Справа № 487/4913/20
Провадження № 1-кс/487/5368/20
23.09.2020 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника адвоката ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Заводського району міста Миколаєва скаргу адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_4 від 20.12.2019 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке 17.04.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019150000000277, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України,
ОСОБА_3 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва зі скаргою, в якій просив скасувати постанову слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_4 від 20.12.2019 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке 17.04.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019150000000277, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України, у зв'язку з неповнотою проведення досудового розслідування та не відповідністю висновків слідчого фактичним обставинам кримінального провадження. Скарга обґрунтована тим, що оскаржувана постанова винесена передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення та здійснення всіх необхідних слідчих дій.
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав та наполягав на її задоволенні.
Слідчий у судове засідання не з'явився, надавши заперечення, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні скарги.
Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №62019150000000277, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, згідно ч. 1 ст. 7 КПК України, серед іншого, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічність; диспозитивність; розумність строків, тощо.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У кримінальному провадженні, за змістом ч. 1 ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню, в тому числі: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 2 ст. 91 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України , за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає (ч. 2 ст. 92 КПК України).
Збирання доказів регламентовано ст. 93 КПК України, за змістом якої збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Згідно 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Судом встановлено, що 17.04.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за були внесені відомості про кримінальному провадженню №62019150000000277, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України, за заявою адвоката ОСОБА_3 про те, що 15.11.2018 року в умовах установи виконання покарань під час надання правової допомоги підозрюваному, працівниками правоохоронних органів Кіровоградської області проведено НСРД, чим вчинено втручання в діяльність захисника та порушено встановлені законом гарантії діяльності захисника та професійної таємниці.
Після проведення слідчих дій, в тому числі щодо допиту свідків та дослідження зібраних у справі письмових доказів, постановою від 20.12.2019 року слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_4 кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019150000000277 від 17.04.2019 року закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях прокурора Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , старшого слідчого СВ Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 та оперуповноваженого СКП Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
За змістом оскаржуваної постанови в ході досудового розслідування встановлено, що слідчим відділом Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області проводилось досудове розслідування кримінального провадження № 12018120110000280 від 03.07.2018 відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за фактом вимагання грошових коштів у ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 189 КК України.
Під час проведення досудового розслідування ОСОБА_9 та ОСОБА_10 затримано в порядку ст. 208 КПК України та їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України. Крім того, за результатом зібраних доказів ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Разом з тим, у ході досудового розслідування процесуальним прокурором прийнято рішення про необхідність проведення у кримінальному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-, відео контролю особи ОСОБА_9 під час повідомлення йому про зміну раніше повідомленої підозри, для отримання відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та зібрання доказів причетності до його вчинення останнього.
З цією метою, за клопотанням органу досудового розслідування від 06.11.2018 ухвалою Кропивницького апеляційного суду № 138т від 07.11.2018 надано дозвіл на проведення даної слідчої дії.
У подальшому, 15.11.2018 оперуповноваженим СКП Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 , за дорученням слідчого, в приміщенні ДУ «Кропивницька установа виконання покарань (№14)», проведено негласну слідчу (розшукову) дію - аудіо-, відео контроль особи ОСОБА_9 під час повідомлення йому про зміну раніше повідомленої підозри. При цьому, під час повідомлення ОСОБА_9 про зміну раніше повідомленої підозри був присутній адвокат ОСОБА_3 .
Разом з тим, 15.11.2018 під час проведення вказаної негласної слідчої (розшукової) дії інформації, яка б підтверджувала причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення, отримано не було.
Вказані обставини підтверджуються показаннями свідків - старшого слідчого СВ Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 та прокурора Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , а також долученими копіями клопотання про надання дозволу на проведення НСРД від 06.11.2018, ухвали Кропивницького апеляційного суду № 138т від 07.11.2018, протоколу про результати проведення НСРД від 16.11.2018.
Таким чином, проведенням досудового розслідування встановлено, що відносно адвоката ОСОБА_3 15.11.2018 негласні слідчі (розшукові) дії не проводились, оскільки дозвіл на їх проведення було отримано щодо ОСОБА_9 , відносно якого і здійснювався аудіо, відео контроль особи.
