ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11023/13-к
провадження № 1-кп/753/8/18
"26" червня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого: - судді ОСОБА_1
за участю секретаря: - ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42013110000000228 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України
за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4
сторони захисту - захисника ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про визнання відповідно до ч. 2 ст. 89 КК України доказу недопустимим, а саме: грошові кошти в сумі 36 тисяч гривень купюрами номіналом по 50 гривень в кількості 80 штук, купюрами номіналом по 100 гривень в кількості 141 штука, купюрами номіналом по 200 гривень в кількості 87 купюр, одна купюра номіналом 500 гривень; 40 тисяч гривень купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 80 штук; та 3000 тисячі доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США в кількості 30 штук, які визнані речовими доказами по кримінальному провадженню Постановою слідчої ОСОБА_6 від 20 травня 2013 року (Том 3 а.с. 85 - 90, а.с. 91 - 94).
Обґрутовуючи клопотання, захисник зазначає, що у постанові про приєднання речових доказів слідчий ОСОБА_6 зазначає: «29 березня 2013 року, з метою виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності, ОСОБА_7 залучено до конфіденційного співробітництва. 05 квітня 2013 року співробітниками ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_7 вручені заздалегідь ідентифікаційні засоби - грошові кошти у сумі 40 тисяч гривень, номіналом купюр по 500 гривень, в кількості 80 купюр з відповідними серійними номерами…» (Том 3 а.с. 85 - 86). Вказані грошові кошти у сумі 40 тисяч гривень були вручені ОСОБА_7 відповідно до протоколу про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 05.04.2013 року, що міститься у Том 1 а.с. 121 - 122. Цей протокол було складено з грубим порушенням вимог КПК України, зокрема: при врученні грошових коштів ОСОБА_7 та складанні протоколу приймали участь у якості понятих - особи, які являються працівниками правоохоронного органу, що суперечить абзацу 3 ч. 7 ст. 223 КПК України; у порушення абзацу 3 п. 1 ч. 3 с. 104 КПК України у цьому протоколі не зазначено дат народження понятих, а також місця проживання понятих та ОСОБА_7 ; у порушення абзацу 1 п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК України у цьому протоколі не містяться відомості про місце вручення ОСОБА_7 грошових коштів; у порушення ч. 3 ст. 105 КПК України на додатках до протоколу відсутні пояснювальні написи, додатком до якого саме протоколу чи іншого процесуального документу, являються Ксерокопії грошових купюр; а також на Ксерокопіях грошових купюр відсутні підписи особи, яка складала протокол - Оперуповноваженого ОСОБА_8 та учасника, ОСОБА_7 , якому вручалися грошові кошти. Враховуючи наведені очевидні порушення закону, при складані протоколу про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 05.04.2013 року, вручення ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 40 тисяч гривень, з відповідними серійними номерами, також являється незаконним. Саме тому, грошові кошти у сумі 40 тисяч гривень, номіналом купюр по 500 гривень, в кількості 80 купюр з відповідними серійними номерами, які записані у Постанові про приєднання речових доказів (Том 3 а.с. 85 - 86), являються недопустимими доказами.
У постанові про приєднання речових доказів слідчий ОСОБА_6 також зазначає: «Цього ж дня /тобто 05.04.2013 року/, в ході огляду місця, у приміщенні Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві у службовому кабінеті № 320 із куртки темно-синього кольору, яка належить ОСОБА_9 , вилучено грошові кошти в сумі 36 тисяч гривень - 80 купюр номіналом по 50 грн. кожна, 141 купюра номіналом по 100 грн. кожна, 87 купюр по 200 грн. кожна та 1 купюра номіналом в 500 грн, із відповідним серійними номерами …» (Том 3 а.с. 86 - 87).
Вказані Грошові кошти у сумі 36 тисяч гривень були вилучені відповідно до протоколу огляду місця події від 05.04.2013 року, що міститься у Том 1 а.с. 146 - 150. Цей протокол ОМП було складено з грубим порушенням вимог КПК України.
Протокол слідчої дії являється основним засобом фіксації ходу проведення слідчої дії. У такому протоколі повинні з точністю відображати всі вилучені в ході слідчої дії предмети, щоб їх можна було з достовірністю ідентифікувати.
На відміну від протоколу про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 05.04.2013 року, про вручення ОСОБА_7 грошових коштів у розмірі 40 000 гривень (Том 1 а.с. 121 - 122) та протоколу обшуку особи від 05.04.2013 року (Том 1 а.с. 168 - 172), про вилучення у адвоката ОСОБА_3 , грошових коштів у сумі 40 000 (сорока тисяч) гривень та 3000 (трьох тисяч) доларів США, у яких чітко були зазначені серійні номери кожної грошової купюри, у Протоколі ОМП, взагалі відсутні відомості про серійні номери грошових купюр, що не дозволяє ідентифікувати вилучені під час огляду службового кабінету № 320 грошові кошти, із тими, які Постановою слідчого визнанні по кримінальному провадженню в якості речових доказів (Том 3 а.с. 85 - 90).
