Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6563/20
Провадження № 1-кс/711/2217/20
23 вересня 2020 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
скаржника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду міста Черкаси скаргу ОСОБА_4 на постанову прокурора від 07.09.2020 року про відмову в задоволені клопотання та зобов'язання вчинити дії,
Скаржник - ОСОБА_4 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси зі скаргою на постанову прокурора Черкаської місцевої прокуратури від 07.09.2020 року про відмову в задоволені клопотання та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування скарги вказує, що вона зверталася до процесуального прокурора у кримінальному провадженні №42020251010000090 від 08.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, із клопотанням про визнання нежитлової будівлі, площею 196,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 речовим доказом у справі та щодо термінового застосування тимчасових заходів забезпечення збереження її нерухомого майна, як речового доказу у кримінальному провадженні, зокрема просила звернутися до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на вказане нежитлове приміщення, яке належить їй на праві власності. Однак постановою прокурора Черкаської місцевої прокуратури від 07.09.2020 року їй було відмовлено в задоволенні клопотання.
З даною постановою не погоджується. Вважає, що задля недопущення порушення її права, як потерпілої у кримінальному провадженні №42020251010000090 є підстави для скасування постанови прокурора та вжиття таких заходів щодо нерухомості, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні.
А тому, просить скасувати постанову прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_3 від 07.09.2020 року про відмову в задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_4 про визнання нежитлової будівлі, загальною площею 196,4 кв.м. речовим доказом у кримінальному провадженні №42020251010000090 від 08.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України; зобов'язати процесуального прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_3 вчинити певні дії, а саме: визнати будівлю, загальною площею 196,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 речовим доказом у справі та зобов'язати невідкладно застосувати тимчасові заходи забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні звернутися до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить їй (скаржнику) на праві власності, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або незаконного відчуження, а також задля встановлення заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо відчуження та проведення будь-яких інших реєстраційних дій щодо зазначеного нерухомого майна і встановлення заборони ДП «Сетам» реалізації зазначеного нерухомого майна за будь-яким номером лоту, до закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_4 скаргу підтримала та просила її задовольнити.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив відмовити в задоволенні скарги в зв'язку з її безпідставністю. При цьому просив врахувати, що постановою від 07.09.2020 року визначено територіальну підслідність в кримінальному провадженні №42020251010000090 від 08.07.2020 року з ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, за підрозділом дізнання Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві. Черкаська місцева прокурора не здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні і він відповідно, як прокурор Черкаської місцевої прокуратури, не має вчиняти будь-яких процесуальних дій у даному кримінальному провадженні.
Заслухавши пояснення ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_3 , дослідивши матеріали скарги та докази в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
91) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 91 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.
Вищевказаною нормою не передбачено оскарження до суду, в порядку ст. 303 КПК України, постанови прокурора про відмову в задоволенні клопотання про визнання майна речовим доказом на накладення на нього арешту.
Таким чином скаржником оскаржується постанова прокурора Черкаської місцевої прокуратури від 07.09.2020 року, яка відповідно до ст. 303 КПК України не підлягає оскарженню.
Тому підстав для задоволення скарги ОСОБА_4 в частині скасування вищевказаної постанови від 07.09.2020 року немає.
Разом з тим, слідчий суддя враховує і наступне. Частиною 2 статті 36 КПК України, передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:
1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;
3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;
5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;
9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
11) повідомляти особі про підозру;
12) пред'являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом;
13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
15) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;
16) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом;
17) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об'єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні;
18) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України;
19) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави;
20) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;
21) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Як вбачається із постанови прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_3 від 07.09.2020 року, прокурором після внесення відомостей до ЄРДР за №42020251010000090 було встановлено, що місцем вчинення кримінального правопорушення є територія, яка знаходиться під юрисдикцією підрозділу дізнання Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, тому було визначено територіальну підслідність кримінального провадження №42020251010000090 від 08.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, саме Голосіївському управлінню поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві. Відповідно і процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні з 07.09.2020 року вже не здійснюється Черкаською місцевою прокуратурою.
А тому, з урахуванням вищевикладеного, підстав для зобов'язання прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_3 вчиняти будь-які процесуальні дії у вищевказаному кримінальному провадженні немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову прокурора від 07.09.2020 року про відмову в задоволені клопотання та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 25.09.2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1