243/8210/20
Провадження № 1-кп/243/883/2020
23 вересня 2020 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі
Головуючого судді ОСОБА_1
За участю:
Секретаря судового засідання ОСОБА_2
Прокурора ОСОБА_3
Обвинуваченої ОСОБА_4
Обвинуваченої ОСОБА_5
Перекладача ОСОБА_6
Захисника адвоката ОСОБА_7
Захисника адвоката ОСОБА_8
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду №7 м. Слов'янська, кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №12020050510000070 від 09.01.2020 року відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,
В провадження Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на 60 днів, мотивуючи його тим, що остання обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за які у випадку визнання її винною передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, усвідомивши можливість отримання такого кримінального покарання, обвинувачена, при обрані більш м'якого запобіжного заходу, може переховуватися від суду, незаконно впливати на достовірність свідків у кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, просив визначити обвинуваченій ОСОБА_4 , заставу у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, оскільки застава саме в цьому розмірі може забезпечити виконання покладених на ОСОБА_4 обов'язків.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати відносно обвинуваченої запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Обвинувачена ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні клопотання, задовольнити клопотання захисника.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
У відповідність до вимог частини 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог пункту (с) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК.
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Суд зазначає, що суспільний інтерес у справі, полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а тому слід забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам, які можуть наступити в разі зміни запобіжного заходу, а саме переховування від суду з метою уникнення покарання, можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, вірогідність незаконного впливу на свідків з метою примушування їх до зміни своїх показань.
Суд, не погоджується з доводами захисту про необхідність обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді домашнього арешту.
Так відповідно до КПК України, обвинувачений та його захисник має право звернутися з клопотанням про заміну запобіжного заходу.
В той же час, суд не відхиляє доводів на користь обвинуваченої, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).
Крім того, з матеріалів вбачається, що обвинувачена раніше не судима, їй повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, за який чинним законодавством передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна; вік та стан здоров'я (перебуває на обліку у лікаря-нарколога з грудня 2013 року з діагнозом: “Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Зловживання зі шкідливими наслідками”, перебуває на обліку у лікаря - психіатра з 2013 року з діагнозом: “Легка розумова відсталість зі значними поведінковими порушеннями”), наявність соціальних зв'язків: не працює, за місцем мешкання характеризується посередньо, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецедентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ «Штегмюллер проти Австрії» 1969 року); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ «Вемгофф проти Німеччини» 1968 року).
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд також враховує, що в провадженні суду перебуває ще одне кримінальне провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.2 ст. 307 КК України, що свідчить про схильність останньої до вчинення тяжких кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів.
Крім того, ухвалою Слов'янського міськрайонного суду від 24.02.2014 року до ОСОБА_4 , були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом за фактом вчинення останньої небезпечного діяння за ч.2 ст. 307 КК України, що є характеризуючою ознакою для обвинуваченої.
При цьому суд враховує відсутність можливості без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановити обставини, що мають значення в кримінальному провадженні, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Вищевказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_4 свідчать про наявність на даний час ризиків, передбачених пунктом 1 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що обвинувачена може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим недостатньо застосовувати відносно неї більш м'який запобіжний захід для запобігання цьому ризику, тому суд, з урахуванням положень частини 5 статті 176 КПК України, вважає, що є підстави для обрання запобіжного заходу виді тримання під вартою відносно обвинуваченої на строк 60 днів, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України. Перебування обвинуваченої під вартою не виходить за межі розумного строку.
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частинами 4 та 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Суд, визначаючи розмір застави обвинуваченій ОСОБА_4 погоджується з доводами прокурора, що розмір від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатен забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків, в той же час, застава у 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд вважає є завідомо непомірної для обвинуваченої.
У зв'язку з чим, при обранні у відношенні обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд визначає заставу у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму на працездатну особу (2 197 грн. 00 коп.), що складає 439 400 грн. 00 коп. та з урахуванням матеріального стану обвинуваченої та тяжкості інкримінованого їй кримінального правопорушення є достатньою сумою для забезпечення виконання обов'язків, встановлених КПК України.