У матеріалах кримінального провадження взагалі відсутні будь-які протоколи огляду грошових коштів в сумі 36 тисяч гривень із відображенням серійних номерів кожної купюри, а тому за таких обставин, взагалі не зрозуміло звідки слідчий ОСОБА_6 взяла ці серійні номери грошових купюр в сумі 36 тисяч гривень, які визнані речовими доказами Постановою про приєднання речових доказів (Том 3 а.с. 86 - 87). А тому, твердження слідчого ОСОБА_6 про те, що ці грошові кошти були оглянуті 05.04.2013 року в ході їх вилучення із куртки, яка належить ОСОБА_9 , викликають сумніви у їх достовірності, оскільки жодним процесуальним документом не підтверджуються.
За вищевикладених обставин, всі грошові кошти в сумі 36 тисяч гривень - 80 купюр номіналом по 50 грн. кожна, 141 купюра номіналом по 100 грн. кожна, 87 купюр по 200 грн. кожна та 1 купюра номіналом в 500 грн, із відповідним серійними номерами, які записані у Постанові про приєднання речових доказів (Том 3 а.с. 86 - 87), являються очевидно недопустимими доказами.
Також, зазначає, що у постанові про приєднання речових доказів слідчий ОСОБА_6 також зазначає:«Також цього дня /тобто 05.04.2013 року/, у приміщені слідчого відділу прокуратури м. Києва, в ході обшуку ОСОБА_3 з його портфелю вилучені грошові кошти у сумі 40 тис. гривень номіналом по 500 гривень, в кількості 80 купюр та 3 тисячі доларів США, купюрами номіналом по доларів США у кількості 30 штук…» із серійними номерами (Том 3 а.с. 87 - 88). Серійні номери грошових коштів в суму 40 тисяч гривень ідентичні серійним номерам грошових коштів, що були вручені співробітниками ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_7 , як заздалегідь ідентифікаційні засоби (Том 3 а.с. 85 - 86).
Вказані Грошові кошти у сумі 40 тисяч гривень та 3 тисяч доларів США були вилучені відповідно до Протоколу обшуку особи від 05.04.2013 року, що міститься у Том 1 а.с. 168 - 172. Цей Протокол обшуку було складено з грубим порушенням вимог КПК України. За вищевикладених обставин, всі Грошові кошти в сумі у сумі 40 тис. гривень номіналом по 500 гривень, в кількості 80 купюр та 3 тисячі доларів США, купюрами номіналом по доларів США у кількості 30 штук…» із відповідним серійними номерами, які записані у Постанові про приєднання речових доказів (Том 3 а.с. 87 - 88), являються очевидно недопустимими доказами.
В кінці мотивувальної частини постанови про приєднання речових доказів слідчий ОСОБА_6 прийшла до висновку, що «… вилучені та оглянуті 05.04.2013 грошові кошти із куртки ОСОБА_9 у сумі 36 тисяч гривень та з портфелю ОСОБА_3 у сумі 40 тисяч гривень та 3 тисячі доларів США, а також куртка темно-синього кольору, що належить ОСОБА_9 мають значення речового доказу у справі…».
Крім цього висновку слідчого, у іншій частині цієї постанови про приєднання речових доказів, взагалі не міститься мотивування того, чому слідчий ОСОБА_6 вважає, що грошові кошти у сумі 3 тисячі доларів США мають значення речового доказу у справі.
Ні у цій постанові, ні у обвинувальному акті, ні у матеріалах кримінального провадження, взагалі не має жодного підтвердження того факту, що вилучені у ОСОБА_3 під час обшуку 3 тисячі доларів США у відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України: являються знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; являються предметами, що були об'єктом протиправних дій, чи грошима, що набуті кримінально протиправним шляхом.
А тому за таких обставин, вилучені під час обшуку у адвоката ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 3 тисячі доларів США, неправомірно та безпідставно були визнані слідчим речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони такими не являються. Крім того, у раніше досліджених в судовому засіданні клопотанні слідчого про арешт майна від 06.04.2013 року (Том 1 а.с. 201 - 202) та в Ухвалі слідчого судді про арешт майна від 06.04.2013 року (Том 1 а.с. 203 - 204), було встановлено, що грошові кошти в сумі 3 000 доларів США, які вилучені адвоката ОСОБА_3 під час його особистого обшуку 05.04.2013 року, належали йому на праві власності. Ці дані свідчать про те, що органами досудового розслідування встановлено те, що грошові кошти в сумі 3 000 доларів США предметом хабара чи іншого злочину не являються, а на правомірній підставі перебували у власності ОСОБА_3 .
