Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/257/20 Головуючий у суді І-ї інстанції Загреба І. В.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.
22.09.2020 року. Суддя Кропивницького апеляційного суду Гончар В.М., розглянув у порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 квітня 2020 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ПП - НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнено судовий збір в розмірі 420,40 грн. в дохід держави
Згідно постанови суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 21.03.2020 о 23-22 год., керуючи з ознаками алкогольного сп'яніння транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 2109», д/н НОМЕР_2 по вул.Комарова, 93 в м. Кропивницький, у порушення п.2.5 ПДР України, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження в адміністративній справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що у зв'язку з відсутністю транспортного сполучення між с. Захарівка та м. Кропивницький, він фізично не міг прибути на розгляд справи призначений на 27.04.2020, а тому направив до суду заяву про перенесення розгляду справи на іншу дату, однак суд вирішив, що така заява є неповажною причиною для відкладення розгляду справи і розглянув справу за його відсутності. Також зазначив, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено обставини справи, не взято до уваги пояснення понятих та свідків, не надано йому можливість взяти участь в доказуванні, наданні доказів, які його виправдовують. Зазначеним суд позбавив його права на захист.
ОСОБА_1 будучи повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не з'явився, поважні причини неявки суду не повідомив, та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши апеляційні доводи вважаю, що в задоволені апеляційної скарги в частині скасування постанови суду слід відмовити, за таких обставин.
Як вбачається із матеріалів справи постанова судом щодо ОСОБА_1 винесена 27.04.2020, копію якої він отримав 24.05.2020, апеляційна скарга подана 06.07.2020, а тому апелянту підлягає поновленню строк на апеляційне оскарження.
При розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Даний висновок суду об'єктивно підтверджується дослідженими та перевіреними під час судового розгляду справи наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №333857 від 21.03.2020 року; поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили факт відмови гр. ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння; відеозаписом, з якого вбачається, що у встановленому порядку інспекторами поліції пропонувалось в присутності двох свідків проведення ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотестеру «Драгер» та в спеціалізованій медичній установі, від проведення якого останній відмовився (а.с.1- 6).
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно диспозиції статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Встановлений порядок огляду визначається положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735.
Так, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Враховуючи зазначене доводи ОСОБА_1 щодо скасування постанови суду за обставин, викладених в апеляційній скарзі, є не обґрунтованими та спростовуються зазначеними вище дослідженими судом доказами.
Крім того, відповідно матеріалів справи будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені судом докази, вказували про порушення вимог ст.266 КУпАП під час їх отримання та огляду водія на місці зупинки транспортного засобу у справі відсутні і не встановлені.
Жодні обґрунтовані підстави ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні. Будь-яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів об'єктивність поліцейських або свідків у справі, суду не надано, їх зацікавленість під час провадження у справі стосовно ОСОБА_1 не встановлена, раніше вони не знайомі.
Обставини, на які посилається особа, яка притягується до відповідальності, є лише способом захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 не наведено жодних достатніх підстав, які б ставили під сумнів долучені пояснення свідків, які узгоджуються між собою та іншими доказами. Обставини події в поясненнях свідків викладені так, що повністю збігаються із відеозаписами, долученими до матеріалів справи, які є об'єктивними доказами і у сукупності з іншими доказами дають можливість суду із достовірністю встановити обставини справи. Наведена сукупність доказів на переконання суду є достатньою для з'ясування усіх обставин, які підлягають доказуванню в справі про адміністративне правопорушення.
Перевіривши матеріали справи апеляційний суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений відповідно до ст.256 КУпАП, в ході провадження по справі дотримано вимог ст.245 КУпАП, а судовий розгляд справи проведено у відповідності до ст.280 КУпАП.
Суд, враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого проступку, застосував до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП яке, за своїм видом і мірою є справедливим, необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Враховуючи зазначене доводи ОСОБА_1 щодо скасування постанови суду за обставин, викладених в апеляційній скарзі, є не обґрунтованими, а тому в їх задоволення слід відмовити.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 квітня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 , - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду В.М. Гончар