Акту про порушення - 20.12.2018.
За підсумками засідання комісії 20.12.2018 з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, прийнято рішення про проведення розрахунку недоврахованої електроенергії, про що складено протокол засідання.
Розрахунок недоврахованої електроенергії, у зв'язку з порушенням ПРРЕЕ, здійснено відповідно до п. 2.1.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої в наслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі Методика) за період з 01.11.2017 по 23.11.2018, час роботи 12 год., що складає: обсяг недоврахованої електроенергії - 4892 кВт.год., вартість недоврахованої електроенергії - 8218,56 грн., з ПДВ.
Екземпляр протоколу та розрахунок по акту порушення № 00001222 від 23.11.2018 направлено на адресу відповідача 21.12.2018.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати визначеної за результатом розгляду акта про порушення вартості необлікованої енергії підставою для звернення з даним позовом.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії” визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 Закону України “Про ринок електричної енергії” постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Частиною 2 ст. 77 Закону України “Про ринок електричної енергії” визначено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку, неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
За визначенням п. 5.5.5 ПРРЕЕ, Споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 4) здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; 5) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 6) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; 10) узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; 22) утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів.
Абзацом 2 п. 2.3.3 ПРРЕЕ визначено, що підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ (в редакції, чинній на момент виявлення порушення), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформляється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або Методики, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) та за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Згідно складеного позивачем, за участі представника Споживача, акта про порушення № 00001222 від 23.11.2018 встановлено порушення відповідачем п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: підключення до електричних мереж, що не є власністю енергопостачальника, електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.
Відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ, представника відповідача запрошено на засідання комісії з розгляду Актів для визначення обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії, яке призначено на 20.12.2018, про що зазначено в Акті про порушення.
Як свідчать матеріали справи, на засіданні комісії з розгляду актів про порушення 20.12.2018 представник відповідача був присутній. Екземпляр протоколу, розрахунку та рахунку на оплату направлено на адресу відповідача.
Слід відзначити, що відповідач мав право оскаржити в суді рішення комісії з розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ, але до теперішнього часу не скористався своїм правом.
Розрахунок недоврахованої електроенергії по Акту виконано згідно п.п. 7 п. 2.1 Методики, яким передбачено нарахування у разі виявлення такого порушення, як підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.
Положенням пункту 2.9 Методики встановлено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт год) розраховується за формулою (2.7) Методики.
Протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення від 20.12.2018 відповідачу визначено обсяг недоврахованої електричної енергії 4892 кВт/год за період роботи з 01.11.2017 по 23.11.2018, час роботи 12 годин на добу, на суму 8218,56 грн.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п. 8.2.7 ПРРЕЕ відповідач повинен був оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим. Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).
Відповідач виставлений позивачем на підставі акта про порушення рахунок не оплатив, що є порушенням умов Договору про постачання та Договору про розподіл, а також норм законодавства України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» 8218,56 грн. заборгованості за недовраховану електричну енергію є такою, що ґрунтується на законі, та заявлена до стягнення правомірно.
Стосовно твердження відповідача, що споживачами за договором є співвласники багатоквартирних будинків, а не ТОВ “Місто для людей Запоріжжя” суд зазначає наступне.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, а також визначення основних засад організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюється чинним законодавством України, зокрема Законами України “Про житлово-комунальні послуги”, “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, Правилами управління будинком, спорудою, житловим комплексом будинків і споруд, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №13 від 02.02.2009.
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України № 417-VIII “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” - управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (далі - ББ). Управління ББ управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління ББ (ч. 1 ст. 11 Закону).
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” “ управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.
Статтею 1 Закону України № 417-VIII визначено: “співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку” та “спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-о городжу вальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія”.