При цьому, як вбачається з показань свідка ОСОБА_12 , адвокат ОСОБА_3 під час повідомлення ОСОБА_9 про зміну раніше повідомленої підозри не просив працівників поліції залишити їх для конфіденційного спілкування з підзахисним.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Так, частиною 2 статті 397 КК України встановлено кримінальну відповідальність завчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці вчинені службовою особою з використанням свого службового становища.
Об'єктом злочину є встановлений законом порядок здійснення правосуддя в частині забезпечення права особи на й захист чи представлення й інтересів під час розгляду справи у суді, а також нормальна діяльність захисника чи представника особи.
Об'єктивна сторона злочину може характеризуватися діями або бездіяльністю і проявляється у 1) вчиненні у будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи з надання правової допомоги, 2) порушенні встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.
Вчинення в будь-якій формі перешкод означає створення перепон для здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи з надання правової допомоги шляхом застосування психічного чи фізичного насильства, підкупу, безпідставної відмови у наданні таким особам необхідних для виконання ними своїх повноважень документів чи іншої інформації, неправомірне позбавлення зазначених осіб права захищати особу чи представляти її інтереси в суді або у будь-який інший спосіб.
Порушення встановлених законом гарантій діяльності захисника чи представника особи - це будь-які протиправні дії, які, зокрема посягають на встановлений законом порядок запрошення чи призначення захисника або допуску представника особи до участі у справі, пов'язані з безпідставним усуненням їх від участі у справі, позбавляють їх можливості відповідно до закону реалізувати свої повноваження у повному обсязі.
Порушення професійної таємниці при вчиненні цього злочину полягає, зокрема, у вчиненні дій, спрямованих на протиправне отримання даних, які стали відомі захиснику у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків чи примушування його до розголошення таких даних.
Суб'єкт злочину загальний. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Як встановлено в ході досудового розслідування будь-якого втручання в діяльність адвоката ОСОБА_3 під час надання правової допомоги ОСОБА_9 працівниками Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області чи Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури не здійснювалось, оскільки негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні проводились не щодо адвоката, а щодо підозрюваного ОСОБА_9 , що виключає в діях працівників правоохоронних органів склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України.
Таким чином, органом досудового розслідування зібрано достатньо об'єктивних даних для прийняття остаточного законного та обґрунтованого процесуального рішення відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Окрім цього, згідно ст. 215 КПК України, досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства. Зазначена норма, як і в цілому положення Глави 19 КПК України визначають форму та регламентують порядок проведення досудового слідства, однак не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов'язково належить здійснити в ході досудового розслідування для його закінчення.
Орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких останній вбачає ознаки кримінально - караних діянь, на власний розсуд визначає об'єм перевірочних дій, достатніх за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ч. 2 ст. 283 КПК України.
З огляду на викладене, у зв'язку із встановленням відсутності в діях прокурора Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , старшого слідчого СВ Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 та оперуповноваженого СКП Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України, слідчим правомірно була винесена постанова про закриття кримінального провадження відповідно до пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України.
Наведені скаржником доводи щодо передчасності висновку слідчого щодо закриття кримінального провадження не свідчать про неправомірність прийнятої постанови.
Посилання на не допит ОСОБА_3 в якості заявника або потерпілого також не є безумовною підставою для скасування постанови, оскільки це не може вплинути на результати розслідування, основними доказами в якому є письмові докази з організації проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Постановою слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_4 від 04.07.2019 року було відмолено у визнання ОСОБА_3 потерпілим у даному кримінальному провадженні; за матеріалами кримінального провадження №62019150000000277 слідчим вживались заходи для допиту ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами КПК України. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про відмову у задоволенні скарги.
Встановлені слідчим суддею та вище перелічені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що слідчим всебічно, повно й неупереджено дослідженні всі обставин кримінального провадження, оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 110 КПК України, містить зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, у зв'язку з чим скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 62, 126, 129 Конституції України, ст.ст. 364, 368 КК України, ст. ст. 2, 3, 7, 9, 10, 22, 28, 91-94, 110, 138, 214, 219, 284, 294, 303-307, 309, 368, 370, 372, 376 КПК України,-
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_4 від 20.12.2019 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке 17.04.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019150000000277, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 28.09.2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1