У раніше досліджених в судовому засіданні клопотанні слідчого про арешт майна від 06.04.2013 року (Том 1 а.с. 201 - 202) та в Ухвалі слідчого судді про арешт майна від 06.04.2013 року (Том 1 а.с. 203 - 204), вказано те, що: «Під час особистого обшуку у адвоката ОСОБА_3 виявлено та вилучено 40 000 (сорок тисяч) гривень та 3000 (три тисячі) доларів США. З матеріалів провадження вбачається, що грошові кошти в сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень є предметом хабара.» Тобто в даному випадку слідчими і судом маються на увазі, що предметом хабара являються саме ті грошові кошти у сумі 40 тисяч гривень, які були вилучені відповідно до Протоколу обшуку особи від 05.04.2013 року, що міститься у Том 1 а.с. 168 - 172.
Як вбачається із обвинувального акту (Том 6 а.с. 10), ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що: 05.04.2013 року приблизно о 15-30 год - 15-50 він зустрівся із ОСОБА_7 біля станції метро «Позняки» по про-ту Бажана в м. Києві, де у автомобілі одержав від останнього хабара у сумі 40 тисяч гривень, що еквівалентно 5 тисячам доларів США, для подальшої передачі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Вказані 40 тисяч гривень з'явилися у ОСОБА_7 після вручення йому цих грошових коштів відповідно Протоколу про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 05.04.2013 року, що міститься у Том 1 а.с. 121 - 122.
Як вбачається із цього Протоколу, Постанови про приєднання речових доказів, Протоколу обшуку ОСОБА_3 - серійні номери грошових коштів в сумі 40 тисяч гривень, вилучені під час обшуку, ідентичні серійним номерам грошових коштів, що були вручені співробітниками ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_7 , як заздалегідь ідентифікаційні засоби.
З такої позиції сторони обвинувачення випливає наступний висновок, що предметом хабара являються грошові кошти в сумі 40 тисяч гривень, які спочатку ОСОБА_7 отримав від працівників СБУ, а потім він ці гроші передав в якості хабара адвокату ОСОБА_3 , і ці ж самі грошові кошти були, у подальшому вилучені у адвоката ОСОБА_3 під час його обшуку. Проте це також свідчить про те, що адвокат ОСОБА_3 , отримані від ОСОБА_7 в якості гонорару за надання правової допомоги, грошові кошти в сумі 40 тисяч гривень, нікому у якості хабара не передавав.
Однак, вказаний висновок сторони обвинувачення про те, що предметом хабара являються грошові кошти в сумі 40 тисяч гривень, які вилучені у адвоката ОСОБА_3 під час його обшуку, не підтверджує обвинувачення ОСОБА_3 у закінченому злочині, який полягає у фактичній передачі службовій особі частини предмету хабара в розмірі 36 тисяч гривень, раніше отриманого від ОСОБА_7 .
Так, як стверджується у обвинувальному акті (Том 6 а.с. 10) - ОСОБА_3 прибув до приміщення Дарницького РУ ГУ МВС України за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 3 А, де передав ОСОБА_9 частину, одержаного ним від ОСОБА_7 , хабара у розмірі 36 тисяч гривень, при цьому залишивши собі, згідно раніше обумовленої домовленості, іншу частину хабара у розмірі 4 тисяч гривень.
Як вбачається із недопустимого протоколу ОМП від 05.04.2013 року (Том 1 а.с. 146 - 150) 05.04.2013 року, в ході огляду місця, у приміщенні Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві у службовому кабінеті № 320 із куртки темно-синього кольору, яка належить ОСОБА_9 , вилучено грошові кошти в сумі 36 тисяч гривень - 80 купюр номіналом по 50 грн. кожна, 141 купюра номіналом по 100 грн. кожна, 87 купюр по 200 грн. кожна та 1 купюра номіналом в 500 грн, із відповідним серійними номерами.
Із показань свідка ОСОБА_9 , даних в судовому засіданні випливає те, що вилучені з його куртки вищевказані грошові кошти в сумі 36 тисяч гривень, йому передав у якості хабара адвокат ОСОБА_3 , за не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності. А тому з цих показань випливає наступний висновок, що саме ці грошові кошти у сумі 36 тисяч гривень, при доведеності того факту, що їх дійсно передав ОСОБА_3 в якості хабара, мають бути визнанні предметом хабара. А це у свою чергу вступає у протиріччя із тими висновками сторони обвинувачення, що предметом хабара являються грошові кошти у сумі 40 тисяч гривень, які були отримані ОСОБА_3 від ОСОБА_7 , і які у подальшому у нього ж були і вилучені під час обшуку.
