Справа № 336/5505/20
Провадження № 6/336/275/2020
23 вересня 2020 р. м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
при секретарі Петрові С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Радченко В.С. про примусове проникнення до житла боржника,
23.09.2020 р. державний виконавець Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Радченко В.С. звернулася до суду з поданням про примусове проникнення до житла.
В поданні державний виконавець зазначила, що на виконанні у виконавчій службі перебуває виконавче провадження № 59254657 з виконання виконавчого листа № 331/7167/17 від 21.05.2019 року, виданий Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10261,17 доларів США, 9133,75 грн..
04.06.2019 р. старшим державним виконавцем Ярехою П.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
03.07.2020 р. винесено постанову про передачу виконавчого провадження, згідно якої боржник в Олександрівському районі у м. Запоріжжі не працює та не мешкає, згідно відповіді Департаменту реєстраційних послуг ЗМР від 06.05.2020 р. боржник зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 з 18.11.2019 по теперішній час, що є територією Шевченківського району.
09.07.2020 р. державним виконавцем Шевченківського ВДВС Радченко В.С. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження.
В межах виконавчого провадження, 25.07.2019 р. винесено постанову про арешт всього майна боржника, та внесено відомості до відповідних реєстрів; направлено запит до ГУ Держспоживчслужби, ГУ Держпраці та НАІС, згідно відповіді, станом на 30.08.2019 р. техніка не зареєстрована.
Згідно відповіді Міграційної служби від 10.09.2020 р., боржник отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
18.12.2019 р. та 05.02.2020 р. державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 , де двері ніхто не відчинив, боржнику залишено виклик.
Згідно відповіді НК з цінних паперів та фондового ринку від 30.08.2019 р., серед власників пакетів голосуючих акцій акціонерних товариств боржник відсутній.
Згідно відповідей держгеокадастру від 27.03.2020 р. та 12.09.2019 р. земельні ділянки за боржником не зареєстровані.
Згідно відповіді Департаменту реєстраційних послуг ЗМР від 06.05.2020 р. боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 18.11.2019 по теперішній час.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, нерухомість за боржником не зареєстрована.
Згідно відповідей МВС, ПФУ та ДВС від серпня 2020 р., офіційні джерела доходу, рахунки та транспортні засоби у боржника відсутні.
07.08.2020 р. на адресу боржника ( АДРЕСА_1 ) направлено виклик з призначеною явкою до відділу, проте боржником виклик було проігноровано, боржник за викликом не з'явився, про поважні причини неявки не повідомив.
03.08.2020 р. та 27.08.2020 р. державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , проте потрапити до будинку жодного разу не виявилося можливим, що позбавляє можливості державного виконавця перевірити майновий стан боржника за місцем його реєстрації.
На підставі викладеного державний виконавець просить вирішити питання про примусове проникнення до житла, де проживає боржник ОСОБА_1 ..
В судовому засіданні державний виконавець підтримала подання, просила його задовольнити.
Сторони виконавчого провадження в силу ч. 2 ст. 439 ЦПК України при вирішенні питання цього розгляду не викликались.
Дослідивши надані державним виконавцем матеріали, суд знаходить за можливе винесення ухвали про примусове проникнення до житла, виходячи з таких міркувань.
Судом встановлено, що в провадженні Шевченківського ВДВС є виконавче провадження № 59254657 з виконання виконавчого листа № 331/7167/17 від 21.05.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10261,17 доларів США, 9133,75 грн..
Згідно із ст. 1291 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як випливає із змісту наведених положень закону, метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб.
До засад виконавчого провадження в силу ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» відносяться засади верховенства права та законності, а також обов'язковість судових рішень, а статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений обов'язок державного виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Зокрема, вказаною статтею законодавства про виконавче провадження передбачено право державного виконавця звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Зазначені положення узгоджуються зі змістом статті 439 ЦПК України, згідно з якою питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника вирішуються судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення, за поданням державного виконавця.
Підставою для такого проникнення, як логічно випливає з аналізу вказаних положень законодавства, є порушення боржником у виконавчому провадженні встановлених статтею 19 Закону «Про виконавче провадження» обов'язків, які свідчать про ухилення особи від виконання рішення суду.
До таких обов'язків, зокрема, відносяться: обов'язок допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця.
Наданими суду фактичними даними доведено ухилення боржника від виконання рішення суду, а також вчинення дій, що ускладнюють виконання судового рішення.
Наявність у боржника невиконаних зобов'язань, від виконання яких ОСОБА_1 ухиляється, а також розмір заборгованості, на думку суду, є співмірними суворості обраного державним виконавцем заходу впливу на боржника.
На підставі наведених міркувань суд вбачає всі підстави для застосовування заходу забезпечення виконавчого провадження у спосіб, про який клопоче державний виконавець.
Керуючись ст. ст. 353, 439 ЦПК України, суд
Подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Радченко В.С. про примусове проникнення до житла боржника - задовольнити.
Дозволити державному виконавцю Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Радченко В.С. примусове проникнення до будинку АДРЕСА_1 , де проживає боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_1 , у зв'язку із здійсненням виконавчого провадження.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя О.В. Дмитрюк