Справа № 333/6975/19
Провадження №2/333/733/20
17 вересня 2020 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді Круглікової А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іщенко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, 69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 32
про позбавлення батьківських прав, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 27.06.2008 року по 06.03.2015 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони у справі є батьками неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні. Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2015 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 09.12.2014 року. Відповідач не сплачує аліменти на утримання сина, у зв'язку з чим, станом на 31.10.2019 року утворилась заборгованість у розмірі 109 870,07 грн. ОСОБА_2 не цікавиться життям сина, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватись з дитиною та приймати участь у його вихованні. За період навчання ОСОБА_2 батько дитини не приходив до школи, не з'являвся на батьківські збори, не долучався до шкільних та класних заходів. Всі питання щодо виховання дитини позивач вирішує самостійно. ОСОБА_2 жодного з покладених законом на батьків обов'язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихованні сина. З цих підстав, позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, надала суду заяву, в якій просила суд позовні вимоги задовольнити, у разі неявки відповідача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 до зали судового засідання не з'явився, на зареєстровану адресу проживання відповідача було направлено судові повістки. Однак, на адресу суду повернулись конверти, відповідно до яких відповідач з невідомих підстав не отримав судові виклики. У зв'язку з вищезазначеним, на підставі ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлена про час, дату та місце слухання справи.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила суд долучити до матеріалів справи висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 .
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 12 Закону України "Про охорону дитинства" зобов'язує батьків виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини (ч. 1). Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч. 2). Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ч. 3).
Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23.02.2015 року у справі №333/9901/14-ц встановлено, що 27.06.2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.
Від шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 23.04.2009 року серії НОМЕР_1 , актовий запис №412 (а.с. 14).
Вказаним вище рішенням суду шлюб між сторонами у справі розірвано.
Заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23.02.2015 року у справі №333/9901/14-ц набуло законної сили 06.03.2015 року (а.с. 12-13).
14.11.2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , актовий запис №1194 (а.с. 11).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, однією з підстав для позбавлення батьківських прав визначено ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно з ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року № 3, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Пунктом 16 цієї ж постанови передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Зазначені факти як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Із змісту позовної заяви слідує, що відповідач не сплачує аліменти на утримання сина, у зв'язку з чим, станом на 31.10.2019 року утворилась заборгованість у розмірі 109 870,07 грн. Також, ОСОБА_2 не цікавиться життям сина, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватись з дитиною та приймати участь у його вихованні. За період навчання ОСОБА_3 батько дитини не приходив до школи, не з'являвся на батьківські збори, не долучався до шкільних та класних заходів. Всі питання щодо виховання дитини позивач вирішує самостійно. ОСОБА_2 жодного з покладених законом на батьків обов'язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихованні сина.
Факт ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується дослідженими в судовому засідання наступними письмовими доказами.
Так, з матеріалів справи слідує, що, заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2015 року у цивільній справі №333/9900/14-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 09.12.2014 року. Зазначене рішення набуло законної сили 02.03.2015 року (а.с. 15-16).
У зв'язку з несплатою ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 за відповідачем станом на 31.10.2019 року утворилась заборгованість у розмірі 109 870,07 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості від 11.11.2019 року, складеного державним виконавцем Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області (а.с. 18).
Відповідно до довідки з Дошкільного навчального закладу (ясла садок) № 28 «Космічний» територіального відділу освіти Комунарського району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради від 04.10.2019 року №01-15/132, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно відвідував дошкільного навчального закладу (ясла садок) № 28 «Космічний» з 01.09.2011 року по 30.06.2015 року. За період відвідування закладу дошкільної освіти вихованням дитини в межах дошкільного закладу займалась мати - ОСОБА_4 , приводила та забирала дитину з ДНЗ, відвідувала батьківські збори. Батько ОСОБА_2 забрав сина з дитячого садка один раз у 2011/2012 навчальному році (а.с. 20).
Згідно з повідомлення Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6» Департаменту охорони здоров'я Запорізької міської ради від 08.10.2019 року №1137/01-13, дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в дитячій амбулаторії №8 з народження. на диспансерному обліку дитина не перебуває. В останнє дитина була оглянута дільничним педіатром 09.07.2015 року. На прийом до дільничного педіатра дитина приходила з матір'ю. Станом здоров'я дитини у дільничного педіатра батько не цікавився (а.с. 19).
ОСОБА_3 , 2009 року народження, навчається в Запорізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №38. За період навчання з 01.09.2015 року по 17.10.2019 року батько ОСОБА_2 не приходив до школи, не з'являвся на батьківські збори, не долучався до шкільних та класних заходів. Зазначена обставина підтверджується довідкою за підписом директора Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №38 ЗМР Запорізької області та класного керівника від 21.10.2019 року №276 (а.с. 21).
Відповідно до висновку районної адміністрації ЗМР по Комунарському району від 17.09.2020 року №1856/01-37/02 про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, під час участі представника органу опіки та піклування у судових засіданнях встановлено, що ОСОБА_2 до суду не з'являвся. Під час відвідування відповідача за адресою: АДРЕСА_3 , встановлено, що ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає., а здає зазначену квартиру у найм. Мешканці квартири повідомили, що їм не відомо про розгляд справи у суді та погодились передати номери телефонів, за якими відповідач може зателефонувати до відділу служби у справах дітей для надання пояснень, однак до відділу служби ОСОБА_2 не зателефонував і не з'явився. Зважаючи на викладене, в інтересах дитини, на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
З огляду на викладене, суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами, а тому задовольняються судом.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, судовий збір судом покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 130, 141, 223, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-
1.Позов задовольнити.
2.Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3.Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) - 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору.
Повне рішення складено 24.09.2020 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В.Круглікова