Вищевказані показання свідка ОСОБА_9 про отримання 36 тисяч гривень саме від ОСОБА_3 не підтверджуються жодними доказами, наявними у кримінальному провадженні. Так у матеріалах провадження взагалі відсутні будь-які докази, що можуть підтвердити місце та сам факт передачі ОСОБА_3 свідку ОСОБА_9 грошових коштів саме у сумі 36 тисяч гривень, які були у подальшому вилученні у із куртки останнього. В матеріалах провадження взагалі відсутні будь-які докази того, чи мав при собі адвокат ОСОБА_3 , станом на 05 квітня 2013 року, окрім вилучених у нього під час обшуку грошових коштів в сумі 3 тисяч доларів США, та грошових коштів в сумі 40 тисяч гривень, які він отримав від ОСОБА_7 , ще які-небудь додаткові грошові кошти.
За таких обставин, твердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_3 передав ОСОБА_9 частину хабара у розмірі 36 тисяч гривень, які раніше отримав від ОСОБА_7 , чим фактично скоїв закінчений злочин, являються безпідставними та не обґрунтованими, так як не підтверджуються допустимими та достовірними доказами.
Номінал та серійні номери грошових коштів в сумі 36 тисяч гривень, вилучених із куртки ОСОБА_9 , взагалі не співпадають із номіналом та серійними номерами грошових коштів в сумі 40 тисяч гривень, які отримав від ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_3 за надання правової допомоги, і які у нього були вилучені під час його обшуку.
Із цього випливає, що ці грошові кошти у сумі 36 тисяч гривень, до ОСОБА_3 жодного відношення не мають, оскільки їх у нього не було, він ці грошові кошти ОСОБА_9 в якості хабара не передавав, а тому вони не можуть являтися предметом цього злочину.
Також і грошові кошти в сумі 40 тисяч гривень, які отримав від ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_3 за надання правової допомоги, і які у нього були вилучені під час його обшуку, не можуть бути визнанні предметом злочину, у якому обвинувачують ОСОБА_3 , оскільки ці кошти у якості хабара нікому не передавалися.
Виходячи з вищевикладеного, наведенні підстави, як кожна окремо, так і у своїй сукупності, свідчать про те, що грошові кошти в сумі 36 тисяч гривень купюрами номіналом по 50 гривень в кількості 80 штук, купюрами номіналом по 100 гривень в кількості 141 штука, купюрами номіналом по 200 гривень в кількості 87 купюр, одна купюра номіналом 500 гривень; 40 тисяч гривень купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 80 штук; та 3000 тисячі доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США в кількості 30 штук, які визнані речовими доказами по кримінальному провадженню Постановою слідчої ОСОБА_6 від 20 травня 2013 року (Том 3 а.с. 85 - 90), були отримані з грубим порушенням вимог закону, а тому являються недопустимими доказами, тобто одержаними незаконним шляхом (ч. 3 ст. 62 Конституції України).
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та обвинувачений підтримали клопотання.
Прокурор заперечував проти клопотання захисника.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд при ходить до наступного.
Згідно ч. 2 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Відповідно до ч. 3 ст. 89 КПК України сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими.
Судом встановлені наступні обставини.
Так, у постанові про приєднання речових доказів слідчий ОСОБА_6 зазначає: «29 березня 2013 року, з метою виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності, ОСОБА_7 залучено до конфіденційного співробітництва. 05 квітня 2013 року співробітниками ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_7 вручені заздалегідь ідентифікаційні засоби - грошові кошти у сумі 40 тисяч гривень, номіналом купюр по 500 гривень, в кількості 80 купюр з відповідними серійними номерами…» (Том 3 а.с. 85 - 86).
Вказані грошові кошти у сумі 40 тисяч гривень були вручені ОСОБА_7 відповідно до протоколу про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 05.04.2013 року, що міститься у Том 1 а.с. 121 - 122. Цей протокол було складено з порушенням вимог КПК України, зокрема: при врученні грошових коштів ОСОБА_7 та складанні протоколу приймали участь у якості понятих - особи, які являються працівниками правоохоронного органу, що суперечить абзацу 3 ч. 7 ст. 223 КПК України; у порушення абзацу 3 п. 1 ч. 3 с. 104 КПК України у цьому протоколі не зазначено дат народження понятих, а також місця проживання понятих та ОСОБА_7 ; у порушення абзацу 1 п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК України у цьому протоколі не містяться відомості про місце вручення ОСОБА_7 грошових коштів; у порушення ч. 3 ст. 105 КПК України на додатках до протоколу відсутні пояснювальні написи, додатком до якого саме протоколу чи іншого процесуального документу, являються Ксерокопії грошових купюр; а також на Ксерокопіях грошових купюр відсутні підписи особи, яка складала протокол - Оперуповноваженого ОСОБА_8 та учасника, ОСОБА_7 , якому вручалися грошові кошти.
