ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.09.2020Справа № 910/10179/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (49008, м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, 28)
до Державного підприємства Зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85)
про стягнення 262 952, 62 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» до Державного підприємства Зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про стягнення 262 952, 62 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за надані послуги в березні-квітні 2020 за договором електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та додаткових угод №1 від 18.01.2019, №2 від 19.02.2019, №3 від 28.03.2019, №4 від 18.09.2019 шляхом надання відповідачу заяви-приєднання до умов договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 26.12.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
27.07.2020 представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідач заборгованість в розмірі 263 319,41 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши надану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає ціну позову з її урахуванням.
14.08.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову, зазначає, що починаючи з лютого 2019 року всі грошові кошти відповідача направляються в рахунок погашення заборгованості перед оптовим постачальником електроенергії. При цьому, рівень розрахунків споживачів, розташованих на території ліцензованої діяльності позивача, становить у загальному лише 29%. Одночасно, відповідач посилається на дискримінаційний характер та обтяжливі умови укладеного із позивачем договору. У той же час відповідач зазначає, що із наданих до справи документів неможливо встановити, який договір укладався на сайті позивача, та до якого договору позивачем надані додатки. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів своєчасного відправлення рахунків на оплату послуг за розподіл до відповідача.
21.08.2020 представником позивача подано відповідь на відзив, у якому позивач зазначає, що укладений із відповідачем договір є публічним, всі його умови є однаковими для всіх електропостачальників та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії. Позивач зазначає, що відправлення рахунків на оплату послуг з розподілу електричної енергії не входить до обов'язків позивача, оскільки згідно п. 11 Додатку 3 до Договору, відповідач має самостійно отримувати такі рахунки у позивача.
10.09.2020 представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач збільшує розмір позовних вимог на суму 54,78 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Водночас, ч. 2 ст. 252 ГПК України унормовано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При цьому, ч. 3 ст. 252 ГПК України визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Відтак, у разі якщо у спрощеному провадженні судове засідання не проводиться, подання позивачем заяв про збільшення/зменшення можливе лише протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, в зв'язку з чим суд залишає подану представником позивача 10.09.2020 заяву про збільшення розміру позовних вимог без розгляду.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Приватне акціонерне товариство «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (далі - позивач) отримало заяву - приєднання до Договору від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - відповідач) 26.12.2018.
Згідно п. 2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), датою початку дії Договору є наступний робочий день від дня отримання Оператором системи розподілу заяви-приєднання.
27 грудня 2018 року між Приватним акціонернім товариством «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (надалі - оператор системи) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (надалі - електропостачальник) укладено Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір).
Цей Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам постачальника (далі - постачальник), як послуги оператора системи. Укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання постачальника до умов цього Договору (п. 1.1 Договору).
Відповідно до постанови НКРЕКП від 18.07.2019 № 1525 «Про затвердження змін до постанови КРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії викладено в новій редакції.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що умови Договору є однаковими для всіх постачальників та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312.
За умовами п. 2.1 Договору оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання (Додаток 2 та Додаток 2А до цього Договору, який надається постачальником оператору системи). Реєстр ведеться оператором системи в електронному вигляді.
Оператор системи забезпечує надання послуг з розподілу (передачі) в обсязі, необхідному та достатньому для виконання постачальником функцій відповідного суб'єкта роздрібного ринку електричної енергії, та надання інших послуг, зокрема з відключення та підключення споживачів.
Згідно з п. 3.1 Договору ціна послуг з розподілу (передачі) визначається згідно з Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (Порядком встановлення (формування) тарифі на послуги з передачі електричної енергії), затвердженим Регулятором.
Цей Договір набирає чинності з дня приєднання постачальника до умов цього Договору і діє протягом 1 року, якщо інший строк не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору постачальником не буде заявлено про припинення його дії (п. 9.1 Договору).
За умовами пунктів 3, 11 Додатку 3, в редакції Додаткової угоди № 4 до Договору, розрахунковий період (розрахунковий місяць) за цим договором для визначення обсягу і вартості виконаних оператором системи послуг з розподілу електричної енергії складає календарний місяць.
Оплата послуг з розподілу здійснюється постачальником у формі попередньої оплати. Попередня оплата здійснюється першого робочого дня місяця, що передує розрахунковому, у розмірі 100 % вартості очікуваних (прогнозованих) величин розподіленої електричної енергії за споживачами постачальника на підставі самостійно отриманого постачальником у оператора системи рахунка.
