Справа №443/872/20
Провадження №3/443/868/20
іменем України
16 вересня 2020 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Жидачівського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 18.07.2020 о 21 год 45 хв в місті Ходорові по вулиці Львівській 1, керував скутером марки Вайпер в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, із згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків. Своїми діями порушив п. 2.9 «а» ПДР, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим в судове засідання не з'явився. Згідно рекомендованого повідомлення засобу зв'язку «Укрпошта» 06.09.2020 поштове відправлення вручене правопорушнику особисто. Надав клопотання згідно якого розгляд справи просив здійснювати за його відсутності та просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відсутня норма, яка передбачає відповідальність за інкриміновані дії. Зважаючи на вище наведене розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести у відсутності правопорушника, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 А Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 28 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» , суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі не мала його.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 18.07.2020 о 21 год 45 хв в місті Ходорові по вулиці Львівській 1, керував скутером марки Вайпер в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, із згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху.
Дане правопорушення, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 447189 від 18.07.2020, з якого вбачається, ОСОБА_1 18.07.2020 о 21 год 45 хв в місті Ходорові по вулиці Львівській 1, керував скутером марки Вайпер в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, із згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху. /а.с.3/;
- роздруківкою з приладу «Драгер», відповідно до якого ОСОБА_1 проходив тест, результат тесту 2,71 проміле /а.с.4/;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Огляд проводився в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /а.с. 6,7/
- поясненнями гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 18.07.2020, з яких вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння, результат тесту позитивний /а.с.6-7/;
Більше того і не оспорюється самим правопорушником, про що свідчать його пояснення та підпис в протоколі про адміністративне правопорушення та відсутність будь-яких заперечень даного приводу в клопотанні.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII, який набрав чинності 01.07.2020, внесені зміни, зокрема, до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме ст. 130 КУпАП викладено у новій редакції, відповідно до якої до адміністративної відповідальності притягаються лише судноводії за керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 17.06.2020 № 720-IХ внесено зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII, зокрема, виключено ст. 286-1 з КК України та повернуто колишню редакцію ст. 130 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння.
Статтею 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Тобто, до набрання чинності Закону № 2617-VIII Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачав у статті 130 адміністративну відповідальність за керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: з 01.07.2020 року і до 03.07.2020 такі діянні криміналізовано шляхом доповнення КК України статтею 286-1; а з 04.07.2020 такі діяння знову віднесенні статті 130 КУпАП.
Міністерством юстиції України за результатами розгляду листа Жидачівського районного суду від 07.09.2020 року № 01.08/4/202 надано засвідчену копію еталонного тексту статті 130 КУпАП станом на 03.07.2020 відповідно до якої відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає за Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Оскільки, як вбачається з матеріалів справи на час складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 діяла ч. 1 ст. 130 КУпАП в редакції Закону України від 17.06.2020 № 720-IХ, то клопотання останнього задоволенню не підлягає.
Як вбачається із довідки Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області від -16.09.2020 №6433/60/07-2020 ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом. Згідно п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Тобто, на час вчинення даного правопорушення ОСОБА_1 в розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП не є водієм.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд, у відповідності до положень ст.33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, вважає за можливе призначити йому стягнення у вигляді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами в межах, встановлених санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер даного правопорушення, особу порушника, та санкцію статті вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.
Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч.5ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір 0,2 прожиткового мінімуму працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.40-1, 283, 284 КУпАП, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відмовити.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень без позбавленням права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Р.Г. Равлінко