Враховуючи наведені порушення закону, при складані протоколу про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 05.04.2013 року, вручення ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 40 тисяч гривень, з відповідними серійними номерами, являється незаконним.
У постанові про приєднання речових доказів слідчий ОСОБА_6 також зазначає: «Цього ж дня /тобто 05.04.2013 року/, в ході огляду місця, у приміщенні Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві у службовому кабінеті № 320 із куртки темно-синього кольору, яка належить ОСОБА_9 , вилучено грошові кошти в сумі 36 тисяч гривень - 80 купюр номіналом по 50 грн. кожна, 141 купюра номіналом по 100 грн. кожна, 87 купюр по 200 грн. кожна та 1 купюра номіналом в 500 грн., із відповідним серійними номерами …» (Том 3 а.с. 86 - 87).
Вказані грошові кошти у сумі 36 тисяч гривень були вилучені відповідно до протоколу огляду місця події від 05.04.2013 року, що міститься у Том 1 а.с. 146 - 150. Цей протокол ОМП було складено з порушенням вимог КПК України, з тих підстав, зокрема: у порушення вимог ст. 233 КПК України огляд службового кабінету № 320 Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві проводився без відповідної ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення огляду чи обшуку цього кабінету та за відсутності невідкладних випадків; при проведені огляду службового кабінету № 320 та складанні Протоколу ОМП приймали участь у якості понятих - особи, які являються працівниками правоохоронного органу, що суперечить абзацу 3 ч. 7 ст. 223 КПК України; у порушення абзацу 3 п. 1 ч. 3 с. 104 КПК України у цьому протоколі не зазначено відомості про всіх осіб, які були присутні під час проведення огляду місця події (прізвищ, імен, по батькові, дат народження та місця проживання); у порушення ч. 3 ст. 105 КПК України додаток до Протоколу ОМП у вигляді відеокасети, не було упаковано належним чином, не було засвідчено підписами слідчого та інших осіб, які приймали участь у огляд місця події та підписували Протокол ОМП; у протоколі ОМП відсутній детальний опис грошових купюр, виявлених та вилучених під час огляду службового кабінету № 320, із зазначенням серійних номерів кожної грошової купюри окремо, а лише в загальному зазначено, що було вилучено: «… 80 (вісімдесят) купюр номіналом по 50 грн. кожна, 141 (сто сорок одна) купюра номіналом по 100 грн. кожна, 87 (вісімдесят сім) купюр номіналом по 200 грн. кожна, 1 (одна) купюра номіналом в 500 грн...» (Том 1 а.с. 148).
Протокол слідчої дії являється основним засобом фіксації ходу проведення слідчої дії. У такому протоколі повинні з точністю відображати всі вилучені в ході слідчої дії предмети, щоб їх можна було з достовірністю ідентифікувати.
На відміну від протоколу про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 05.04.2013 року, про вручення ОСОБА_7 грошових коштів у розмірі 40 000 гривень (Том 1 а.с. 121 - 122) та протоколу обшуку особи від 05.04.2013 року (Том 1 а.с. 168 - 172), про вилучення у адвоката ОСОБА_3 , грошових коштів у сумі 40 000 (сорока тисяч) гривень та 3000 (трьох тисяч) доларів США, у яких чітко були зазначені серійні номери кожної грошової купюри, у протоколі ОМП, взагалі відсутні відомості про серійні номери грошових купюр, що не дозволяє ідентифікувати вилучені під час огляду службового кабінету № 320 грошові кошти, із тими, які постановою слідчого визнанні по кримінальному провадженню в якості речових доказів (Том 3 а.с. 85 - 90).
У матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які протоколи огляду грошових коштів в сумі 36 тисяч гривень із відображенням серійних номерів кожної купюри, а тому за таких обставин, взагалі не зрозуміло звідки слідчий ОСОБА_6 взяла ці серійні номери грошових купюр в сумі 36 тисяч гривень, які визнані речовими доказами Постановою про приєднання речових доказів (Том 3 а.с. 86 - 87). А тому, твердження слідчого ОСОБА_6 про те, що ці грошові кошти були оглянуті 05.04.2013 року в ході їх вилучення із куртки, яка належить ОСОБА_9 , викликають сумніви у їх достовірності, оскільки жодним процесуальним документом не підтверджуються.