Правилами управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, які затвердженні наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 02.02.2009 № 13, визначено наступне:
- пункт 1.2 Правил: об'єкт управління (далі - об'єкт) - окремий житловий будинок, споруда або група будинків і споруд, які становлять цілісний житловий комплекс, разом з прилеглими до них прибудинковими територіями, що надається в управління. При цьому: а) житловий комплекс - єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс; б) спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче- огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на при будинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (п. п. 6 п. 1 ст. 1 Закону № 417-VIII); послуга з управління будинком - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби власників, співвласників в ефективному управлінні належним їм майном, підтриманні об'єкта в належному технічному стані, організації забезпечення потреб мешканців об'єкта в житлово-комунальних послугах; управління будинком - дії, спрямовані на забезпечення сталого функціонування будинку та прибудинкової території відповідно до їх цільового призначення і збереження їх споживчих якостей, а також на організацію забезпечення потреби мешканців будинку в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Функції з управління будинком та забезпечення його належної експлуатації власники, співвласники або за їх дорученням балансоутримувач здійснюють самостійно чи через особу, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком (управитель);
- пункт 1.3. Правил: управління будинком передбачає виконання таких функцій: 1) планування заходів щодо збереження та сталого функціонування об'єкта, наданого в управління, та організацію забезпечення потреб мешканців об'єкта в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до вимог пункту 3.3 цих Правил; 2) організацію належної експлуатації та утримання об'єкта відповідно до його цільового призначення згідно з вимогами пунктів 3.7, 3.8 цих Правил; 3) організацію забезпечення потреб мешканців об'єкта в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно з вимогами пунктів 3.9-3.11 цих Правил;
- пункт 1.4. Правил: особою, що здійснює управління будинком, є: 1) у разі здійснення управління будинком відповідно до договору із власниками, співвласниками усіх житлових і нежитлових приміщень об'єкта або за їх дорученням із балансоутримувачем (далі - замовник) - управитель; 2) управитель відповідає за стале функціонування і збереження споживчих властивостей об'єкта, наданого в його управління, відповідно до його цільового призначення, а також за організацію забезпечення потреби мешканців об'єкта в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;
- пункт 1.5. Правил: для здійснення функції з управління будинком власники, співвласники можуть самостійно укласти з управителем договір (далі - договір про управління), що оформляється відповідно до законодавства, або уповноважити будь-яку іншу особу на здійснення від їх імені таких дій;
- пункт 1.7. Правил: для забезпечення належного функціонування і збереження споживчих властивостей об'єкта та організації забезпечення потреб мешканців об'єкта житлово-комунальними послугами відповідно до стандартів, нормативів, норм, порядків і правил особа, що здійснює управління будинком, у порядку, передбаченому законодавством, укладає договори: із мешканцями об'єкта - про надання житлово-комунальних послуг; із виробниками - про умови надання житлово-комунальних послуг; із виконавцями - про надання житлово-комунальних послуг (у разі якщо особа, що здійснює управління будинком, не є виконавцем цих послуг).
Так, умовами договорів про надання послуг з утримання ББ, укладених між управителями та співвласниками ББ на виконання рішення № 520 від 01.09.2017, визначено наступне: в управління передається майно об'єкта, що належить власникам (співвласникам) окремих приміщень на праві спільної власності (пункт 3 договорів); управитель зобов'язується забезпечувати належну експлуатацію та утримання об'єкта відповідно до його цільового призначення і здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир та приміщень такого об'єкта; здійснювати управління майном особисто (підпункти 2, 4 пункту 10 договорів); управитель мас право від свого імені вчиняти щодо об'єкта правочини, необхідні для дотримання правил управління будинком (пункт 11 договорів).
Водночас взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами користування електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 із змінами.
Відповідно до п. 1.1 Правил: дія правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Зокрема Правилами визначено:
Підпункт 76 п. 1.2: “Споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору”.
Пункт 1.3: “Постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом”.
Пункт 1.6: “Договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3 до Правил) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом”.
Пункт 5.1: “Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається”.
Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520 “Про призначення управителів багатоквартирних будинків м. Запоріжжя” призначено управителями ББ: ТОВ “КК “Мрія”, КП “Запоріжресервіс”, ТОВ “КК “Місто для людей Запоріжжя”; уповноважено заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Бородая О.М. укласти договір з надання послуг з управління ББ м. Запоріжжя від імені власників ББ з переможцями конкурсу; зобов'язано КП “Наше місто” до 31.10.2017 вчинити всі необхідні дії щодо передачі ББ в управління управителям, призначеним цим рішенням, в порядку передбаченому Правилами управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 № 13.
