Справа № 344/12539/20
Провадження № 1-кс/344/4496/20
24 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря Осадци, слідчого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_2 , яке погодженого з прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12020090000000399 від 08.04.2020 року, -
Слідчий, за погодженням з прокурором, 24.09.2020 звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликався на те, що 26.10.2018, близько 12 год 00 хв, ОСОБА_4 , за попередньою змовою із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, спільно із невстановленими слідством особами, перебуваючи на території господарства будинку АДРЕСА_1 , скориставшись тим, що вхідні двері до будинку були не зачинені та за їх діями ніхто не спостерігає, проникли всередину звідки таємно викрали грошові кошти в сумі 20 000 грн. та 3000 дол. США., які належать ОСОБА_5 .
Окрім цього, 25.09.2019 в період часу з 11 год 00 хв по 15 год 00 год., ОСОБА_4 за попередньою змовою із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, спільно із невстановленими слідством особами, перебуваючи по АДРЕСА_2 , шляхом підбору ключа, проникли до приміщення житлового будинку АДРЕСА_3 , де діючи умисно та повторно, таємно викрали із металевого сейфу грошові кошти в сумі 270 000 грн. та 42 000 дол. США, які належать ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Саливонки, Васильківського району, Київської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 українка, громадянка України.
Умисні дії ОСОБА_9 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України та 26.06.2020 в порядку п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України їй повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.
Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_9 підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 , протоколом огляду місця події від 25.09.2019; протоколами допитів потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколами огляду, висновком судово-трасологічної експертизи а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Також, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, являється власником будинку за адресою: АДРЕСА_5 в розмірі частки 1/1.
Окрім цього, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, являється власником земельної ділянки, розміром 0,1000 га. із кадастровим номером 7125410100:03:000:0282 за адресою: АДРЕСА_5 .
Слідчий в судовому засіданні просив клопотання задовольнити.
Підозрювана в судове засідання не викликалась відповідно до ч.2 ст.172 КПК України
Заслухавши слідчого та дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь- якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Клопотання слідчого, поданого у строки визначені ст.171 КПК України, в повній мірі відповідає вимогам встановленим цією статтею.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи те, що майно, на яке згідно клопотання просить накласти арешт старший слідчий, а саме будинок за адресою: АДРЕСА_5 та земельну ділянку, розміром 0,1000 га. із кадастровим номером 7125410100:03:000:0282 за адресою: АДРЕСА_5 , може забезпечити конфіскацію майна як виду покарання та забезпечити виконання цивільних позовів у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що такий захід забезпечення кримінального провадження як накладення арешту шляхом відчуження, розпорядження на майно є підставним, доцільним та співмірним, і таким, що відповідає завданням кримінального провадження щодо накладення арешту, а тому вважаю, що клопотання старшого слідчого підлягає до задоволення.
Враховуючи вищенаведене, клопотання слід задовольнити та накласти арешт на зазначене майно, оскільки вказаний захід забезпечення є доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), а саме будинок за адресою: АДРЕСА_5 та земельну ділянку, розміром 0,1000 га. із кадастровим номером 7125410100:03:000:0282 за адресою: АДРЕСА_5 , із забороною права на відчуження, розпорядження.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 24 вересня 2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1