Судом встановлено, що у постанові про приєднання речових доказів слідчий ОСОБА_6 також зазначає:
«Також цього дня /тобто 05.04.2013 року/, у приміщені слідчого відділу прокуратури м. Києва, в ході обшуку ОСОБА_3 з його портфелю вилучені грошові кошти у сумі 40 тис. гривень номіналом по 500 гривень, в кількості 80 купюр та 3 тисячі доларів США, купюрами номіналом по доларів США у кількості 30 штук…» із серійними номерами (Том 3 а.с. 87 - 88). Серійні номери грошових коштів в суму 40 тисяч гривень ідентичні серійним номерам грошових коштів, що були вручені співробітниками ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_7 , як заздалегідь ідентифікаційні засоби (Том 3 а.с. 85 - 86).
Вказані грошові кошти у сумі 40 тисяч гривень та 3 тисяч доларів США були вилучені відповідно до протоколу обшуку особи від 05.04.2013 року, що міститься у Том 1 а.с. 168 - 172. Цей протокол обшуку було складено з порушенням вимог КПК України, зокрема:
- у порушення вимог ч. 2 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ч. 4 ст. 223 КПК України обшук адвоката ОСОБА_3 проводився за відсутності представника Ради адвокатів м. Києва та у нічний час, за відсутності невідкладних випадків;
- вказаний обшук адвоката ОСОБА_3 проводився через 07 годин 36 хвилин, після його незаконного затримання о 16 годині 10 хвилин, про що вказувалося у задоволеній судом скарзі від 27 вересня 2013 року на незаконне затримання ОСОБА_3 (Том 6 а.с. 170 - 174);
- у порушення ч. 3 ст. 104 та ст. 106 КПК України час проведення слідчої дії, зазначений у Протоколі обшуку, не відповідає фактичному часу проведення цієї слідчої дії, яка тривала довше;
- у порушення абзацу 1 п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК України у цьому Протоколі не містяться відомості про конкретне місце проведення обшуку адвоката ОСОБА_3 ;
- у порушення п. 2 ч. 3 ст. 104 КПК України слідчим та оперативним працівником було порушено порядок проведення обшуку та порядок фіксації її ходу (її послідовності) у самому Протоколі обшуку;
- у порушення вимог ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 234 та ч. 2 ст. 369 КПК України та абзацу 1 ч. 2 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» обшук адвоката ОСОБА_3 проводився не на підставі ухвали слідчого судді, а на підставі постанови слідчого судді, що не передбачено КПК України. І у цьому судовому рішенні в обов'язковому порядку не зазначено перелік речей, документів, що планувалося відшукати, виявити та вилучити під час проведення обшуку адвоката ОСОБА_3 ;
- у порушення ч. 3 ст. 105 КПК України додаток до протоколу обшуку у вигляді відеокасети, не було упаковано належним чином, не було засвідчено підписами слідчого та інших осіб, які приймали участь у обшуку та підписували цей протокол обшуку.
В кінці мотивувальної частини постанови про приєднання речових доказів слідчий ОСОБА_6 прийшла до висновку, що «… вилучені та оглянуті 05.04.2013 грошові кошти із куртки ОСОБА_9 у сумі 36 тисяч гривень та з портфелю ОСОБА_3 у сумі 40 тисяч гривень та 3 тисячі доларів США, а також куртка темно-синього кольору, що належить ОСОБА_9 мають значення речового доказу у справі…».
Крім цього висновку слідчого, у іншій частині цієї постанови про приєднання речових доказів, взагалі не міститься мотивування того, чому слідчий ОСОБА_6 вважає, що грошові кошти у сумі 3 тисячі доларів США мають значення речового доказу у справі.
Ні у цій постанові, ні у обвинувальному акті, ні у матеріалах кримінального провадження, взагалі не має підтвердження того факту, що вилучені у ОСОБА_3 під час обшуку 3 тисячі доларів США у відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України:
- являються знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження;
- являються предметами, що були об'єктом протиправних дій, чи грошима, що набуті кримінально протиправним шляхом.
А тому за таких обставин, вилучені під час обшуку у адвоката ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 3 тисячі доларів США, неправомірно та безпідставно були визнані слідчим речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони такими не являються.
Крім того, у раніше досліджених в судовому засіданні клопотанні слідчого про арешт майна від 06.04.2013 року (Том 1 а.с. 201 - 202) та в ухвалі слідчого судді про арешт майна від 06.04.2013 року (Том 1 а.с. 203 - 204), було встановлено, що грошові кошти в сумі 3 000 доларів США, які вилучені адвоката ОСОБА_3 під час його особистого обшуку 05.04.2013 року, належали йому на праві власності. Ці дані свідчать про те, що органами досудового розслідування встановлено те, що грошові кошти в сумі 3 000 доларів США предметом хабара чи іншого злочину не являються, а на правомірній підставі перебували у власності ОСОБА_3 .