Крім того, суд, з метою підготовки до судового розгляду, вислухавши думку учасників процесу, які вважали, що справу можна призначити до судового розгляду, приходить до наступного висновку:
1.Справа підсудна Слов'янському міськрайонному суду Донецької області.
2.Справа розглядатиметься у відкритому судовому засіданні.
3.До судового розгляду необхідно викликати прокурора, обвинувачених, їх захисників, перекладача та свідків відповідно до обвинувального акту.
Таким чином, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.
Крім того, в підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченої ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_7 заявлено клопотання про витребування скріншотів внесених до ЄРДР, щодо основних відомостей по кримінальному провадженню №12020050510000070 від 09.01.2020 року з форми “Правопорушення” з вкладки “Рух” у слідчого Слов'янського ВП ГУНП ОСОБА_9 , процесуального керівника прокурора ОСОБА_3 або Офісу генерального прокурора, що є Держателя Єдиного реєстру досудових розслідувань, з метою підтвердження факту внесення відповідних відомостей по зазначеному кримінальному провадженню до ЄРДР.
Суд, вислухавши прокурора, який просив відмовити у задоволені клопотання, обвинувачених, які просили клопотання задовольнити, та враховуючи, що витребувана інформація має безпосереднє значення для розгляду справи, з метою перевірки фактів дотримання вимог КПК України при реалізації своїх повноважень органами прокуратури при проведенні досудового розслідування та оцінки доказів з точки зору належності, допустимості і достовірності, а обвинувачена та її захисник не мають можливості отримати її самостійно, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, а зазначена в клопотання інформація щодо кримінального провадження №12020050510000070 від 09.01.2020 року - витребуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27,177-178,183-184,197-199, 314 КПК України, суд -
Кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №12020050510000070 від 09.01.2020 року відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 годину 20 хвилин 30 вересня 2020 року у приміщенні Слов'янського міськрайонного суду за адресою: вул. Добровольського, 2 м. Слов'янськ Донецької області.
Клопотання прокурора Слов'янської місцевої прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020050510000070 від 09.01.2020 року, про обрання відносно ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 21 листопада 2020 року, включно, з триманням в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)».
Копії ухвали суду негайно надіслати на адресу Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» та вручити обвинуваченій ОСОБА_4 .
Визначити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - заставу у розмірі 439 400 ( чотириста тридцять дев'ять тисяч чотириста ) грн. 00 коп.
У разі внесення застави, яка може бути внесена у будь який момент, покласти на обвинувачену ОСОБА_4 наступні обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
2) не відлучатися з м. Слов'янська, Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утриматись від спілкування зі свідками по справі.
Попередити, що у разі невиконання даних обов'язків, згідно з ч.8 ст.182 КПК України, заставодавцем, а також якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Викликати в судове засідання:
-Прокурора Слов'янської місцевої прокуратури ОСОБА_3
-Обвинувачену ОСОБА_4 ;
-Обвинувачену ОСОБА_5 ;
-Захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_7 ;
-Захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_8 ;
-Перекладача ОСОБА_6
та свідків відповідно до обвинувального акту.
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_7 про витребування відомостей з ЄРДР про рух кримінального провадження за №12020050510000070 від 09.01.2020 року - задовольнити.
Зобов'язати Держателя Єдиного реєстру досудових розслідувань - Офіс Генерального прокурора, надати скріншоти внесених до ЄРДР, щодо основних відомостей по кримінальному провадженню №12020050510000070 від 09.01.2020 року з форми “Правопорушення” з вкладки “Рух”, які повинні були бути внесенні до вказаної бази згідно вимог КПК України в порядку та обсягу, передбаченому Положенням “Про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення”, затвердженого Наказом генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 року.
Копію ухвали надіслати до Офісу Генерального прокурора для виконання у строк, що не може перевищувати 15 календарних днів з моменту отримання копії ухвали.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд протягом семи суток з дня її проголошення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_1