Справа № 344/16649/16-ц
Провадження № 4-с/344/53/20
24 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Польської М.В.,
секретаря с/з: Осадци М.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Батога В.В., -
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії та рішення державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Батога В.В. Скаргу мотивував тим, що постанову про відкриття виконавчого провадження (без зазначення дати) він не отримував, а державний виконавець не маючи підтвердження того, що він не отримав постанову, не провіривши перевірку його наявного майна, звернув постановою від 13.05.2020р. стягнення на його заробітну плату, порушивши його право на мирне володіння належним йому майном. Просив суд визнати неправомірною і скасувати постанову головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Батога В.В. від 13.05.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Скаржник в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву в якій просив розгляд скарги проводити без його участі, скаргу просив задовольнити.
Представник органу ДВС в судовому засіданні 07.09.2020р. просив відмовити в задоволенні даної скарги, оскільки він провів всі вимоги згідно Закону, в подальшому просив завершити розгляд скарги без участі.
Заслухавши пояснення представника органу ДВС та дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, з огляду на нижче викладене.
Судом, встановлено, що відповідно до виконавчого листа №344/16649/16 року виданий 25.02.2020 року Івано-Франківським міським судом було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 1378 грн. судового збору. 05.03.2020р. було відкрите ВП №61457735 на підставі поданої заяви стягувача (а.с.197-201 т.3).
Першою підставою скасування оскаржуваної постанови від 13.05.2020р., якою вирішено у ВП стягнення на заробітну плату його як боржника, є як зазначено в скарзі неотримання боржником ОСОБА_1 постанови про відкриття ВП від 05.03.2020р.
Проте, згідно наданих матеріалів ВП №61457735 суб'єктом дії та рішення якого оскаржуються, постанова про відкриття від 05.03.2020р., була відправлена боржнику ОСОБА_1 рекомендованим листом з врученням та отримана ним 12.03.2020р. (а.с.192-194, 196-197 т.3). При цьому, було відправлено в цей же день виклик до державного виконавця та постанову про накладення арешту на кошти боржника (а.с.189-191,195 т.3).
Окрім того, боржник ОСОБА_1 скористався правом на оскарження постанови про відкриття ВП від 05.03.2020р. 15.07.2020р. скарги були повернуті скаржнику, а постанови від 05.03.2020р. не скасовані (а.с.147-152,155-170 т.3).
А тому, доводи скарги в цій частині зокрема щодо неотримання ним постанови від 05.03.2020р. про відкриття ВП №61457735, спростовуються матеріалами справи та недоведені скаржником.
Що стосується оскаржуваної постанови то судом встановлено таке.
Державним виконавцем 13.05.2020 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника по примусовому виконанню №61457735 (а.с.179-180 т.3).
Оскаржуючи дану постанову скаржник в скарзі зазначив, що державний виконавець не провіривши перевірку його наявного майна, звернув постановою від 13.05.2020р. стягнення на його заробітну плату, порушивши його право на мирне володіння належним йому майном.
Як вбачається з матеріалів справи, перед винесенням даної постанови, державним виконавцем вчинено такі дії: подано після відкриття ВП запити у відповідні державні органи про трудові відносини боржника та його доходи, наявність коштів по банківських рахунках, наявність ТЗ (а.с.184-188 т.3), здійснено виклик боржника та накладено постановою арешт на кошти по двох банківських рахунках (яка оскаржувалась боржником), про що вказано вище. А тому доводи в цій частині скарги, також не доведено скаржником та спростовується наявними матеріалами справи.
Згідно із ст.7 Закону України «Про державну виконавчу службу» працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження про примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі змістом ст. ст. 4, 5 закону заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника та передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи передбачені рішенням. Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом і його ст. 11 безпосередньо, неупереджено, своєчасно, і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до вимог ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
При здійсненні виконавчого провадження державний виконавець має право, зокрема, одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію та на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах.
Відповідно до положень ст.27 ЗУ "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, передбачених ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", документального підтвердження про сплату боргу, державний виконавець, розпочинає примусове виконання рішення суду, яке полягає у виявленні майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, шляхом перевірки майнового стану за місцем проживання боржника та направленням запитів до державних установ, що ведуть облік майна фізичних та юридичних осіб.
У зв'язку з викладеним, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду, державним виконавцем правомірно розпочато примусове виконання рішення, відповідно, в ході якого здійснено дії передбачені вказаним законом.
Зважаючи на викладене, суд вірно встановивши характер спірних правовідносин, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що державний виконавець Батіг В.В. при проведенні вищевказаних виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого листа №344/16649/16 року виданий 25.02.2020 року Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 1378 грн. судового збору, вжив всі необхідні дії передбачені ЗУ "Про виконавче провадження".
На підставі вищевикладеного, суд вважає скаргу такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 447-453 ЦПК України, колегія суддів,-
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Батога В.В. -відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а після чого, безпосередньо до апеляційного суду).
Суддя Польська М.В.