Справа № 810/4669/18 Суддя (судді) першої інстанції:Лиска І. Г.
22 вересня 2020 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,
за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Пролісок" Салиської сільської ради Таращанського району Київської області, про зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2020, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулося до суду з позовом до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Пролісок» Салиської сільської ради Таращанського району Київської області про застосування заходів реагування.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки відповідача, у останнього виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки. Оскільки відповідачем недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи відповідача.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Застосовано заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Пролісок» Салиської сільської ради Таращанського району Київської області за адресою: Київська область, Таращанський район, с. Салика, вул. Сергеєва, 3 шляхом зобов'язання Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Пролісок» Салиської сільської ради Таращанського району Київської області зупинити експлуатацію будівлі та приміщень, які знаходяться за адресою Київська область, Таращанський район, с. Салика, вул. Сергеєва, 3 - до усунення порушень, вказаних в акті перевірки від 02.11.2018 № 106.
26 грудня 2019 року позивачем подано до суду заяву про видачу виконавчого листа по даній справі.
17 лютого 2020 року Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист в адміністративній справі №810/4669/18.
02 червня 2020 року на адресу суду від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області надійшла заява, в якій заявник просить суд поновити строк для пред'явлення виконавчого листа по справі №810/4669/18 від 17.02.2020 до виконання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у адміністративній справі №810/4669/18 відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив продовжити строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, посилаючись на те, що виконавчий лист отримано перед самим закінченням такого строку.
Представник відповідача просив залишити ухвалу суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як убачається з матеріалів справи, виконавчий лист в адміністративній справі №810/4669/18, за заявою позивача від 26.12.2019, виданий Київським окружним адміністративним судом 17.02.2020, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання визначено до 06 березня 2020 року.
Позивачем отримано даний виконавчий лист 20.05.2020.
Вирішуючи питання про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист виданий до спливу строку для пред'явлення до виконання, а також, заявником не надано належних та допустимих доказів щодо наявності поважних причин, які не залежали від волі стягувача, а тому суд дійшов висновку, що заява про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання задоволенню не підлягає.
Апелянт зазначає, що існували досить об'єктивні обставини які перешкоджали вчасно звернутися до виконавчої служби.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Стаття 124 Конституції України. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
За приписами ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.
Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Частиною 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі-Закон №1404), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно з частиною 6 статті 12 Закону №1404 стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Отже, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, встановлених законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Як зазначалося, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Апеляційна скарга на рішення суду не подавалася, що свідчить про набрання законної сили вказаного рішення через тридцять днів з дня його проголошення.
Таким чином, рішення набрало законної сили 05.12.2019 року.
Представнику позивача у справі за заявою від 26.12.2019 виконавчий лист був виданий Київським окружним адміністративним судом лише 17.02.2020, тобто, майже через два місяці після відповідної заяви представника позивача.
Отже, оскільки виконавчий лист було видано судом із запізненням та отримано позивачем лише 20.05.2020, тобто вже після закінчення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання зазначеного у цьому виконавчому листі, вказане свідчить про наявність поважних підстав для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відмова у поновленні строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання може обмежити права держави на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Крім того, суд зазначає, що добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зокрема, зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження). Обов'язок виконати рішення суду, яке набрало законної сили, покладено на відповідача, незалежно від того, чи звертався позивач за примусовим виконанням судового рішення до органів державної виконавчої служби.
За викладених обставин справи, колегія суддів, виходячи із конституційно встановленої обов'язковості виконання судових рішень, що набрали законної сили та причин, з яких позивачем було пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, вважає заяву позивача про поновлення пропущеного строку такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Пролісок" Салиської сільської ради Таращанського району Київської області, про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 - скасувати та постановити нову, якою заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання - задовольнити.
Поновити Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області пропущений строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі №810-4669/18 строком на три місяці з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. І. Шурко
Повний текст постанови виготовлено 28.09.2020