Таким чином, на виконання вищезазначеного рішення Запорізької міської ради та для забезпечення електропостачання багатоквартирних житлових будинків, що передані в управління ТОВ “Місто для людей Запоріжжя”, яке у розумінні Правил є “споживачем електричної енергії”, укладено договір про постачання електричної енергії № 14418 від 01.11.2017 з ПАТ “Запоріжжяобленерго”, за умовами якого Споживач взяв на себе зобов'язання забезпечити належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів; невідкладно повідомляти оператора системи про недоліки в роботі вузла вимірювання; не допускати порушення Правил та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань (п. 6.2 договору про надання послуг з розподілу електричної енергії).
Слід зазначити, що в судах першої та другої інстанцій вже розглянуті справи з аналогічно викладеною позицією відповідача (зокрема, №№ 908/1006/19, 908/1276/19, 908/1456/19, 908/3476/19, 908/3286/19), де судами встановлено, що саме відповідач у розумінні норм законодавства є “споживачем електричної енергії”, а за умовами укладеного договору відповідач зобов'язаний утримувати електроустановку у належному технічному стані, не допускати порушення ПРРЕЕ та нести повну відповідальність за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань.
Зі змісту акта про порушення вбачається, що представник відповідача, за участі якого здійснено перевірку, проти виявленого порушення не заперечив та погодився з усіма вихідними даними, зазначеними в Акті про порушення ПРРЕЕ, необхідними для розрахунку вартості недоврахованої електроенергії. Зауваження представника відповідача в акті про порушення, що персонал ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» не має доступу до електрощитків у закритих населенням приміщеннях не стосуються спірних правовідносин, оскільки зазначені посилання відповідача не спростовують факту виявленого порушення, а закриття приміщень населенням не звільняє його від обов'язку дотримання вимог діючого законодавства та здійснення ним відповідного контролю.
Посилання відповідача на розбіжності в акті про порушення та додатку № 1 до акта щодо визначення проводу, яким здійснено підключення, суд відхилив, оскільки ані в Акті, ані в додатку до Акту не зазначено скількох жильний цей провід.
Щодо відсутності додатків №№ 8, 9 до Договору, суд відзначає, що договір з відповідачем укладено на об'єкти житлового та нежитлового фонду, які знаходились у господарському віданні КП «ВРЕЖО №1-4, 6, 9-11, 13», в подальшому передано МКП «Основаніє» і в наступному - КП «Наше місто». Переукладення договорів про постачання електроенергії з позивачем, в управління якого передано багатоквартирні будинки, не свідчать по зміну технічної документації та додатків до раніше укладених договорів. Доказів внесення змін до Додатків типового договору, зокрема, до схеми електропостачання, балансової належності електромереж та переліку місць встановлення електролічильників тощо, суду не надано, тому суд виходить з того, що зазначені дані залишилися незмінними.
Твердження відповідача про те, що Акт про порушення № 00001222 від 23.11.2018 не є належним доказом є безпідставними. Акт складено з дотриманням норм чинного законодавства, в присутності представника споживача, в акті зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти Правил, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії, акт підписаний представниками позивача.
Також суд відхиляє посилання відповідача на те, що в Акті про порушення ПАТ «Запоріжжяобленерго» зазначено як постачальника електричної енергії, замість представника оператора системи. Так, дійсно бланки Актів про порушення ПРРЕЕ старого зразка і містять застаріли формулювання, однак, таке формулювання ніяким чином не спростовує взаємовідносини сторін щодо розподілу електричної енергії в рамках відповідного договору, на виконання умов якого та на підставі норм чинного законодавства в сфері електроенергетики України, ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператор системи розподілу (мережами якого здійснюється транспортування електричної енергії до мереж Споживачів), має здійснювати контрольний огляд та технічну перевірку.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про належне виконання умов Договору про постачання та Договору про розподіл щодо своєчасної оплати виставленого позивачем рахунку не надав.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя” (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131-В; ідентифікаційний код 41279924) на користь публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код 00130926) в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25) 8218,56 грн. (вісім тисяч двісті вісімнадцять грн. 56 коп.) заборгованості за недовраховану електричну енергію та 2012,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 28.09.2020.
Суддя В.В. Левкут