У раніше досліджених в судовому засіданні клопотанні слідчого про арешт майна від 06.04.2013 року (Том 1 а.с. 201 - 202) та в ухвалі слідчого судді про арешт майна від 06.04.2013 року (Том 1 а.с. 203 - 204), вказано те, що: «Під час особистого обшуку у адвоката ОСОБА_3 виявлено та вилучено 40 000 (сорок тисяч) гривень та 3000 (три тисячі) доларів США. З матеріалів провадження вбачається, що грошові кошти в сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень є предметом хабара.» Тобто в даному випадку слідчими і судом маються на увазі, що предметом хабара являються саме ті грошові кошти у сумі 40 тисяч гривень, які були вилучені відповідно до протоколу обшуку особи від 05.04.2013 року, що міститься у Том 1 а.с. 168 - 172.
Як вбачається із обвинувального акту (Том 6 а.с. 10), ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що: 05.04.2013 року приблизно о 15-30 год. - 15-50 він зустрівся із ОСОБА_7 біля станції метро «Позняки» по про-ту Бажана в м. Києві, де у автомобілі одержав від останнього хабара у сумі 40 тисяч гривень, що еквівалентно 5 тисячам доларів США, для подальшої передачі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Вказані 40 тисяч гривень з'явилися у ОСОБА_7 після вручення йому цих грошових коштів відповідно протоколу про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 05.04.2013 року, що міститься у Том 1 а.с. 121 - 122.
Як вбачається із цього протоколу, постанови про приєднання речових доказів, протоколу обшуку ОСОБА_3 - серійні номери грошових коштів в сумі 40 тисяч гривень, вилучені під час обшуку, ідентичні серійним номерам грошових коштів, що були вручені співробітниками ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_7 , як заздалегідь ідентифікаційні засоби.
Отже, предметом хабара являються грошові кошти в сумі 40 тисяч гривень, які спочатку ОСОБА_7 отримав від працівників СБУ, а потім він ці гроші передав в якості хабара адвокату ОСОБА_3 , і ці ж самі грошові кошти були, у подальшому вилучені у адвоката ОСОБА_3 під час його обшуку. Проте це також свідчить про те, що адвокат ОСОБА_3 , отримані від ОСОБА_7 в якості гонорару за надання правової допомоги, грошові кошти в сумі 40 тисяч гривень, нікому у якості хабара не передавав.
Однак, вказаний висновок сторони обвинувачення про те, що предметом хабара являються грошові кошти в сумі 40 тисяч гривень, які вилучені у адвоката ОСОБА_3 під час його обшуку, не підтверджує обвинувачення ОСОБА_3 у закінченому злочині, який полягає у фактичній передачі службовій особі частини предмету хабара в розмірі 36 тисяч гривень, раніше отриманого від ОСОБА_7 .
Так, як стверджується у обвинувальному акті (Том 6 а.с. 10) - ОСОБА_3 прибув до приміщення Дарницького РУ ГУ МВС України за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 3 А, де передав ОСОБА_9 частину, одержаного ним від ОСОБА_7 , хабара у розмірі 36 тисяч гривень, при цьому залишивши собі, згідно раніше обумовленої домовленості, іншу частину хабара у розмірі 4 тисяч гривень.
Як вбачається із протоколу ОМП від 05.04.2013 року (Том 1 а.с. 146 - 150) 05.04.2013 року, в ході огляду місця, у приміщенні Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві у службовому кабінеті № 320 із куртки темно-синього кольору, яка належить ОСОБА_9 , вилучено грошові кошти в сумі 36 тисяч гривень - 80 купюр номіналом по 50 грн. кожна, 141 купюра номіналом по 100 грн. кожна, 87 купюр по 200 грн. кожна та 1 купюра номіналом в 500 грн., із відповідним серійними номерами.
Із показань свідка ОСОБА_9 , даних в судовому засіданні випливає те, що вилучені з його куртки вищевказані грошові кошти в сумі 36 тисяч гривень, йому передав у якості хабара адвокат ОСОБА_3 , за не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності.
А тому з цих показань випливає висновок, що саме ці грошові кошти у сумі 36 тисяч гривень, при доведеності того факту, що їх дійсно передав ОСОБА_3 в якості хабара, мають бути визнанні предметом хабара. А це у свою чергу вступає у протиріччя із тими висновками сторони обвинувачення, що предметом хабара являються грошові кошти у сумі 40 тисяч гривень, які були отримані ОСОБА_3 від ОСОБА_7 , і які у подальшому у нього ж були і вилучені під час обшуку.
Вищевказані показання свідка ОСОБА_9 про отримання 36 тисяч гривень саме від ОСОБА_3 не підтверджуються жодними доказами, наявними у кримінальному провадженні. Так у матеріалах провадження відсутні будь-які докази, що можуть підтвердити місце та сам факт передачі ОСОБА_3 свідку ОСОБА_9 грошових коштів саме у сумі 36 тисяч гривень, які були у подальшому вилученні у із куртки останнього.
