Справа № 726/1066/20
Провадження №2/726/315/20
Категорія 15
15.09.2020 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Мілінчук С. В., при секретарі Абрамчук Н.В., Біднов Д.С. позглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визначення часток співвласників земельної ділянки, яка належить на праві спільної сумісної власності,-суд
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом в якому вказує, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно , житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами належав на праві спільної часткової власності з рівними частками, по 1\2 частині, йому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - матері позивача.
Земельної ділянка, загальною площею 0.0590 га за адресою АДРЕСА_1 , цільового призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, належить на праві спільної сумісної власності сумісної власності позивачу, ОСОБА_1 , та його матері ОСОБА_2 , як співвласникам житлового будинку та господарських будівель та споруд.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
10.06.2020 року державний нотаріус Другої Чернівецької державної нотаріальної контори Суружіу Н.Д. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 , як спадкоємця після смерті матері, по тій причині, що не визначена частка спадкодавця ОСОБА_2 , як співвласника даної земельної ділянки, на час відкриття спадщини.
Враховуючи викладене, просить суд ухвалити рішення, яким визнати, що частки кожного із співвласників - померлої ОСОБА_2 та його, ОСОБА_1 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 є рівними, тобто по 1/2 частині, припинивши право спільної сумісної власності.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.
Відповідач судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду письмову заяву з проханням справу розглянути без його участі.
Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність доказів, приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 08.04. 2013 року та копієї Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.04.2013 року № 2142682, житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами належить на праві спільної часткової власності, по 1\2 частині - ОСОБА_1 , та його матері ОСОБА_2 .
Рішенням 3 сесії IV скликання від 02.10.2005 року № 857 Чернівецької міської ради, земельна ділянка по АДРЕСА_1 була передана в спільну сумісну власність безоплатно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Земельна ділянка, кадастровий номер 7310136900:50:004:0034, загальною площею 0.0590 га за адресою АДРЕСА_1 , цільового призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 637127 від 05.05.2006 року належить на праві спільної сумісної власності сумісної власності позивачу та його матері ОСОБА_2 , як співвласникам житлового будинку та господарських будівель та споруд.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 17.06.2019 року.
10.06.2020 року державний нотаріус Другої Чернівецької державної нотаріальної контори Суружіу Н.Д. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 , як спадкоємця після смерті матері, по тій причині, що не визначена частка спадкодавця ОСОБА_2 ,як співвласника даної земельної ділянки, на час відкриття спадщини.
В абзаці 5 п. 3.4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», роз'яснено, що, - «У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності».
Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні. Отже, резолютивну частину судового рішення в цій категорії справ має бути викладено наступним чином: "Визначити, що частка померлого (П.І.Б.) в праві спільної сумісної власності на квартиру (будинок, садибу) становила - ?".
Відповідно до положень ст. 368 ЦК України, - спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно із ч. 4 ст. 86 ЗК України, - співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.
Відповідно до положень ст. 89 Земельного кодексу України, - земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.
Крім того, згідно із п. г ч. 1 ст. 87 ЗК України, - право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду.
Разом із тим, відповідно до ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
У випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстровано одночасно із правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15.
Стаття 120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду. До такого висновку неодноразово приходив Верховний Суд України ухвалюючи постанови від 12.10.2016 року у справах № 6-2225 цс16, № 6-253цс від 13.04.2016 року, №334/2465/14-ц від 01.11.2017 року та безлічі інших.
Згідно із положеннями ст. 372 Цивільного кодексу України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено між ними або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка, у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Як встановлено вище, позивач дійсно являється єдиним спадкоємцем за законом майна своєї матері та у встановлені строки звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, до складу якої входить і спірна земельна ділянка, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із невизначеністю часток у праві спільної сумісної власності. Враховуючи, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, враховуючи, що позивач уже набув права власності на 1/2 частину житлового будинку, суд вважає за можливе визначити, що на момент смерті спадкодавця, її частка у спільній власності на земельну ділянку складала 1 /2 частину.
Керуючись ст.ст. 356, 391, 364, 370, 372, 1218, 1222, 1220, 1223, 1226, 1268,1270,1296 ЦК України, ст.ст. 120, 152, 155, 86, 87, 89 ЗК України, 264-266, 280-283 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визначити, що частки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 на земельну ділянку площею 0.0590 га, кадастровий номер 7310136900:50:004:0034, за адресою АДРЕСА_1 є рівними та складають по 1/2 частині.
Право спільної сумісної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 - припинити.
Рішення може бути оскаржено до Чернівецького Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Головуючий суддя С. В. Мілінчук