Сарненський районний суд
Рівненської області
_____________________________________________________________________________________ Справа № 572/2544/20
Провадження № 1-кс/572/459/20
25 вересня 2020 року м.Сарни
Слідчий суддя Сарненського районного суд Рівненської області, ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_6 погодженого прокурором Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020180200000766 від 23.09.2020, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Федорівка Сарненського району Рівненської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, раніше не судимої, працюючої молодшим санітаром ФАП с.Федорівка, Сарненського району, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України -
Заступник начальника СВ Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до Сарненського районного суду Рівненської області з клопотанням погодженим прокурором Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України у кримінальному провадженні № 12020180200000766.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що 23 вересня 2020 року приблизно о 18 год. 20 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку по місцю свого проживання, що в АДРЕСА_1 , на ґрунті тривалих неприязних відносин, під час словесної суперечки, спричинила два удари кухонним ножем в область лівої руки своєму чоловіку ОСОБА_7 , в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді травматичного (геморагічного) шоку, масивної зовнішньої крововтрати, колото - різаного поранення пахвинної ділянки зліва з ушкодженням суглобової сумки, плече - лопаткового зчленування та гілки лівої підключичної артерії, а також колото-різане поранення лівого ліктьового згину, які в своїй сукупності (щодо живих осіб) відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння.
В результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 помер в будинку за місцем проживання приблизно о 18 год. 54 хв. 23.09.2020. Вказані тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю потерпілого.
Таким чином умисні, протиправні дії ОСОБА_4 , які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні для ОСОБА_7 , що спричинило смерть потерпілого, органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України.
23.09.2020 о 20 год. 40 хв. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с.Федорівка Сарненського району Рівненської області, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , українку, громадянку України, не судиму.
24.09.2020 о 18 год. 15 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Прокурор в судовому засіданні, клопотання підтримав повністю, надав відповідні пояснення. Зокрема, посилається на те, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні розслідуваного кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами:
- протоколом огляду місця події - господарства ОСОБА_4 , що по АДРЕСА_1 , згідно якого виявлено труп ОСОБА_7 з ознаками насильницької смерті, 7 змивів речовини, ззовні схожої на кров, одяг ОСОБА_8 , кухонний ніж з нашаруванням речовини, ззовні схожої на кров, одяг ОСОБА_4 ;
- протоколом затримання ОСОБА_4 від 23.09.2020;
- протоколом медичного огляду ОСОБА_4 від 23.09.2020, згідно якого остання перебувала в стані алкогольного сп'яніння;
- лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 № 200 від 24.09.2020, згідно якого причиною смерті останнього є: «Травматичний (геморагічний) шок. Масивна зовнішня крововтрата. Колото-різане поранення пахвинної ділянки зліва з ушкодженням суглобової сумки, плече-лопаткового зчленування та гілки лівої підключичної артерії. Напад із застосуванням гострого предмета (кухонний ніж)»;
- протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_4 від 23.09.2020, в якому остання надає визнавальні у спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_7 показання;
- показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які засвідчили, що подружжя ОСОБА_14 проживали разом приблизно 25 років, останнім часом постійно спільно зловживали спиртними напоями, під час чого між ними виникали конфлікти зі спричиненням тілесних ушкоджень, також 23.09.2020 вони бачили на подвір'ї господарства Опальків труп ОСОБА_7 із тілесними ушкодженнями та слідами крові;
- показаннями свідка - фельдшера ОЦЕМД ОСОБА_15 , яка показала, що виїхала на повідомлення про спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 до господарства ОСОБА_4 , де вже констатувала смерть ОСОБА_7 , від його дружини ОСОБА_4 дізналась, що саме вона кинула у чоловіка ножем після того як він тягав її за волосся;
- показаннями свідка ОСОБА_16 , яка показала, що її батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_7 разом зловживали спиртними напоями, періодично сварились, про що ОСОБА_4 завжди телефонувала і розповідала дочці, 23.09.2020 о 19 год. виявила неприйняті дзвінки від матері, перетелефонувала і від матері дізналась, що та завдала ножем тілесні ушкодження батьку, від яких він помер.
В порядку ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваної ОСОБА_4 є забезпечення виконання нею покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам останньої:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків.
Враховуючи суспільну небезпечність особи підозрюваної ОСОБА_4 , яка вчинила умисне тяжке кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, та яка перебуваючи на волі може, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджатиме встановленню істини в ході досудового розслідування прокурор просить клопотання задовольнити, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти наведеним ризикам.
Підозрювана та її захисник адвокат ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотання, вказали, що підозрювана повністю визнала факт заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , переховуватись від органів досудового розслідування та суду не буде, а впливати на свідків немає необхідності оскільки свідки допитані.
Заслухавши думку учасників процесу в судовому засіданні, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, однак достатніх доказів про існування ризиків, про які зазначає у клопотанні слідчим не надано та не доведено.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, щоб обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо доведено органами державної влади. Аргументи за і проти звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її настільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі Бекчієв проти Молдови (Becciev v. Moldova), заява №9190/03, пп. 56 та 59 з подальшими посиланнями).
Прокурором не наведено фактичних даних про підтвердження підозри у тому, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Також судом враховується, особистість обвинуваченої, її моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні зв'язки (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнов проти Росії»). Ця ж сама теза висловлена і в рішеннях ЄСПЛ у справах «Харченко проти України», «Белевитський проти Росії», «Летельє проти Франції».
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою є недоцільним.
Слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 не судима, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, має офіційне місце роботи.
У відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
За змістом закону, домашній арешт, як запобіжний захід полягає в обмеженні свободи пересування підозрюваного, обвинуваченого шляхом його ізоляції в житлі через заборону залишати житло цілодобово або у певний період доби. Його може бути застосовано лише до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 домашній арешт із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на неї на строк не більше двох місяців такі обов'язки: за викликом прибувати до слідчого, прокурора, суду, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Федорівка Сарненського району Рівненської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 - запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово.
Заборонити ОСОБА_4 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов'язки: за викликом прибувати до слідчого, прокурора, суду, не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, визначених в ухвалі встановити до 23 листопада 2020 року.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Сарненську місцеву прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом и днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1