Остаточний розрахунок за послуги з розподілу електричної енергії, в т.ч. за наявністю - пеня, штрафи, 3% річних, індекс інфляції здійснюється постачальником не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим на поточний рахунок оператора системи на підставі самостійно отриманого уповноваженою особою постачальника до 10 числа кожного місяця рахунку у оператора системи. У разі не отримання рахунка, рахунок вважається отриманим і потребує оплати в вищезазначений термін.
Сума платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період визначається оператором системи на підставі підписаного обома сторонами акта виконаних робіт (послуг) та з урахуванням суми проведених попередніх платежів за послуги з розподілу електричної енергії в поточному розрахунковому періоді.
Як зазначає позивач, ПрАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» здійснило розподіл електричної енергії у березні - травні 2020 року на загальну суму 263 319,41 грн, а саме у березні 2020 року вартістю 142 600,58 грн, у квітні 2020 року вартістю 120 352,04 грн, у травні 2020 року вартістю 366,79 грн, однак відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату послуг з розподілену електричної енергії не здійснив, в зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 263 319,41 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.п. 5 п. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» балансуюча група - об'єднання учасників ринку, що створюється на підставі договору про створення балансуючої групи, у межах якого визначений договором учасник ринку, який входить до такого об'єднання, несе відповідальність за баланс електричної енергії всіх інших учасників ринку, що входять до такого об'єднання.
Пунктом 1.2.6 ПРРЕЕ передбачено, що у разі постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» послугу з розподілу (передачі) електричної енергії для потреб споживачів, електроустановки яких приєднані на території діяльності відповідного оператора системи, оплачує відповідний електропостачальник за усією сукупністю зазначених споживачів, постачання яким здійснює постачальник «останньої надії».
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р ДПЗД «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» на період з 01.01.2019 до 01.01.2021. Територія здійснення діяльності ДПЗД «Укрінтеренерго» як постачальника «останньої надії» - територія України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» здійснюється виключно у таких випадках:
- банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;
- завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;
- невиконання або неналежного виконання електропостачальником Правил ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;
- необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником;
- в інших випадках, передбачених ПРРЕЕ.
Постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії виключно на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» відповідно до п. 1.2.9 ПРРЕЕ.
За умовами пункту 11 Додатку 3, в редакції Додаткової угоди № 4 до Договору, сума платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період визначається оператором системи на підставі підписаного обома сторонами акта виконаних робіт (послуг) та з урахуванням суми проведених попередніх платежів за послуги з розподілу електричної енергії в поточному розрахунковому періоді.
Як вбачається з матеріалів справи, в березні 2020 року відповідачем отримано послуги з розподілу електричної енергії вартістю 142 600,58 грн, у квітні 2020 року вартістю 120 352,04 грн та у травні 2020 року вартістю 366,79 гр., що підтверджується підписаними сторонами без заперечень та зауважень Актами виконання робіт (надання послуг) № 2460 від 31.03.2020, № 4223 від 30.04.2020 та № 4787 від 31.05.2020.
За умовами п 11 Додатку 3, в редакції Додаткової угоди № 4 до Договору, остаточний розрахунок за послуги з розподілу електричної енергії, в т.ч. за наявністю - пеня, штрафи, 3% річних, індекс інфляції здійснюється постачальником не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим на поточний рахунок оператора системи на підставі самостійно отриманого уповноваженою особою постачальника до 10 числа кожного місяця рахунку у оператора системи. У разі не отримання рахунка, рахунок вважається отриманим і потребує оплати в вищезазначений термін.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані за Договором послуги з розподілу електричної енергії в розмірі 263 319,41 грн, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за Договором не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 263 319,41 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Твердження відповідача стосовно того, що договір має дискримінаційний характер та явно обтяжливі умови для відповідача, а відтак є таким, що не відповідає вимогам законодавства відхиляються судом, оскільки приєднавшись до договору на підставі заяви-приєднання відповідач погодився із запропонованими в договорі умовами та взяв на себе зобов'язання оплачувати послуги, які надаються позивачем.
Стосовно відсутності в матеріалах справи доказів своєчасного направлення відповідачу рахунків на оплату, суд зазначає, що договором на постачальника покладено обов'язок самостійно отримувати рахунки. При цьому, відповідно до пункту 11 договору у разі не отримання рахунка, рахунок вважається отриманим і потребує оплати в термін, зазначений в договорі.
Таким чином, відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85; ідентифікаційний код: 19480600) на користь Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (49008, м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, буд. 28; ідентифікаційний код: 31793056) заборгованість в розмірі 263 319 (двісті шістдесят три тисячі триста дев'ятнадцять) грн 41 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 949 (три тисячі дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 79 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 28.09.2020
Суддя Л.Г. Пукшин