У матеріалах провадження відсутні будь-які докази того, чи мав при собі адвокат ОСОБА_3 , станом на 05 квітня 2013 року, окрім вилучених у нього під час обшуку грошових коштів в сумі 3 тисяч доларів США, та грошових коштів в сумі 40 тисяч гривень, які він отримав від ОСОБА_7 , ще які-небудь додаткові грошові кошти.
За таких обставин, твердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_3 передав ОСОБА_9 частину хабара у розмірі 36 тисяч гривень, які раніше отримав від ОСОБА_7 , чим фактично скоїв закінчений злочин, являються безпідставними та не обґрунтованими, так як не підтверджуються допустимими та достовірними доказами.
Номінал та серійні номери грошових коштів в сумі 36 тисяч гривень, вилучених із куртки ОСОБА_9 , не співпадають із номіналом та серійними номерами грошових коштів в сумі 40 тисяч гривень, які отримав від ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_3 за надання правової допомоги, і які у нього були вилучені під час його обшуку.
Із цього випливає, що ці грошові кошти у сумі 36 тисяч гривень, до ОСОБА_3 жодного відношення не мають, оскільки їх у нього не було, він ці грошові кошти ОСОБА_9 в якості хабара не передавав, а тому вони не можуть являтися предметом цього злочину.
Також і грошові кошти в сумі 40 тисяч гривень, які отримав від ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_3 за надання правової допомоги, і які у нього були вилучені під час його обшуку, не можуть бути визнанні предметом злочину, у якому обвинувачують ОСОБА_3 , оскільки ці кошти у якості хабара нікому не передавалися.
На підставі вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що слідчий ОСОБА_6 безпідставно та необґрунтовано визнала речовими доказами:
- грошові кошти в сумі 3 000 доларів США, оскільки вони предметом хабара чи іншого злочину не являлися, і на правомірній підставі перебували у власності ОСОБА_3 ;
- грошові кошти в сумі 40 тисяч гривень, які були вилучені у ОСОБА_3 під час обшуку, оскільки ці кошти у якості хабара нікому ніколи не передавалися;
- грошові кошти в сумі 36 тисяч гривень, вилучених із куртки ОСОБА_9 , так як взагалі не доведено факт перебування (наявності) цих коштів у ОСОБА_3 та факт їхньої передачі у якості хабара.
Так, відповідно до ч. 9 ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
Відповідно до ч. 3 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази в суді.
Під час розгляду справи судом встановлено, що після завершення досудового розслідування, ОСОБА_3 та його захисникам, у порядку ст. 290 КПК України, були надані для ознайомлення, лише письмові матеріали кримінального провадження у підшитому і пронумерованому вигляді та було надано можливість скопіювати аудіо- відеофайли, які містилися на відеокасетах та відцифрованих компакт-дисках. Про ознайомлення із цими письмовими матеріалами та аудіо- відеофайлами, ОСОБА_3 і його захисники розписалися у відповідному протоколі. До жодних речових доказів, зокрема до всіх грошових коштів, слідчий стороні захисту доступ не надавав, і навіть не пропонував ознайомитися з ними.
Відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
За таких обставин, всі грошові кошти, які визнанні речовими доказами відповідною Постановою слідчого ОСОБА_6 , являються недопустимими доказами, оскільки доступ до них не надавався стороні захисту, після завершення досудового розслідування.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що гГрошові кошти в сумі 36 тисяч гривень купюрами номіналом по 50 гривень в кількості 80 штук, купюрами номіналом по 100 гривень в кількості 141 штука, купюрами номіналом по 200 гривень в кількості 87 купюр, одна купюра номіналом 500 гривень; 40 тисяч гривень купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 80 штук; та 3000 тисячі доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США в кількості 30 штук, які визнані речовими доказами по кримінальному провадженню постановою слідчої ОСОБА_6 від 20 травня 2013 року (Том 3 а.с. 85 - 90), були отримані з порушенням вимог закону, а тому являються недопустимими доказами.
Отже, клопотання захисника ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 89, 233, 237 КПК України, суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_5 про визнання доказу недопустимим - задовольнити.
Визнати недопустимим доказом грошові кошти в сумі 36 тисяч гривень купюрами номіналом по 50 гривень в кількості 80 штук, купюрами номіналом по 100 гривень в кількості 141 штука, купюрами номіналом по 200 гривень в кількості 87 купюр, одна купюра номіналом 500 гривень; 40 тисяч гривень купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 80 штук; та 3000 тисячі доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США в кількості 30 штук, які визнані речовими доказами по кримінальному провадженню Постановою слідчої ОСОБА_6 від 20 травня 2013 року (Том 3 а.с. 85 - 90, а.с. 91 - 94).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: